Рекомендована література

1. Закон України "Про колективні договори і угоди". Закони України. Том 6. — К., 1996. — 453 с.

2. Кодекс законів про працю України N 322-VIII від 10.12.71. В редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, №6, ст. 38. — 765 с.

3. Управління персоналом: Навчальний посібник / Балабанова Л. В., Сардак О. В. — К.: ВД «Професіонал», 2006. — 512 с.

4. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Беляєва С. В., Шканова О. М. Управління персоналом: Навч. посібник — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 504 с.

5. Воронкова В. Г. Кадровый менеджмент: Навчальний посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 192 с.

6. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу: Навч. посіб. — 3‑тє вид., випр. і доп. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. — 435 с.

7. Слиньков В. Н. Персонал и его менеджмент: Практические рекомендации. — К.: КНТ, 2007. — 476 с.

8. Хміль Ф. І. Управління персоналом: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Академвидав, 2006. — 488 с.

Термінологічний словник ключових понять теми

Колективний договір — письмовий договір щодо умов праці і найму, укладений між працедавцем, їх групою або однією чи кількома представницькими організаціями працедавців та однією чи кількома представницькими організаціями працівників, за відсутності таких організацій — представниками працівників, обраними і уповноваженими представляти їхні інтереси відповідно до законодавства України.

Працівник — фізична особа, яка працює за трудовим договором у роботодавця.

Професійна спілка (профспілка) — добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Роботодавець — власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Соціальне партнерство — система відносин між працівниками, роботодавцями та виконавчою владою, які виступають сторонами соціального партнерства у ході реалізації їх соціально-економічних прав та інтересів, направлена на врахування інтересів працівників і роботодавців шляхом взаємних переговорів, консультацій, в досягненні та укладенні сторонами угод, колективних договорів і в прийнятті спільних рішень;

Сторони соціального партнерства — працівники, роботодавці, органи державного управління та місцевого самоврядування в особі уповноважених ними представників;

Форми соціального партнерства — це організаційні, правові і економічні заходи в сфері соціально-трудових і пов'язаних із ними економічних відносин та вирішення соціально-трудових конфліктів.

Контрольні запитання

1. Розкрийте сутність та функції соціального партнерства у підприємстві.

2. З’ясуйте сутність явища, означеного поняттям «трипаратизм».

3. Назвіть завдання системи соціального партнерства.

4. Перерахуйте принципи соціального партнерства.

5. Які цілі і завдання профспілкових організацій?

6. Назвіть повноваження виборного органу професійної організації.

7. Розкрийте сутність та зміст колективного договору.