
- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Амбітність
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •Мер — міський голова
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Вибір слів
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 4
- •Крилаті вислови.
- •Афоризми.
- •Літературні цитати
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Розділ 6
- •Навчальні програми екзаменаційні білети
- •Українська мова в засобах масової інформації
- •Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія
- •Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"
- •Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови
- •Тема. Наукові теорії про походження
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет 3
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Білет 28
- •Білет 29
- •Білет 30
- •Словотвір. Морфологія
- •Навчальна програма.
- •Плани практичних занять.
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Займенник
- •Тема. Невідмінювані форми на -но, -то та їх синтаксична роль
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет з
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 23
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Брати до уваги — взяти до відома
Ці два вислови є взаємозамінні, близькі за змістом. Брати (узяти) до у ваги означає "зважати / зважити на що-небудь, врахувати щось". При цьому від людини вимагається зосередженість думки, зору, слуху щодо якого-небудь об'єкта, спрямованість думки на кого-, що-небудь. У діловому спілкуванні слово увага вживається у сполуках типу "Це заслуговує на увагу", "Цьому питанню варто приділити особливу увагу". Звертаючись до аудиторії, кажуть: "Прошу уваги", "Прошу Вашої, уваги, шановні колеги".
У сучасній літературній мові поширеним став вислів із прийменником до уваги, напр.: " — Так, я певен, їх [міркування] обов'язково візьмуть до уваги при складанні нових настановлень" (О. Гончар).
Вислів взяти до відома означає "усвідомлювати ту чи іншу зорову чи слухову інформацію", а отже, вказує на вищий ступінь реакції людини на навколишні об'єкти дійсності. Його синонімом є згаданий вислів брати до уваги.
Відгук — відзив
Ще в сьомому випуску щопіврічника "Культура слова" (1973), що тоді називався "Рідне слово", Д. Гринчишин писав про особливості керування цих іменників: вони можуть поєднуватися із прийменниками на та про: відзив І. Франка про Марка Вовчка, відгук про автореферат тощо. Словосполучення з прийменником на (відгук на автореферат) кваліфікується як розмовна форма, що з'явилася під впливом вислову рецензія на дисертацію.
Варто наголосити не граматичну подібність слів, а те, що слово відгук відсуває свій відповідник на друге місце. У Словнику синонімів української мови (К., 1999) читаємо: "відгук (критична стаття, зумовлена появою якоїсь книжки, виступом громадського діяча тощо), відзив, рецензія". У такому випадку варто вживати прийменник про: відгук про дисертацію, відгук про книжку та ін.
У слові відгук це значення не основне, але посідає окреме місце в лексикографічному джерелі. А от у слова відзив воно є відтінком одного із його лексичних значень. Та й рекомендувалося на першому місці, оскільки воно співзвучне із російським отзыв.
Тому, думаємо, недоречно у документації Вищої атестаційної комісії України рекомендувати слово відзив, пор.: "Проект відзиву обговорюється на засіданні вченої ради провідної установи або на засіданні її наукового підрозділу. Цей факт обов'язково зазначається у відзиві" (Бюлетень ВАК України. — 2000. — № 2).
Вакантний — вакаційний
Розгляньмо словосполучення вакантна посада та вакаційний період. Чи правильно вжито в них прикметники? Чи можна сказати вакантний періоді Щоб відповісти на це питання, насамперед з'ясуймо значення слів вакантний та вакаційний.
Передусім зауважмо, що ці спільнокореневі прикметники утворені від різних, хоч і спільнокореневих іменників: вакантний—від вакансія, вакаційний—від вакації. Сьогодні кожному відоме одне із значень слова вакансія — "незайнята, вільна посада у штаті установи, організації; вільне місце". Воно побутує і в писемних стилях, і в розмовній мові: "Наприкінці сезону на підприємстві з'явилося доволі багато вакансій" (з газ.); "— Вакансія! Художник Павлов подав прохання Траскіну звільнити його з посади вчителя в університеті" (В. Шевчук). Саме від нього й утворено прикметник вакантний, тобто вільний, найчастотнішим сполучуваним іменником якого є місце: "Художня царина — ew.ua, де всі місця вакантні "(А. Крижанівський); "Заготуйте проект на заміщення вакантних місць" (О. Сизоненко); "В дворянському інституті є вакантне місце вчителя фізики" (В. Канівець).
Менш відоме слово вакації, яке тлумачиться як застаріла назва канікул, відпустки — часу, вільного від навчання чи роботи. Воно вживається здебільшого у мові творів класичної літератури або ж стилізованих текстах, які розповідають про події давніх літ: "Чи ви скінчили академію, чи тільки приїхали на вакації!" (І. Нечуй-Левицький); "Життя в гімназії завмерло: всі роз'їхались на вакації" (В. Канівець). Від цього іменника утворено прикметникову форму вакаційний, "канікулярний, відпустковий", яка, хоч і рідко, але все-таки трапляється в художньому стилі: "Тільки раз на три роки мій батько діставав довшу вакаційну відпустку" (М. Грушевський).
Отже, цілком зрозуміло, що словосполучення вакантний період чи вакаційне місце позбавлені змісту. Правильно казати вакаційний період, вакантне місце. До того ж наведені прикметники різняться ще й стилістичним забарвленням. Вакантний — належить до термінологічної лексики (вакантна посада), а вакаційний, як слово застаріле, є виразно маркованим. Замість нього в офіційно-діловому стилі послуговуються нейтральним нормативним синонімом канікулярний.