"Запорожець" — мерседес

Щодня ми бачимо на вулицях рідного міста безліч авто, про них яскріють реклами у транспорті, на вулиці, у пресі... Чимало машин нам знайомі, але не всі їх кваліфікації відомі. Тим більше, вже не раз виникали питання: як правильно оформити назву машини на письмі? коли ці назви пишуться з маленької, а коли з великої літери? чи треба їх брати у лапки?

Для відповіді на ці запитання звернімося до чинного Українського правопису (К., 1993) та до Словника-довідника з правопису та слововживання С. Головащука.

Коли хочемо у своему висловлюванні вказати на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія, то вживаємо словосполучення за моделлю "прийменник за + спеціальність в орудному відмінку, наприклад: працювати за спеціальністю, шукати роботу за спеціальністю. Пор. у реченні: "А Килина від Насті довідалась, що та наступного року вже закінчує свій політехнічний, що роботи за її спеціальністю вистачить " (Є. Гуцало).

У тому ж разі, коли треба підкреслити галузь знань, дисципліну, до якої хто-, що-небудь має якийсь стосунок, то послуговуються конструкцією "прийменник з (зі) + спеціальність у родовому відмінку", як-от: іспит зі спеціальності "менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", місячні курси зі спеціальності "бухоблік". Або: "Така література потрібна майбутнім фахівцям із спеціальностей "комп'ютеризовані інтегровані системи і робототехніка", "технологія виробництва" (з журн.).

Інститут — інституція

Розширення стилістичних функцій і лексичної сполучуваності слів інститут, інституція потребують певних рекомендацій щодо правильності їх уживання. Обидва поняття певною мірою характеризують структуру держави і є її неодмінними складниками. У недалекому минулому словом інститут найчастіше називали вищий навчальний заклад. І хоч більшість із таких закладів сьогодні називаються університетами, сфера вживання слова не звузилась. Як і раніше, ним називають наукові установи: Інститут історії України, Інститут економіки, Інститут математики (у назвах перше слово пишеться з великої літери). У межах вищих шкіл виокремилися самостійні структурні одиниці, які теж дістали назву інститут, наприклад, Інститут міжнародних відносин, Інститут журналістики. Інститут філологи при Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Уже давно закріпилося у мові ще одне Значення інституту — "сукупність правових норм у якій-небудь галузі суспільних відносин окремої держави". Сьогодні кількість таких інститутів зростає,

наприклад: політичний інститут, ідеологічний інститут, суспільний інститут, бюрократичний інститут, науковий інститут, соціально-юридичний інститут державної служби, інститут інтелектуальної власності, інститут гоголіанства, інститут республіканського самоуправління Запорозької Січі, інститут держави, інститут громадської думки (преса, радіо, телебачення), соціальні інститути (інститут сім "І, інститут освіти, інститут масових комунікацій, інститут науки, інститут релігій, інститут моралі). Такі словосполучення містять значення цілісності, характерної ознаки окремої сфери життя.

До названих значень слова інститут додалося ще одне нове — назва діяльнісних характеристик людини або групи людей, що репрезентує певний напрям у суспільному житті або є ознакою соціального ладу: інститут громади, інститут професури, інститут влади, інститут президентства, інститут представників президента, інститут резервних депутатів, інститут наглядачів, наприклад: "Україна вступила в черговий етап "смутного часу", відбувається певна зміна політичного режиму, демонтуються попередні інститути влади й соціально-економічні устої" (з журн.); "Основним Інститутом, який об'єднував окремих жителів бойківського села в колектив, була громада" (з газ.); "Ще одне питання, навколо якого точилася гостра дискусія, — це інститут президентства в Україні" (з газ.).

Слово інституція зберігає і донині давнє латинське значення "настанова, пояснення чогось" і позначає насамперед особливості управління, механізми дії правових норм у будь-якій галузі суспільних відносин. Тому словосполучення суспільні інституції, політичні інституції, ідеологічні інституції, наукові інституції не просто називають явище суспільного життя, а й інформують про його визначальні діяльнісні ознаки: "Через такі мотиви інституції колишнього Держплану не варто повністю ліквідовувати, треба їх перебудувати в нове тіло, що приблизно відповідало б французькій моделі [індикативного планування]" (з журн.). Значення таких висловів, як банківський інститут, банківська інституція, фінансовий інститут, фінансова інституція, диференціюється так: сторона цим правом могла користуватися так само" (В. Підмогильний), "За винахід шовку великою повагою користувалась у китайців імператриця Ше Лінше, яка жила 5 тисяч років тому" (з газ.). У всіх словосполученнях слово користуватися вносить прозоре значення: "мати з чогось користь".

Споживати функціонує переважно у значенні "їсти, пити": споживати воду, споживати фрукти, споживати хліб. Ці вислови звичні й зрозумілі: "— Вітаю вас, панове! — гукнув [Венеціанов] з порога. — Що ви тут споживаєте! — Наливку, сало, пундики, — сказав Мокрицький, ловлячи його захований у скельце погляд" (В. Шевчук), "Від того, яку людина споживає воду, залежить до 60 відсотків її здоров'я" (з газ.).

Крім цього, слово споживати часто вживається у значенні "витрачати щось для задоволення власних потреб": споживати вологу, споживати електроенергію, споживати енергію сонця. Тому правильно сказати: "Економне споживати електроенергію".

Отже, обидва слова позначають один з основних елементів суспільного буття людини — необхідність щось використовувати. Але перед тим, як ужити одне з них, уважно вчитаймося в зміст повідомлення.

Завдання 43. Уважно опрацюйте матеріали зі збірника "Культура слова" Інституту української мови НАН України. Складіть речення з поясненими словами та словосполученнями.