1. Страхове свідчення (поліс) включає:

а) правила страхування;

б) перелік страхових ризиків;

в) величину страхової суми і страхового внеску;

г) порядок зміни і припинення страхового договору.

2. Страховики — це юридичні особи, які:

а) займаються самострахуванням і перестрахуванням;

б) мають державний дозвіл (ліцензію) на проведення операцій страхування;

в) відають створенням і витратою коштів страхового фонду;

г) є страховими посередниками.

3. Страховиками можуть бути:

а) державні страхові організації;

б) страхові акціонерні товариства;

в) суспільства взаємного страхування;

г) перестрахувальні компанії.

4. Фізичні або юридичні особи, які діють від імені і за дорученням страховика відповідно до наданих їм повноважень, є:

а) страхувальниками;

б) страховими товариствами;

в) страховими брокерами;

г) страховими агентами.

5. Юридичні або фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як підприємці, котрі здійснюють незалежну посередницьку діяльність зі страхування від свого імені, є:

а) страховиками;

б) страхувальниками;

в) страховими агентами;

г) страховими компаніями;

д) страховими брокерами.

6. За формою здійснення страхування може бути:

а) обов'язковим;

б) соціальним;

в) медичним;

г) добровільним;

д) майновим.

7. Сукупність різних видів страхування, до яких може вдатися страхувальник, — це:

а) страхування різних видів ризиків;

б) майнове й особисте страхування;

в) асортимент страхового ринку;

г) ринок страхування;

д) диверсифікованість страхової діяльності.

8. Яке страхування є формою соціального захисту і зміцнення матеріального добробуту населення:

а) майнове;

б) особисте;

в) страхування відповідальності;

г) добровільне;

д) обов'язкове?

9. Спеціальні фонди, що утворюються зі страхових внесків і витрачаються, насамперед, для здійснення страхових виплат страхувальникам, називаються:

а) власними коштами страхової компанії;

б) резервним капіталом страхової компанії;

в) статутним капіталом страхової компанії;

г) страховими резервами.

10. Достатня сума власних коштів страхової компанії гарантує її платоспроможність за умови:

а) обов'язкового страхування;

б) обліку специфіки форм страхування;

в) наявності обґрунтованих страхових резервів;

г) правильної інвестиційної політики.

11. Головною функцією страхування є:

а) попереджувальна;

б) контрольна;

в) ризикова;

г) нагромаджувальна.

12. Сума, на яку застрахований об'єкт страхування, або величина максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку, — це:

а) страхова сума;

б) страховий збиток;

в) страхове відшкодування;

г) страхове забезпечення.

13. Що є об'єктом майнового страхування:

а) життя та здоров'я громадян;

б) зобов'язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам;

в) недоотриманий прибуток або збитки, завдані у процесі здійснення певних господарських і фінансових операцій, яким властивий ризик;

г) майно юридичних і фізичних осіб?

14. Тимчасові договірні об'єднання виробничих підприємств і страхових компаній, створені з метою розв'язання конкретних завдань, реалізації великих цільових програм та проектів, — це:

а) консорціум;

б) господарські асоціації;

в) концерн;

г) консалтингові фірми.

15. Який страховий ринок має задовольняти потреби економіки та реалізувати економічні інтереси страховиків і страхувальників у межах національної економіки:

а) місцевий (регіональний);

б) національний (внутрішній);

в) світовий (зовнішній, глобальний);

г) галузевий?

Правильно / неправильно

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

1. Страхові агенти представляють інтереси однієї страхової компанії.

2. Страхові агенти одержують за роботу комісійну винаго­роду.

3. Страхові брокери представляють тільки інтереси страху­вальника.

4. Страхові брокери представляють лише інтереси страхо­вика.

5. Перестрахувальник — це страховик, який приймає до­говір страхування і бере на себе зобов'язання за ним.

6. Страховик діє на основі комерційного розрахунку.

7. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів.

8. Обов'язкове страхування здійснюється з позицій суспіль­ної доцільності.

9. Загальні умови добровільного страхування встановлю­ються відповідно до закону.

10. Конкретні умови здійснення добровільного страхуван­ня регулюються угодою страхування.

11. Страхування пов'язане тільки з перерозподільними від­носинами, які виникають унаслідок настання непередбачених подій (обставин), тобто страхових випадків, що завдають мате­ріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню.

12. Перерозподільні відносини у страхуванні не виходять за межі календарного року.

13. Підприємництво і страхування пов'язані між собою.

14. Страхування — це тільки засіб залучення грошових ресурсів.

15. Страхові відносини є односторонніми.