
- •1.1 Поняття про культуру
- •1.2. Культура первісного суспільства
- •1.2.1. Статуетки неоліту
- •1.2.2. Вироби майстрів бронзового віку
- •1.2.3. Знаряддя залізного віку
- •1.2.4. Малюнок звіра, враженого стрілами
- •2.1. Культура стародавньої месопотамії
- •2.1.1. Боги Дворіччя — Мардук,ІштартаЕа
- •2.1,2. Ассирійський цар на троні
- •2.1.4. Зіккурат в Урі
- •2.1.5. План Вавилонузі Шляхом Процесій у центрі
- •2.2.2. Саркофаг у вигляді зображення померлої
- •2.2.5. Єгипетський канон. Зображення фараона
- •2.3.1. Бронзова фігурка зХараппи
- •2.3.2. Ступа в Санчі
- •2.3.3. “Левова” капітель стамбги вм.Сарнатг
- •2.3.4. Храм-чаитья
- •2.3.5. Фреска Алжанти
- •2.4.2. Храм вогнешанувальників
- •2.4.3. Капітель у вигляді бика (Персеполь)
- •2.4.4. Перські воїни
- •2.4.5. Ювелірні прикраси давніх іранців
- •2.5.2. Виробництво порцелянового начиння
- •2.6.1. Грецькі боги:
- •2.6.2. Учень давньогрецької школи
- •2.6.3. Зразок чорнофігурного вазопису
- •2.6.4. Дорійський та іонійський ордери
- •2.6.5. Коринфський ордер
- •2.6.6. Афінський Акрополь
- •2.6.11. Трагічна такомічна маски
- •2.7.3. Статуя імператора Августа
- •2.7.4. Годинник (за Вітрувієм)
- •2.7.5. Пантеон
- •2.7.6. Великийцирк(реконструкція)
- •2.7.8. Капітолійськавовчиця зРомуломтаРемом
- •2.7.9. Цицерон (мармуровий бюст)
- •2.8.3. Псалтир (реконструкція)
- •2.8.4. Менора (семисвічник) – центральний символ єврейскої религії
- •3.1.1. Мозаїчний портрет
- •3.2.1. Засідання двох палат англійського парламенту
- •3.2.2. Папа ІннокентійIii
- •3.2.3. Чернець-переписувач книг
- •3.2.6. Фасади романських церков
- •3.2.9. Собор Паризької Богоматері. Південний фасад
- •3.2.11. Фасади готичних храмів
- •3.3.1. Кааба
- •3.3.3. Ісламські мінарети
- •3.5. Середньовічна культура буддійських країн азії
- •3.6. Китайська культура в середні віки
- •3.7. Японська культура в середні віки
- •3.7.1. Золотий храм (Кондо)
- •3.8. Основні культурні досягнення
- •3.8.1. Фрагмент скульптуриБорободуру
- •4.1.4. Брунеллескі.КапелаПацці у Флоренції
- •4.1.7. Леонардо да Вінчі. «Джоконда»
- •4.1.8. Мікеланджело. Голова Давида(фрагмент статуї)
- •4.1.9. АльбрехтДюрер. «Автопортрет»
- •4.1.12. «Глобус» —театрШекспіра
- •4.2.2. Мартін Лютер (портрет)роботиА.Кранлха)
- •4.2.3. Бароковий фасад
- •4.2.5. Берніні «Екстаз Св,Терези»
- •4.2.7. Рембрандт «Повернення блудного сина»
- •4.2.8. Пам'ятник Дон Кіхотута СанчоПансіу Севільї
- •4.2.11. Церква Будинку інвалідів у Парижі
- •4.4.4. Театр «Гранд-Опера» у Парижі
- •4.4.5. Світильник (стиль модерн)
- •5.1.4. Зброя та начиння кіммерійців
- •5.1.6. «Звіриний стиль» (скіфські прикраси)
- •5.2.1. Срібняк князя Володимира з гербом-тризубом (замоделлю візантійської монети)
- •5.2.2. Ярослав Мудрий (ідеалізований портрет)
- •5.2.4. Будинки Новгорода Київської Русі
- •5.2,5. Десятинна церква
- •5.2.6. Софійський собор у Києві
- •5.3. Українська культура гетьманської епохи (хіу-хуіі ст.)
