
- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Амбітність
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •Мер — міський голова
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Вибір слів
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 4
- •Крилаті вислови.
- •Афоризми.
- •Літературні цитати
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Розділ 6
- •Навчальні програми екзаменаційні білети
- •Українська мова в засобах масової інформації
- •Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія
- •Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"
- •Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови
- •Тема. Наукові теорії про походження
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет 3
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Білет 28
- •Білет 29
- •Білет 30
- •Словотвір. Морфологія
- •Навчальна програма.
- •Плани практичних занять.
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Займенник
- •Тема. Невідмінювані форми на -но, -то та їх синтаксична роль
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет з
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 23
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Серафими — херувими
Коли ми говоримо шестикрилий серафим або херувимський спів, чи завжди розуміємо, про що йдеться, звідки походять ці усталені вислови? Та й що взагалі означають слова серафим, херувимі
З довідкових релігійних та релігієзнавчих видань дізнаємося, що насамперед херувими та серафими — це назви ангелів. Вони зафіксовані у Книзі книг, функціонують у канонічних молитовних текстах. Особливість полягає в тому, що це ангели верховні, їм у трактаті візантійського богослова Діонісія Аеропагіта (V-VI ст.) "Про небесну ієрархію" відведено місце найбільш наближених до Бога.
Узагальнено серафими трактуються як найвищі духовні істоти, які оточують престол Господа, виконують його повеління і невпинно співають йому величальні пісні. Зображаються за людською подобою, але з шістьма крилами — звідси й згаданий вислів шестикрилий серафим.
Херувими — теж особливий вищий чин у небесній ієрархії. Вони займають друге місце у ряду дев'яти чинів ангельських. Поряд із серафимами вони є "найбільш наближеними до Бога розумними силами, обдаровані від Бога особливими досконалостями і мають своє особливе служіння... У них повнота життя і вище відображення слави Божої" (Библейская энциклопедия, 1891). За загальним переконанням, херувими теж мають людську подобу, що відповідає усім вимогам ідеальної. Звідси й популярне переносне значення демінутивної форми херувимчик — "дівчина або хлопець (дитина), які наділені вродою". Можна припустити, що в цьому разі на сему "приємна зовнішність", нашаровується також сема "безгрішність, незлобивість" (пор. ангелятко).
Сучасні тлумачні словники, які уже відбивають входження релігійної та релігієзнавчої лексики до активного фонду української літературної мови, фіксують також слово херувимська і зазначають, що це субстантивована назва церковної пісні, яка є обов'язковою частиною літургії й отримала назву від початкових слів "Ми, херувимів тайно являючи...".
Звичайно, розглянуті слова належать до пласту специфічної лексики, якою свідомо послуговуються лише зацікавлені люди. Але знати їх значення не завадить нікому.
Тираж — наклад
Сьогодні у різних текстах на позначення загальної кількості примірників одного видання уживаються рівноцінно два слова — наклад та тираж. Скажімо, з однаковою ймовірністю можна прочитати або ж почути: "Книга вийшла тиражем..." і "Книга вийшла накладом". Якому з цих слів надати перевагу?
Уживання названих слів показує, наскільки суттєву роль у нашій мовній практиці відіграє сила стилістичної традиції, мовної звички.
Насамперед зауважмо, що слово наклад як синонім до тираж в академічному одинадцятитомнику марковане як діалектне. Тож і не дивно, що у статусі літературної лексеми усталилося згадане іншомовне запозичення. Тираж, а також похідні від нього тиражний, тиражувати, розтиразісований та ін. стали популярними і широко вживаними у функціональних стилях української мови.
Слово тираж прийшло у нашу мову з французької і прищепилося у ній з кількома значеннями: "1. Розіграш виграшів у позиці або лотереї; 2. Погашення облігацій державних позик або інших зобов'язань установами, що їх випустили; 3. Загальна кількість примірників друкованого видання; наклад" (Словник іншомовних слів, 2000). Зауважмо: останнє значення — власне, те, що нас цікавить, — тлумачиться через слово наклад. Тобто між ними поставлено своєрідний знак змістової рівності, яка, зрештою, простежується і в мові: "Наклади інтелектуальної (і наукової, і художньої) літератури трагічно губляться у потоці тиражів ширвжиткового чтива" (з газ.)-
А що ж накладі Штучно витіснене на периферію лексичної системи, слово усе-таки не зникло цілковито і віднедавна знову повернулося в активний мовний обіг. І сьогодні спостерігаємо не тільки послуговування ним у текстах різних стилів і жанрів, але й закономірний процес його лексикалізації.
Щоправда, Великий тлумачний словник української мови (Ірпінь, 2001) усе ще подає до гасла наклад ремарку зах., — можливо, враховуючи морально застарілу на сьогодні ремарку СУМ, а можливо, й орієнтуючись на активне побутування його у мові західноукраїнських письменників-класиків. Однак більш авторитетний Словник синонімів української мови подає наклад у синонімічному ряду до тираж, не супроводжуючи спеціальними ремарками чи обмеженнями щодо вживання.
Отже, сьогодні не варто обмежувати ареал життя слова наклад, тим паче, що останнім часом воно переконливо засвідчило свою нормативність.