Система поточного і підсумкового контролю (методика проведення контрольних заходів та критерії оцінювання знань)

1. Поточний контроль знань студентів складається з оцінки роботи студента на семінарських заняттях, виконання індивідуальних завдань та складання двох модульних контрольних робіт (перший модуль – етика та естетика, другий модуль - культурологія). Оцінка в балах за сучасною технологією навчання та оцінювання знань студентів відбуваються таким чином: робота студента на семінарському занятті – 0 –5-10 балів; оцінка модульного контролю – 0-5-10 балів. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та запам’ятовування певного навчального матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати (аналізувати) рекомендовану літературу, текстів, здатності осмислювати зміст теми чи розділу навчального матеріалу, умінь публічно або письмово репрезентовувати та аргументувати свою відповідь .

1.2.Підсумкова оцінка за екзамени і роботу протягом семестру студентів денної, вечірньої і заочної форми навчання.

Загальна підсумкова оцінка (за екзамен і роботу студента протягом семестру) складається при умові, якщо, по-перше, студент набрав за роботу протягом семестру 20 балів і вище, по-друге, якщо за іспит він набрав 30 балів і вище.

Структура екзаменаційного білету і вимоги до екзаменаційної оцінки знань студентів денної, вечірньої і заочної форм навчання.

Під час складання іспиту з дисципліни “Культурологія ” у 2005/2006 навчальному році студент може отримати за 6 завдань екзаменаційного білету максимум 60 балів (від 0 до 10 балів за кожне запитання).

На перше альтернативне тестове запитання потрібно дати відповідь: “так” або “ні”. Якщо відповідь правильна, студент отримає 5 балів, якщо вона хибна, то він отримає 0 балів. Додаткові 5 балів він може отримати за правильне та ґрунтовне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.

На друге альтернативне тестове запитання студент також може дати одну з відповідей, яка міститься в самому питанні. Якщо відповідь правильна, студент отримує 5 балів, якщо вона хибна, він отримує 0 балів. Додаткові 5 балів він може отримати за правильне та ґрунтовне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.

Третє завдання вимагає від студента доповнити вказану характеристику культурологічного явища ще трьома або більше ознаками або рисами до системного цілісного уявлення про нього. За правильну відповідь студент отримує 5 балів, за неправильну – 0 балів, якщо правильна відповідь доповнюється характеристикою всіх елементів, то вона оцінюється в 10 балів.

Четверте тестове завдання. За правильну повну відповідь на це питання можна отримати 5 балів, за неправильну або неповну відповідь – 0 балів. Додаткові 5 балів можна отримати за ґрунтовне правильне пояснення причини, чому виключена та чи інша характеристика у варіантах відповіді.

П’яте тестове завдання. За правильну повну відповідь (назвати різні системи, школи, їх представників тощо) студент отримує 5 балів. За неправильну або неповну відповідь – 0 балів. Студент може отримати додатково 5 балів за ґрунтовне та всебічне пояснення своєї відповіді.

Шосте тестове завдання аналітичного характеру. За правильну повну відповідь на це питання можна отримати 5 балів, за неправильну або неповну відповідь – 0 балів. Додаткові 5 балів можна отримати за теоретичне обґрунтування вказаної проблеми в різних школах, напрямках, системах та аналізу методології, якою вони користуються.