
- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Амбітність
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •Мер — міський голова
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Вибір слів
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 4
- •Крилаті вислови.
- •Афоризми.
- •Літературні цитати
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Розділ 6
- •Навчальні програми екзаменаційні білети
- •Українська мова в засобах масової інформації
- •Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія
- •Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"
- •Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови
- •Тема. Наукові теорії про походження
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет 3
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Білет 28
- •Білет 29
- •Білет 30
- •Словотвір. Морфологія
- •Навчальна програма.
- •Плани практичних занять.
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Займенник
- •Тема. Невідмінювані форми на -но, -то та їх синтаксична роль
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет з
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 23
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Уміння переконувати
Багато залежить від людини, яка переконує: чи зуміє вона справити на слухачів приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою чи манерами, встановити з ними контакт.
Для того щоб переконати когось, треба знайти необхідні аргументи, правильно їх сформулювати й викласти.
Якщо промовець сповнений натхнення, то він неодмінно викличе зацікавлення слухачів і передасть частину свого натхнення.
Одні й ті ж аргументи не однаковою мірою діють на різних людей.
Добираючи аргументи, враховуйте освітній рівень слухачів, їхню поінформованість щодо теми, можливі контраргументи, їхнє ставлення до цих питань.
Люди охоче погоджуються з тим, що твердить їх приятель, проте наперед відкидають те, про що говорить несимпатична для них особа або супротивник.
Переконати людину легше під час дискусії, а не лекції.
Що старша людина, то важче переконати її в необхідності змінити погляди.
Людина змінює їх, коли дістає нову інформацію, що явно суперечить попередній, на основі якої були сформовані погляди.
Люди намагаються відкинути інформацію, яка не узгоджується з їхньою системою поглядів (наприклад, курець не любить слухати інформацію про те, що куріння шкодить здоров'ю).
У дискусії треба уточнити зміст невідомих слів, термінів, абстрактних понять. Слова, за допомогою яких формуються тези, повинні бути однозначними.
Під час будь-якої дискусії потрібно якнайшвидше визначити головні проблеми й зосередити зусилля на їх розв'язанні.
Питання, що не мають істотного значення для доведення цієї тези, необхідно вилучити.
Поступіться опонентові всім, чим можна поступитися, і не стверджуйте нічого, що неспроможні довести.
Аргументи бувають різні:
— посилання на авторитет;
— побудовані на взаємозв'язку між причиною й наслідком;
— побудовані на дедукції, на аналогії.
До найефективніших методів переконування належать сугестивні методи, зокрема навіювання, яке полягає в тому, щоб непомітно нав'язати особі якусь думку, що потім викликає реакцію, відповідну певним навичкам даної особи.
Для того, щоб вплинути на аудиторію, промовець повинен справляти на слухачів враження переконаної й упевненої в своїх силах людини. Все має свідчити про те, що він добре знає свій предмет.
Намагайтеся не тріумфувати. Зробіть так, щоб ваш опонент не відчував гіркоти поразки й озлобленості проти вас (І. Томан).
Види розмов
Що більше в товаристві людей, то меншою є вірогідність того, що розмова буде цікавою.
Щоб стати гарним співрозмовником, необхідно:
— мати всебічні знання та інтереси, які треба постійно розвивати й поглиблювати;
— мати багато знайомих і друзів;
— дивитися на світ розкритими очима, вміти спостерігати події довкола себе;
— запам'ятовувати (чи навіть записувати) все те цікаве, що ви бачите, чуєте або читаєте.
Соціальна активність передбачає, зокрема, організацію зборів та зустрічей, які без організатора не відбулися б. Цікава розповідь має такі особливості:
— тема повинна бути цікавою й щоразу новою;
— початок розповіді має привернути увагу слухачів;
— розповідь повинна бути стислою, невимушеною та зрозумілою;
— думки логічно впорядковані.
Менше вдавайтеся до описів подій, а більше наголошуйте на діях.
Соціальне активна людина приготує для зустрічі одну або кілька цікавих історій. Соціальне пасивна людина щодо цього ледача: вона не слухає розповідей, щоб пізніше повторити їх деінде.
Розповідаючи про щось слухачам, керуйтеся такими правилами:
— не думайте, що слухачі вже знають те, про що ви хочете їм розповісти;
— вживайте прості слова, уникайте професійних та іншомовних термінів;
— не забувайте, що порівняння, приклади й малюнки допомагають краще зрозуміти суть справи;
— викладайте суть справи спочатку дуже стисло, а потім, повернувшись до самого початку, поясніть усе ще раз, але вже детально.
Під час обговорення певного питання поставте себе на місце опонента.
У процесі обговорення треба стежити за тим, щоб:
— усі пункти обговорювалися послідовно один за одним;
— не пропустити жодного важливого фактора;
— всі учасники обговорення мали можливість висловити свою думку про дану справу;
— ніхто не відхилявся від суті справи;
— було відзначено, в яких пунктах учасники дійшли згоди, а в яких — ні;
— результати обговорення були записані в протоколі конкретно й недвозначно.
Дискусія має такі переваги:
— координує думки окремих осіб;
— учасники дискусії змушені точно формулювати свої думки;
— помилки в мисленні стають відразу помітні — наодинці такого контролю нема; вдалі прийоми вдосконалюються.
Про неприємні новини можна повідомляти двома способами:
— раптово, без попередньої підготовки;
— поступово, частинами;
Розглядаючи скаргу, дотримуйтеся такої послідовності:
— вислухайте скаржника;
— визначте проблему;
— вивчіть суть справи;
— порадьтеся з керівництвом;
— ухваліть рішення;
— поінформуйте працівника про результати розгляду його скарги;
— зробіть відповідний запис у цій справі (І. Томан).