Брати до уваги — взяти до відома

Ці два вислови є взаємозамінні, близькі за змістом. Брати (узяти) до у ваги означає "зважати / зважити на що-небудь, врахувати щось". При цьому від людини вимагається зосередженість думки, зору, слуху щодо якого-небудь об'єкта, спрямованість думки на кого-, що-небудь. У діловому спілкуванні слово увага вживається у сполуках типу "Це заслуговує на увагу", "Цьому питанню варто приділити особливу увагу". Звертаючись до аудиторії, кажуть: "Прошу уваги", "Прошу Вашої, уваги, шановні колеги".

У сучасній літературній мові поширеним став вислів із прийменником до уваги, напр.: " — Так, я певен, їх [міркування] обов'язково візьмуть до уваги при складанні нових настановлень" (О. Гончар).

Вислів взяти до відома означає "усвідомлювати ту чи іншу зорову чи слухову інформацію", а отже, вказує на вищий ступінь реакції людини на навколишні об'єкти дійсності. Його синонімом є згаданий вислів брати до уваги.

Відгук — відзив

Ще в сьомому випуску щопіврічника "Культура слова" (1973), що тоді називався "Рідне слово", Д. Гринчишин писав про особливості керування цих іменників: вони можуть поєднуватися із прийменниками на та про: відзив І. Франка про Марка Вовчка, відгук про автореферат тощо. Словосполучення з прийменником на (відгук на автореферат) кваліфікується як розмовна форма, що з'явилася під впливом вислову рецензія на дисертацію.

Варто наголосити не граматичну подібність слів, а те, що слово відгук відсуває свій відповідник на друге місце. У Словнику синонімів української мови (К., 1999) читаємо: "відгук (критична стаття, зумовлена появою якоїсь книжки, виступом громадського діяча тощо), відзив, рецензія". У такому випадку варто вживати прийменник про: відгук про дисертацію, відгук про книжку та ін.

У слові відгук це значення не основне, але посідає окреме місце в лексикографічному джерелі. А от у слова відзив воно є відтінком одного із його лексичних значень. Та й рекомендувалося на першому місці, оскільки воно співзвучне із російським отзыв.

Тому, думаємо, недоречно у документації Вищої атестаційної комісії України рекомендувати слово відзив, пор.: "Проект відзиву обговорюється на засіданні вченої ради провідної установи або на засіданні її наукового підрозділу. Цей факт обов'язково зазначається у відзиві" (Бюлетень ВАК України. — 2000. — № 2).

Вакантний — вакаційний

Розгляньмо словосполучення вакантна посада та вакаційний період. Чи правильно вжито в них прикметники? Чи можна сказати вакантний періоді Щоб відповісти на це питання, насамперед з'ясуймо значення слів вакантний та вакаційний.

Передусім зауважмо, що ці спільнокореневі прикметники утворені від різних, хоч і спільнокореневих іменників: вакантний—від вакансія, вакаційний—від вакації. Сьогодні кожному відоме одне із значень слова вакансія — "незайнята, вільна посада у штаті установи, організації; вільне місце". Воно побутує і в писемних стилях, і в розмовній мові: "Наприкінці сезону на підприємстві з'явилося доволі багато вакансій" (з газ.); "— Вакансія! Художник Павлов подав прохання Траскіну звільнити його з посади вчителя в університеті" (В. Шевчук). Саме від нього й утворено прикметник вакантний, тобто вільний, найчастотнішим сполучуваним іменником якого є місце: "Художня царина — ew.ua, де всі місця вакантні "(А. Крижанівський); "Заготуйте проект на заміщення вакантних місць" (О. Сизоненко); "В дворянському інституті є вакантне місце вчителя фізики" (В. Канівець).

Менш відоме слово вакації, яке тлумачиться як застаріла назва канікул, відпустки — часу, вільного від навчання чи роботи. Воно вживається здебільшого у мові творів класичної літератури або ж стилізованих текстах, які розповідають про події давніх літ: "Чи ви скінчили академію, чи тільки приїхали на вакації!" (І. Нечуй-Левицький); "Життя в гімназії завмерло: всі роз'їхались на вакації" (В. Канівець). Від цього іменника утворено прикметникову форму вакаційний, "канікулярний, відпустковий", яка, хоч і рідко, але все-таки трапляється в художньому стилі: "Тільки раз на три роки мій батько діставав довшу вакаційну відпустку" (М. Грушевський).

Отже, цілком зрозуміло, що словосполучення вакантний період чи вакаційне місце позбавлені змісту. Правильно казати вакаційний період, вакантне місце. До того ж наведені прикметники різняться ще й стилістичним забарвленням. Вакантний — належить до термінологічної лексики (вакантна посада), а вакаційний, як слово застаріле, є виразно маркованим. Замість нього в офіційно-діловому стилі послуговуються нейтральним нормативним синонімом канікулярний.