3.2.6. Рекомендації щодо покращення робочих умов в офісі

Оцінка напруженості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні. Спочатку встановлюється клас кожного з показників, що визначались. Кінцева оцінка напруженості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь напруженості. У тих випадках, коли більше трьох показників мають оцінку 3.1 та 3.2, напруженість трудового процесу оцінюється на один ступінь вище, тобто класами 3.2-3.3.

При атестації робочого місця користувача ПК значущими є такі показники:

Інтелектуальні навантаження - належить до класу 3.1 (Передбачає рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота за серією інструкцій).

Розподіл функцій за ступенем складності завдання - належить до класу 2 (Обробка, виконання завдання та його перевірка).

Характер виконуваної роботи - належить до класу 2 (Робота за встановленим графіком з можливим його коректуванням у ході діяльності).

Для забезпечення оптимальної працездатності і збереження здоров'я протягом часу роботи з комп'ютером повинні встановлюватися регламентовані перерви.

Перед початком роботи необхідно переконатися, що монітори комп'ютера мають антібліковое покриття з коефіцієнтом відбиття не більше 0,5.

Покриття повинне також забезпечувати зняття електростатичного заряду з поверхні екрана, іскріння і накопичення пилу. Корпус монітора повинен забезпечувати захист від іонізуючих та неіонізуючих випромінювань.

Екран відеомонітора повинен знаходитися від очей на оптимальній відстані 600-700мм, але не ближче 500мм.

Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися, а межах 680-800 мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна бути 725 мм.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до користувача. Тривалість безперервної роботи з комп'ютером без регламентованого перерви не повинна перевищувати 2 годин.

3.2.7. Важкість праці

Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості.

При атестації робочого місця користувача ПК значущими є такі показники:

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну):

При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук) – належить до класу 1 (до 20000).

При загальному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) - належить до класу 1 (до 10000).

Робоча поза - належить до класу 2 (Періодичне перебування в незручній позі (робота з поворотом) тулуба, незручним розташуванням кінцівок) та/або фіксованій позі (неможливість зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25 % часу зміни.)

Нахили корпуса (вимушені, більше 30), кількість за зміну - належить до класу 1 (до 50).

Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км:

По горизонталі - належить до класу 1 (до 4).

По вертикалі - належить до класу 1 (до 2).

Отже за даними атестації робоче місце за показниками важкості трудового процесу відноситься до класу 2 – Допустимий, середнє фізичне навантаження.

Висновок до розділу

У розділі дипломної праці ми дослідили робоче місце журналіста 9 телеканалу. Створені умови забезпечують комфортну роботу. З вивченої літератури з цієї проблеми, було вказано оптимальні розміри робочого столу, робочої поверхні, і навіть проведено вибір системи та розрахунок оптимального висвітлення виробничого приміщення на робочому місці. Та досліджено що 9 телеканал за електробезпекою – немає підвищенної небезпеки та за пожежною безпекою – категорія В. Дотримання умов що ви значають оптимальну організацію робочого місця робітника ЗМІ, дозволить зберегти добру працездатність протягом усього робочого дня, і підвищить як кількісні, так і якісні відносини продуктивності праці робітника, що у свою чергу сприятиме налагодженню програмного продукта.

ВИСНОВОК

Дослідження сучасної авторської журналістики процес досить цікавий і перспективний. Під час дослідження були виявлені авторські прийоми відомого журналіста, письменника і ведучого Дмитра Гордона, які дають можливість довести значимість і сутність його індивідуального авторського стилю.

Медійний продукт Д. Гордона –це друковане видання «Бульвар Гордона», авторська програма «В гостях у Дмитра Гордона» , офіційний сайт «Дмитрий Гордон» http://www.gordon.com.ua/, https://vk.com/gordondmitry та сторінка на Facebook .

Формат друкованого і телеінтерв’ю Д. Гордона доволі простий , але співрозмовниками журналіста є відомі політики, правозахисники, телеведучі, актори, музиканти, спортсмени.

Під час проведення інтерв’ю Д. Гордон дотримується платонівського принципу: «Ти, Сократе, чудово питаєш, а тим, хто так запитує, мені й приємно відповідати».

Крім набору традиційнихт питань (родина, умови виховання, сходинки кар’єри) , у журналіста завжди є «ударний вспект» інтерв’ю – фразі співрозмовника, які дозволять «дорожче » продати інтерв’ю. Грамотно проводячи інтерв’ю Гордон завжди уявляє яку фразу йому треба отримати від співрозмовника і підводить його до цих фраз, провокує його на такі слова.

Традиційно Гордон починає інтерв’ю із «розігріву»– питань, які дозволяють розговорити » героя, знайти точки дотику. Це, як правило, питання про мистецтво, свійських тварин, професійну діяльність людини.

