Список рекомендованої літератури

Акт проголошення незалежності України // Радянське право. – 1991. – №9. – С. 3–5.

Декларація про державний суверенітет України. Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – К.: Вид-во “Україна”. – 1991. – 8 с.

Конституція України [Текст]. – Д.: ВАТ “Дніпрокнига”, 1996. – 127 с.

Алєксєєв, Ю.М. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985–1999 рр.) [Текст] / Ю.М. Алєксєєв, С.В. Кульчицький, А.Г. Слісаренко. – К.: Екс06, 2000. – 296 с.

Історія України [Текст] / під ред. В.А. Смолія. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – К.: Альтернативи, 2002. – С. 391–395.

Новейшая история Отечества. ХХ век [Текст: в 2 т. / под ред. А.Ф. Кисилева и Э.М. Щагина. – М.: ВЛАДОС, 1998. – Т. 2. – С. 366–384.

Новітня історія України (1900–2000): підручник [Текст] / А.Г. Слюсаренко, В.І. Гусев, В.М. Литвин [та ін.]. – К.: Вища школа, 2002. – 719 с.

Україна: утвердження незалежної держави (1991–2001) [Текст] / авт. кол.: Н.П. Барановська, В.Ф. Верстюк, С.В. Віднянський та ін. – К.: Альтернатива, 2001. – 704 с.

Фроянов, И. Погружение в бездну [Текст] / И. Фроянов. – М.: Алгоритм, 2001. – С. 366–384.

Теми рефератів:

1. Політичний портрет президента Л. Кравчука.

2. Політичний портрет президента Л. Кучми.

3. Президент В. Ющенко як політик: здобутки і втрати.

4. Правова держава Україна – шляхи розвитку і проблеми.

5. Соціальна держава Україна – шляхи розвитку і проблеми.

6. Мій ідеал політика сучасної України.

7. Великі українці доби незалежності – моє бачення.

Рекомендації щодо опрацювання фахової літератури з дисципліни “Історія України”

Головною ідеєю вивчення курсу “Історія України” є процес формування українства як сучасної нації, становлення України як самостійної держави. Всебічне, повне висвітлення історії України вимагає ґрунтовного аналізу наявних історичних джерел, наукової літератури, що вийшла з друку останнім часом і дає сучасне трактування подій минулого. Отже, необхідно, щоб кожний студент мав на семінарах відповідний хрестоматійний матеріал, виписки з монографічної літератури, журнальних публікацій, міг вільно їх коментувати, використовуючи у своїх доповідях і повідомленнях. Студенти також повинні брати до уваги, що наукова методологія вивчення фахової літератури з історії України ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму.

Перш за все потрібно використовувати підручники з історії України. Але готуючись до практичних занять, контрольних робіт необхідно користуватися й іншою літературою – науковими статтями, документами, що друкуються на шпальтах “Українського історичного журналу”, часопису “Архіви України” тощо. Тільки таким чином можна ґрунтовно вивчити історичні події в Україні з найдавніших часів до наших днів. Так, розкриваючи питання становлення української нації й держави, зокрема виникнення Київської Русі, треба проаналізувати літописи, державні акти, що регулювали відносини Русі з зовнішнім світом (договір князя Олега з Візантією 911 р.), між різними верствами суспільства (“Руська Правда”) та ін.

Важливим періодом української історії була польсько-литовська доба та часи Визвольної війни під приводом Б. Хмельницького. Вивчаючи їх, важливо використовувати всі факти й матеріали в повному обсязі, не спиратися тільки на фрагменти документів, наведені в підручниках. Наприклад, для того щоб зробити об’єктивний висновок щодо значення міжнародних угод Війська Запорозького в другій половині ХVІІ ст., треба здійснити порівняльний аналіз Березневих статей 1654 р. та Гадяцької угоди 1658 р., матеріалів Бучацького договору або Вічного миру 1686 р.

Вивчення суспільно-політичного розвитку України початку ХХ ст. передбачає ретельний аналіз документів різних політичних партій, що діяли в Наддніпрянській Україні та західноукраїнських землях у ті часи. Перш за все це програми партій, де висвітлюються основні цілі організацій, тактика їх дій. Це дає можливість порівняти програмні положення українських політичних партій, з’ясувати, чиї інтереси і яким чином вони відстоювали.

Важливим джерелом є мемуарна література, спогади політичних діячів України. Під час підготовки до семінарських занять необхідно використати надруковані останнім часом мемуари діячів революції 1917 р. та громадянської війни в Україні – В. Винниченка, Д. Дорошенка, П. Скоропадського, Є. Чикаленка та ін. Треба звернути увагу, зокрема, на таку особливість цих першоджерел, як суб’єктивний характер в оцінках історичних подій, часто однобічне висвітлення минулого, відповідне політичне забарвлення.

Щоб краще розкрити сутність сучасного процесу державотворення в Україні, особливу увагу слід приділити вивченню конституційно-правових актів 90-х рр. ХХ ст. Зокрема, аналізуючи Декларацію про державний суверенітет України (16. 07. 1990 р.), потрібно визначити сутність державного, народного та національного суверенітету, розкрити значення цього документу в процесі становлення української держави. Висвітлюючи питання проголошення незалежності України, треба вивчити Акт незалежності від 24. 08. 1991 р., його основні засади, підкреслити, що територія України є неподільна і недоторкана. Важливо охарактеризувати Основний закон держави – Конституцію України 1996 р., визначити її роль у розбудові держави, житті всього суспільства. Для з’ясування того, яким чином влада в Україні розв’язує ті чи інші проблеми сучасної зовнішньої та внутрішньої політики, буде корисним опрацювання матеріалів періодичної преси – таких офіційних видань, як “Політика і час”, “Голос України”, “Відомості Верховної Ради України”.

При цьому студенти повинні глибоко осмислювати прочитане, складати конспекти праць науковців у спеціальному зошиті для семінарських занять. Усе це допоможе краще зрозуміти методологічну багатоманітність історичних досліджень, властиву для сучасного етапу розвитку історичної науки, зорієнтуватися в загальних особливостях історіографічного процесу з конкретної проблематики.