
- •Векторна алгебра
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод послідовного виключення невідомих (метод Гаусса).
- •Поняття вектора, лінійні операції над векторами.
- •Поняття лінійно залежних і лінійно незалежних систем векторів.
- •Геометрична інтерпретація поняття лінійної залежності.
- •Поняття базису простору і площини
- •Афінна система координат.
- •Додатковий матеріал з векторної алгебри
- •Поняття лінійного простору.
- •Найпростіші властивості векторного простору.
- •Теорія визначників n-го порядку.
- •Перестановки з n символів.
- •Підстановки n-го степеня.
- •Поняття і властивості визначника n-го порядку
- •Мінори і алгебраїчні доповнення визначника
- •Лема до теореми Лапласа. Теорема Лапласа.
- •Застосування теорії визначників до лінійних систем алгебраїчних рівнянь. Теорема Крамера та лема до неї
- •Векторний простір
- •Подальше вивчення векторного простору.
- •Поняття рангу системи векторів.
- •Поняття рангу матриці. Теорема про ранг матриці.
- •Загальна теорія лінійно-алгебраїчних рівнянь
- •Критерій сумісності лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Критерій визначеності і невизначеності системи
- •Однорідна система рівнянь. Фундаментальна система розв'язків однорідної системи рівнянь.
- •Зв’язок між розв’язком неоднорідної і відповідної однорідної системи рівнянь.
- •Алгебра матриць
- •Множиння матриць.
- •Матриці обернені до даних. Умови їх існування.
- •Операції додавання і множення на число.
- •Скалярні матриці.
- •Операції над прямокутними матрицями.
- •Псевдообернені матриці.
- •Комплесні числа.
- •Побудова множини комплексних чисел.
- •Полярна система координат.
- •Тригонометрична форма комплексного числа. Операції множення та ділення в тригонометричній формі.
- •Операції піднесення до степеня
- •Операція здобуття кореняn-ого степеня з комплексного числа
- •Кореніn-ого степеня з одниці
- •Комплексно-спряжені числа
- •Нерівність трикутника
- •Література
Поняття лінійного простору.
Означення 1. Говоритимемо,
щоумножиніМвизначена внутрішня бінарна алгебраїчна
операція, якщо будь-якій упорядкованій
парі елементівза деяким правилом ставиться у
відповідність однозначно визначений
елементzϵM.
Означення 2. Говоритимемо,
що в множині M
визначена зовнішня операція над множиною
P,
якщо будь-якій парі елементів
ставиться у відповідність однозначно
визначений елемент множини М.
Операція додавання векторів (геометричних) відноситься до внутрішніх операцій і операція множення геометричного вектора на число є прикладом зовнішньої операції, визначеної в множині геометричних векторів над множиною дійсних чисел.
Означення 3. Векторним або лінійним простором називається непорожня множина V, в якій визначено дві операції над множиною дійсних чисел: внутрішня, що умовно називається додаванням, і зовнішня, що умовно називається множенням на дійсне число, і виконується 8 умов:
–комутативність додавання.
–асоціативність додавання.
(
x).
–для довільного елемента існує протилежний до нього.
–серед множини дійсних чисел є таке, що не змінює у добутку вектор.
Означення 4. Елементи множини V,що є векторним простором, називаються векторами.
Приклад 1. Всі геометричні вектори простору (площини) утворюють векторний простір відносно традиційних операцій додавання геометричних векторів і множення вектора на число. Дійсно, виконання всіх вимог означення 3 було обґрунтовано у векторній алгебрі.
Приклад 2. (арифметичний простір)
За
множину Vвізьмемо множину
всіх упорядкованихчисел.
Числа
назвемо компонентами вектора.
Cумою
векторіві
назвемо вектор, утворений
сумою відповідних компонент:
.
Добутком
вектора
на число
назвемо вектор
.
Можна показати за означенням, що арифметичний простір є лінійним простором.
Контрприклад. За
множинуVвізьмемо
ту ж саму множину, що у прикладі 2. Операцію
додавання введемо за тим же правилом.
Операцію множення на число введемо
іншим чином, а саме: добутком вектора
на число
назвемо вектор
.
В цій множині не виконується лише вимога 7.
Бачимо,
,
отже ця множина не є лінійним простором.
Приклад
3. Розглянемо множину
многочленів степеня не вищого за .
Операції додавання многочленів та множення на число вводиться традиційним способом.
Легко перевірити виконання всіх вимог означення, тому дана множина є векторним простором відносно введених операцій.
Контрприклад. Розглянемо
множину многочленів лише -го
степеня, тобто таких, коефіцієнт при
старшому члені яких ненульовий.
У цьому випадку множина не є векторним простором, тому що в цій множині не визначена операція додавання.
Дійсно,
наведемо два многочленів, сума яких не
є многочленом -го
степеня:
Наприклад,
сума
та
є многочленом 1-го степеня.
Приклад
4. Розглянемо
множину всіх функцій, що визначені на
проміжку .
Додавання і множення функцій на число
введемо традиційним способом, як у
математичному аналізі. При цьому також
виконуються всі вимоги означення
векторного простору, тому дана множина
відносно введених операцій є векторним
простором.
Приклад
5. Розглянемо
множину всіх функцій, що є неперервними
на проміжку .
Додавання і множення функцій на число
введемо традиційним способом, як у
математичному аналізі. Легко переконатися,
що при цьому виконуються всі інші 8 вимог
означення векторного простору. Тому
множина таких функцій відносно введених
операцій є векторним простором.