При проведенні інтерв’ю Д. Гордоном враховані особливості різних категорій співрозмовників, зокрема з акторами, політиками, спортсменами, експертами з різних питань. Тому інтерв’ю із зірками часто відбувається на «стиці» міфу та реальності, світської розмови та душевного стриптизу. А під час інтерв’ю з діячами мистецтва акцент робиться на подіях з життя співрозмовника, показуючи зв'язок митця з його творами, через відтворені ним історії та епізоди з життя. Тому питання з діячами мистецтва мають перш за все особистісний характер: ситуації, що вплинули на вибір життєвого шляху, про мотиви творчості, джерела натхнення, про зустрічі з іншими діячами мистецтва.

Інтервю з політиками завжди має інформаційний привід, який співвідноситься із сучасною ситуацією в країні.

Під кінець телепередачі Д. Гордон може пригадати щось важливе, зронити якісь цікаві зауваження, доповнити свою розповідь. Ведучий дуже уважно ставиться до заключних слів. На прощання журналіст не тільки оговорює можливість повторної бесіди, а дає зрозуміти, що зустріч була цікавою, плідною. Крім того, таким чином Д. Гордон закладає основу подальших зустрічей з цією людиною для самого себе і своїх колег.

Суттєвих відмінностей щодо змістовного наповнення інтерв’ю, як у друкованому, так і телевізійному варіанті, не помічено.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Беланівського С.А. глибоке Індивідуальне інтерв'ю. - М.: Ніколо-Медіа, 2001. 2. Кім М.Н. Технологія створення журналістського твори. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. 3. Князєв А. Основи журналістики і телерепортажу. - Бішкек: КРСУ, 2001. 4. Кузнєцов Г.В., Цвік В.Л., Юровський А.Я. Телевізійна журналістика. - М: Вища школа, 2002. 5. Лукіна М.М. Технологія інтерв'ю. - М: Аспект Прес, 2003. 6. Муратов С.А. " Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром. - М: Аспект Прес, 2003. 7. Смирнов В.В. Жанри радіожурналістики. - М: Аспект Прес, 2002. 8. Тертичний А.А. Жанри періодичної преси. - М: Аспект Прес, 2000. 9. Шаповал Ю.Г. Зображення і слово в журналістиці. - Львів, 1985. 10.Ворошилов Ст. Ст. Журналістика. - Підручник. - СПб.: Изд-во Михайлова Ст. А., 1999. - 304с. 11. Грабельников А. А. Робота журналіста у пресі: Уч. посібник. - М: Вид. РИП-холдинг, 2001. - 274 с. 12. Муратов Сергій Олександрович. Діалог: Телевиз. спілкування в кадрі та за кадром. - М: Мистецтво, 1983. - 159с. 13. Парфьонов Л., Чекалова Е. Нам повертають наш портрет: нотатки про телебачення. - М: Мистецтво, 1990. - 207с. 14. Плешаков Л. Інтерв'ю - початок всіх початків // Професія - журналіст. 2000. № 10 15. Телевізійна журналістика: Підручник. 2-е видання, перероблене і доповнене // Редколегія: Г. В. Кузнєцов, Ст. Л. Цвік, А. Я. Юровський. - М: Изд-во МГУ, 1998:-288с. 16. Шостак М.І. Репортер: професіоналізм і етика. М.: Видавництво "РИП-холдинг", 2003. 17. Мельник Г.С., Тепляшина О.М. Основи творчої діяльності журналістів. Короткий курс. С.Пб.: Пітер, 2004. 18. Цвік В.Л. Телевізійна журналістика: Історія, теорія, практика. М.: Аспект-Прес, 2004. 19. Аграновський В.А. Друга найдавніша. Бесіди про журналістику. М., 1999. 20. Антонов В.І. Інформаційні жанри журналістики. Саратов, 1994. 21. Введення в теорію журналістики. /Упоряд. Прохоров О.П. - М., 1992. 22. Лазутіна Г.В. Основи творчої діяльності журналіста. М., 2000. 23. Шостак М. Інтерв'ю. Метод і жанр. М., 1997. 24. Смелкова З.С., Ассуирова Л.В., Савова М.Р., Сальникова О.А. Риторичні основи журналістики. М. 2000. 25. Кисельова Н.В. «Інтерв'ю як мовленнєвий жанр» /Аграновський В.А. Друга найдавніша. Бесіди про журналістику. М., 1999. 26. Дев'ятка В.В. «Як підготуватися до інтерв'ю» www.arsenalgroup.ru 1999. 27. Кім М.Н. Жанри сучасної журналістики. СПб., 2004.28. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПIН 3.3.2.007-98.

29. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99.

30. Я.І. Щедрій, Ю.Л., Дещинський, О.С. Мурін та ін. Основи охорони праці: Навчальний посібник/ За ред. Я.І. Бедрія. – 3-тє вид., переробл. і доп. – Львів: “Магнолія плюс”, видавець СПД ФО В.М. Піча, 2004.- 240с.

31. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99.

32. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».

33. http://www.bulvar.com.ua/

34. http://ord-02.com/

35. http://argumentua.com/

36. http://www.gordon.com.ua/

37. http://www.youtube.com/user/vgostyahugordona

38. http://1tv.com.ua/ru/programs/gordon/archive