1. Які функції виконує державний кредит:

а) розподільну;

б) планову;

в) регулюючу;

г) контрольну;

д) управлінську; є) облікову?

2. За допомогою розподільної функції державного кредиту здійснюється:

а) регулювання грошового обігу;

б) формування централізованих грошових фондів держави;

в) фінансування витрат держави;

г) підтримка малого бізнесу.

3. За якими ознаками класифікуються державні позики:

а) суб'єктами позикових відносин;

б) місцем розміщення;

в) терміном залучення коштів;

г) забезпеченістю боргових зобов'язань;

д) методом визначення доходу?

4. За забезпеченістю боргових зобов'язань державні позики поділяються на:

а) заставні;

б) ринкові;

в) неринкові;

г) виграшні;

д) беззаставні; є) процентні.

5. За характером виплачуваного доходу вирізняють державні позики:

а) заставні;

б) беззаставні;

в) ринкові;

г) виграшні;

д) процентні;

є) облігації з "нульовим" купоном;

ж) неринкові.

6. У чому полягає сутність поняття "операції на відкритому ринкові":

а) у діяльності комерційних банків з кредитування фірм та населення;

б) діяльності центрального банку з надання позик комерційним банкам;

в) впливі на рівень процентних ставок, що здійснюється шляхом зростання або зменшення загального обсягу позик, наданих комерційними банками;

г) операції центрального банку, у наслідок яких відбувається збільшення або зменшення загальної величини поточних рахунків комерційних банків;

д) діяльності центрального банку щодо купівлі або продажу державних цінних паперів?

7. Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів населенню, то це зумовлює:

а) збільшення загальної суми особистих нагромаджень;

б) зменшення обсягу позик, наданих комерційними банками;

в) збільшення загальної суми депозитів комерційних банків;

г) збільшення кількості банкнот в обігу.

8. Якщо центральний банк купує в ласелення велику кількість державних цінних паперів, то:

а) зобов'язання центрального банку у вигляді резервів комерційних банків збільшуються;

б) поточні рахунки комерційних банків зменшуються;

в) загальна грошева маса на руках у населення зменшується;

г) дисконтна ставка й обсяг позик центрального банку збільшують;

д) дисконтна ставка й обсяг позик центрального банку зменшуються.

9. До чого призводять широкомасштабні операції на відкритому ринкові, проведені центральним банком з метою полегшення доступу до кредиту:

а) зменшення загального обсягу резервів комерційних банків;

б) зниження загального рівня цін;

в) збільшення курсу державних цінних паперів;

г) зменшення курсу державних цінних паперів?

10. Державний кредит — це:

а) відносини вторинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту;

б) відносини первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту;

в) відносини вторинного розподілу вартості національного доходу.

11. Найпоширенішими методами коригування позикової політики є:

а) рефінансування державного боргу;

б) конверсія;

в) уніфікація;

г) реструктуризація заборгованості;

д) консолідація.

12. Коефіцієнт обслуговування для зовнішнього боргу розраховують як:

а) відношення всіх платежів із зовнішньої заборгованості до валютних надходжень держави, відображене у відсотках;

б) відношення валютних надходжень держави до всіх платежів із зовнішньої заборгованості, відображене у відсотках;

в) відношення всіх плателав із внутрішньої заборгованості до валютних надходжень держави;

г) відношення всіх плателав із внутрішньої заборгованості до валютних надходжень держави, відображене у відсотках.

13. Обслуговування державного внутрішнього боргу здійснює:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Верховна Рада України;

в) Державне казначейство України;

г) Міністерство фінансів України.

14. Граничні обсяги державного внутрішнього і зовнішнього боргу встановлює:

а) Верховна Рада України;

б) Президент України;

в) Національний банк України;

г) Міністерство фінансів України.

15. Погашення позик здійснюється за рахунок коштів:

а) суб'єктів господарювання;

б) бюджету;

в) державних цільових фондів;

г) страхових компаній.

Правильно / неправильно

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

1. У кількісному відношенні переважає діяльність держави як кредитора.

2. До позик держава вдається під час бюджетного дефіциту.

3. Якщо держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов'язань, узятих фізичними та юридичними особами, вона є позичальником.

4. Як економічна категорія державний кредит перебуває на межі двох видів грошових відносин — фінансів і кредиту — та поєднує їхні особливості.

5. Державні гарантії не спричиняють збільшення витрат із централізованих грошових фондів.

6. Державний кредит обслуговує формування бюджету.

7. При купівлі центральним банком державних облігацій створюються банківські резерви.

8. Сутність операцій на відкритому ринкові, спрямованих на збільшення грошової маси, полягає в купівлі державних об лігацій.

9. Держава, будучи на фінансовому ринкові позичальником, збільшує попит на позикові кошти, сприяє зниженню ціни кредиту.

10. Обсяги операцій держави, якщо вона є кредитором, значно більші, ніж коли вона є позичальником.

11. Державний кредит не має ні окремого фінансового фонду, ні відокремленого органу управління.

12. Джерел ом погашення державних позик і виплати відсотків за ними є кошти бюджету.

13. Державний кредит — це відносини первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту.

14. Об'єктивна потреба використання державного кредиту з метою задоволення потреб суспільства зумовлена постійною суперечністю між величиною цих потреб і можливостями держави щодо їх задоволення за рахунок бюджетних фондів.

15. У разі позитивного бюджетного сальдо, кошти, мобілізовані за допомогою державного кредиту, використовуються безпосередньо для фінансування економічних і соціальних програм.