- •5.3.1. Сторінка з литовської конституції, писана староукраїнською мовою
- •5.3.2. Запорозька Січ
- •5.3.3. Рада на Січі
- •5.3.5. Козацькі клейноди
- •5.3.6. Титульна сторінка ОстрозькоїБіблй
- •5.3.8. Успенська церква (зліва) та вежа Корнякта
- •5.3.9. Каплиця Трьох святителів у Львові
- •5.3.10. Софійський собор (перебудова, у стилі бароко)
- •5.3.11. Бароковий герб Корибутів-Вишневецьких
- •5.3.12. Церква Богдана Хмельницького у Суботою (козацьке бароко)
- •5.4.4, Іван Франко {портрет роботи о. Кульчгщько'і)
- •5.4.5. Дзвіниця Софійського собору у Києві, побудована коштом і. Мазепи
- •5.4.6. ДзвіницяКиєво-Печерсько'їлаври
- •5.4.8. Шевченко—маляр. «Катерина»
- •5.5. Трагедія та надія української культури у XX ст.
- •5.5.2. Будинок у Києві в стилі модерн
- •5.5.5. О. Богомазов. «Вулиця Львова»
Успенська церква
(рис. 5.3.8.),
(.архітектори
П. Римлянин, В. Капінос,
А. Прихильний) і вежа Корнякта (архітектор
П. Барбон);
каплиця Трьох святителів (рис. 5.3.9),
(архітектор П. Красовський).
усі
ці будівлі
створюють
унікальний та досконалий архітектурний
ансамбль,
Ренесанс природно
переростає згодом у пишну архітектуру
бароко. Завдяки цьому розкішному стилю
й розвиткові технічних можливостей
водночас змінюють свій вигляд українські
міста. Бароковий римо-католицький
костьол стає характерною деталлю
міського пейзажу, особливо на заході
України.
Вишукані зразки католицького церковного
бароко містить архітектурна панорама
Львова. Перебудовується в дусі барокової
пишноти Київ, зокрема набувають
нового вигляду Софійський собор (рис.
5.3.10), Успенський собор у Києво-Печерській
лаврі. Світське бароко знайшло свій
класичний вираз у будинку Лизогуба
(Полкової
канцелярії)
у Чернігові.
Стиль бароко став
формантою української культури. Цей
стиль на українському ґрунті розвивався
в трьох різновидах. Існувало гиляхетїі-ське
бароко (рис.
5.3.11) — пишне, вигадливе за формами і
архітектурною думкою (подібна до нього
також архітектура і мистецтво
міських
церков на Заході України). У маленьких
містечках і селах культивувалася
простіша форма так званого козацького
бароко (рис.
5.3.12):
округлі, динамічні
форми невеликих за розміром
архітектурних споруд, прикрашених
виразним ліпленням.
Цей же стиль простежується у традиційному
українському костюмі (вишиті сорочки,
шаровари, вінки зі стрічками й ін.).
Козацьке
бароко невловиме
переростає в народне
бароко; цей
стиль стає формантою українського
національного стилю,
широко проникаючи в культуру народних
мас. У стилі бароко формуються вироби
з металу, кераміка, відомі
українські килими, розписи житла; широко
використовується
орнамент у народному стилі, у якому
переважають рослинні мотиви.
На українському
ґрунті бароко стає провідником
нового, ренесансного світовідчуття,
відкриває
шлях Ідеям як гуманізму, так
5.3.8. Успенська церква (зліва) та вежа Корнякта
5.3.9. Каплиця Трьох святителів у Львові