- •Векторна алгебра
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод послідовного виключення невідомих (метод Гаусса).
- •Поняття вектора, лінійні операції над векторами.
- •Поняття лінійно залежних і лінійно незалежних систем векторів.
- •Геометрична інтерпретація поняття лінійної залежності.
- •Поняття базису простору і площини
- •Афінна система координат.
- •Додатковий матеріал з векторної алгебри
- •Поняття лінійного простору.
- •Найпростіші властивості векторного простору.
- •Теорія визначників n-го порядку.
- •Перестановки з n символів.
- •Підстановки n-го степеня.
- •Поняття і властивості визначника n-го порядку
- •Мінори і алгебраїчні доповнення визначника
- •Лема до теореми Лапласа. Теорема Лапласа.
- •Застосування теорії визначників до лінійних систем алгебраїчних рівнянь. Теорема Крамера та лема до неї
- •Векторний простір
- •Подальше вивчення векторного простору.
- •Поняття рангу системи векторів.
- •Поняття рангу матриці. Теорема про ранг матриці.
- •Загальна теорія лінійно-алгебраїчних рівнянь
- •Критерій сумісності лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Критерій визначеності і невизначеності системи
- •Однорідна система рівнянь. Фундаментальна система розв'язків однорідної системи рівнянь.
- •Зв’язок між розв’язком неоднорідної і відповідної однорідної системи рівнянь.
- •Алгебра матриць
- •Множиння матриць.
- •Матриці обернені до даних. Умови їх існування.
- •Операції додавання і множення на число.
- •Скалярні матриці.
- •Операції над прямокутними матрицями.
- •Псевдообернені матриці.
- •Комплесні числа.
- •Побудова множини комплексних чисел.
- •Полярна система координат.
- •Тригонометрична форма комплексного числа. Операції множення та ділення в тригонометричній формі.
- •Операції піднесення до степеня
- •Операція здобуття кореняn-ого степеня з комплексного числа
- •Кореніn-ого степеня з одниці
- •Комплексно-спряжені числа
- •Нерівність трикутника
- •Література
Поняття лінійного простору.
Означення 1. Говоритимемо, щоумножиніМвизначена внутрішня бінарна алгебраїчна операція, якщо будь-якій упорядкованій парі елементівза деяким правилом ставиться у відповідність однозначно визначений елементzϵM.
Означення 2. Говоритимемо, що в множині M визначена зовнішня операція над множиною P, якщо будь-якій парі елементів ставиться у відповідність однозначно визначений елемент множини М.
Операція додавання векторів (геометричних) відноситься до внутрішніх операцій і операція множення геометричного вектора на число є прикладом зовнішньої операції, визначеної в множині геометричних векторів над множиною дійсних чисел.
Означення 3. Векторним або лінійним простором називається непорожня множина V, в якій визначено дві операції над множиною дійсних чисел: внутрішня, що умовно називається додаванням, і зовнішня, що умовно називається множенням на дійсне число, і виконується 8 умов:
–комутативність додавання.
–асоціативність додавання.
(x).
–для довільного елемента існує протилежний до нього.
–серед множини дійсних чисел є таке, що не змінює у добутку вектор.
Означення 4. Елементи множини V,що є векторним простором, називаються векторами.
Приклад 1. Всі геометричні вектори простору (площини) утворюють векторний простір відносно традиційних операцій додавання геометричних векторів і множення вектора на число. Дійсно, виконання всіх вимог означення 3 було обґрунтовано у векторній алгебрі.
Приклад 2. (арифметичний простір)
За множину Vвізьмемо множину всіх упорядкованихчисел.
Числа назвемо компонентами вектора.
Cумою векторівіназвемо вектор, утворений сумою відповідних компонент:.
Добутком вектора на число назвемо вектор .
Можна показати за означенням, що арифметичний простір є лінійним простором.
Контрприклад. За множинуVвізьмемо ту ж саму множину, що у прикладі 2. Операцію додавання введемо за тим же правилом. Операцію множення на число введемо іншим чином, а саме: добутком вектора на число назвемо вектор .
В цій множині не виконується лише вимога 7.
Бачимо, , отже ця множина не є лінійним простором.
Приклад 3. Розглянемо множину многочленів степеня не вищого за .
Операції додавання многочленів та множення на число вводиться традиційним способом.
Легко перевірити виконання всіх вимог означення, тому дана множина є векторним простором відносно введених операцій.
Контрприклад. Розглянемо множину многочленів лише -го степеня, тобто таких, коефіцієнт при старшому члені яких ненульовий.
У цьому випадку множина не є векторним простором, тому що в цій множині не визначена операція додавання.
Дійсно, наведемо два многочленів, сума яких не є многочленом -го степеня:
Наприклад, сума та є многочленом 1-го степеня.
Приклад 4. Розглянемо множину всіх функцій, що визначені на проміжку . Додавання і множення функцій на число введемо традиційним способом, як у математичному аналізі. При цьому також виконуються всі вимоги означення векторного простору, тому дана множина відносно введених операцій є векторним простором.
Приклад 5. Розглянемо множину всіх функцій, що є неперервними на проміжку . Додавання і множення функцій на число введемо традиційним способом, як у математичному аналізі. Легко переконатися, що при цьому виконуються всі інші 8 вимог означення векторного простору. Тому множина таких функцій відносно введених операцій є векторним простором.