Висновок

Предметом галузі адміністративного права України є система широких суспільних відносин між публічною адміністрацією та об’єктами публічного управління, які виникають у сфері владно-розпорядчої діяльності, наданні адміністративних сервісних послуг з метою публічного забезпечення прав і свобод людини та громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави з можливістю застосування до порушників адміністративно-правових норм заходів адміністративного примусу та адміністративної відповідальності. Провідним методом адміністративного права є адміністративно-правовий метод правового регулювання суспільних відносин, зміст якого полягає в тому, що суб’єкт публічного управління наділений владною компетенцією, а об’єкт зобов’язаний виконувати його законні вимоги. В умовах демократичної правової держави зазначений метод втратив авторитарні ознаки, бо урівноважується суворим дотриманням публічною адміністрацією законності та можливістю об’єкта публічного управління оскаржити його діяння в декількох незалежних інстанціях.

Адміністративно-правова норма — це встановлене, санкціоноване або ратифіковане державою, формально визначене, юридично обов’язкове, охоронюване засобами державного примусу правило поведінки учасників адміністративно-правових відносин з метою забезпечення публічних прав та свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави. Адміністративно-правові відносини — це форма соціальної взаємодії публічної адміністрації та об’єктів публічного управління, що виникає на підставі адміністративно-правих норм, з метою забезпечення прав та свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства і держави, учасники якої мають суб’єктивні права і несуть юридичні обов’язки. Адміністративно-правові відносини мають структуру, яка характеризується взаємопов’язаністю всіх її складових компонентів. До них відносять суб’єкти правовідносин, об’єкти, юридичні факти та зміст правовідносин.

Джерело адміністративного права являється спосіб зовнішнього оформлення адміністративно-правових норм, який засвідчує їхню державну загальнообов’язковість.

Суб’єктами адміністративного права є конкретні фізичні та юридичні особи, які мають права та обов’язки у сфері публічного управління.

Отже, адміністративне право України — однорідна, відособлена у системі юриспруденції правова матерія, що характеризується як: 1) галузь права; 2) наука; 3) навчальна дисципліна.

Література

1. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2007. (з дозволу правовласника)

2. Адміністративне право України: Підручник. - К., 2008 (відкрите видання)

3. Правознавство/В.В.Копєйчиков — К.:Юринком Інтер, 1999.

4. Конституція України - основа подальшого розвитку законодавства: Зб.наук.прац.- Вип.2. - К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997.

5.Державне управління в Україні. (Навчальний посібник)/за загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Авер'янова. К.: ЮрІнком Інтер – 1999.

6.Адміністративне право України: Підручник/ Колпаков В. К. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 736 с.