1. Фінанси – це економічні відносини пов'язані з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.

2.Фінансові ресурси– це грошові накопичення и доходи, що створилися в процесі розподілу, перерозподілу та використання ВВП та зосереджені у відповідних фондах.

3.Фінансова система– це сукупність фінансових операцій, які проводяться суб'єктами фінансової діяльності з використанням певного фінансово-кредитного механізму.

4.Фінансова система за внутрішньою структурою– це цесукупність відносно відособлених взаємозв'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні норми й методи розподілу і перерозподілу ВВП.

5.Фінансова система за організаційною будовою- сукупність фінансових органів і інструментів, що входять до системи управління фінансами.

6.Фінансова політика- комплекс дій і заходів, що здійснюється державою в межах наданих їй функцій і повноважень у сфері фінансової діяльності субєктів господаоювання та фінансових інституцій громадян та безпосередньо держави з метою вирішення певних завдань та поставлених цілей.

7.Фінансова стратегія — довгостроковий курс фінансової політики, розрахований на перспективу і передбачає вирішення великомасштабних завдань, які визначаються економічною та соціальною стратегією.

8.Фінансовий механізм — сукупність форм і методів створення та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб'єктів господарювання і населення. Застосовується з метою створення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку суспільства.

9. Фінансовий механізм– це... сукупність фінансових методів і форм інструментів і важелів впливу на соціально-економічному розвитку суспільства.

10. Фінансове планування- це...діяльність зі складанням планів формування фінансових ресурсів на рівні суб’єктів господарювання та країни в цілому.

11. Фінансовий план– це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.

12. Фінансові показники– це...абсолютні або відносні обчислення, які характеризують створення й використання фінансових ресурсів в економічній державі, її фінансове становище, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, розподіл та перерозподіл фінансів.

13. Фінансовий контроль– це...діяльність що до перевірки законності та доцільності здійснення фінансових операцій.

14. Фінанси підприємств– це... система грошових відносин, які виникають у процесі отримання і розподілу грошових доходів, формування і використання відповідних фондів грошових коштів.

15. Фінансові ресурси підприємства– це... кошти, що перебувають в розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов'язань.

16. Бюджетні інвестиції– це... видатки з державного та місцевих бюджетів, які спрямовані на фінансування державних цільових програм економічного, науково-технічного, соціального розвитку, на програми розвитку окремих регіонів, галузей економіки, на фінансування інвестиційних проектів та на придбання частки акцій чи прав участі в управлінні підприємствами.

17. Державні дотації– це... кошти, що виділяються з бюджету підприємствам на покриття їхніх збитків.

18. Державні субсидії– це фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання подібного Товару, завдяки якій суб'єкт господарсько-правових відносин країни експорту одержує пільги (прибутки).

19. Податок за економічною сутністю– це...фінансові відносини між державою і платником податків з приводу примусового відчуження частини новоствореної вартості метою утворення централізованих фондів грошових коштів необхідних для виконання державою її функцій.

20. Податкова система України– це...сукупність загальнодержавних і місцевих податків що справляються у встановленому податковому кодексу порядку.

21. Бюджет як економічна категорія– це... це система економічних (грошових) відносин з приводу формування, розподілу й використання особливого централізованого фонду грошових коштів держави чи місцевого самоврядування—державного чи місцевих бюджетів. Ці економічні відносини виникають у результаті розподілу валового внутрішнього продукту країни.

22. Бюджетна система України– це... сукупність державного і місцевого бюджету побудована з урахування економічних відносин державних адміністративних центрів врегулювання нормами права..

23. Бюджетний процес– це...регламентована нормами права діяльність повязана з складанням розгляне ним затвердженим бюджетів,їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджету що склад бюджетної системи України.

24. Бюджетний дефіцит– це... перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Є однією з основних причин інфляції, спричиняється економічною нестабільністю, скороченням надходжень до бюджету, зростанням видатків з бюджету.

25. Профіцит бюджету – це… перевищення доходів бюджету над його видатками. Законодавством передбачено, що профіцит затверджується з метою погашення основної суми боргу.

26.Державний кредит за своєю економічною суттю– це В умовах розвитих товарно-грошових відносин держава може залучати до покриття своїх витрат вільні фінансові ресурси господарських структур і засобу населення.

27. Державний борг– це... загальна сума заборгованості держави , яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

28. Управління державним боргом– це… комплекс заходів, що здійснюються державою щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармонізації інтересів позичальників і кредиторів.

29. Фінансове право– це… це система правових норм , що регулюють суспільні відносини у сфері збирання та використання органами влади коштів для забезпечення виконання функцій держави.

30. Обслуговування державного боргу– це… це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати відсотків за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.

31.Як економічна категорія фінанси– це система економічних відносин, що виникають з приводу розподілу і перерозподілу вартості ВВП, а в певних умовах і національного багатства з метою формування фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання і держави і використання їх на розширене відтворення та задоволення інших суспільних інтересів і потреб. Фінанси відіграють важливу роль у ринковій економіці. За допомогою фінансів реалізуються відносини між державою і суб'єктами підприємницької діяльності. Фінансова система створює умови для реалізації такого принципу підприємницької діяльності, як економічна самостійність її суб'єктів. Держава здійснює свій регулюючий вплив на цих суб'єктів саме через фінансові відносини, встановлюючи певні нормативи відрахувань від їх доходів на реалізацію загальносуспільних потреб. При виборі форм фінансових взаємовідносин держави і суб'єктів підприємницької діяльності є можливість гнучкого маневрування, що свідчить про досить високий динамізм і універсалізм цих відносин, визначення най раціональніших і взаємоприйнятних рішень як держави, так і суб'єктів підприємницької діяльності на основі об'єктивних закономірностей розвитку економіки.

32.Питання щодо виконання фінансами функцій є диску сійним. Економісти визнають, що фінанси виконують розподільну, контрольну, стимулюючу, регулюючу, відтворювальну, стабілізаційну та інші функції. Такі погляди мають право на існування. Водночас найбільш обґрунтованою є точка зору, що фінанси на макроекономіч-ному рівні виконують дві функції:

- розподільну; - контрольну.

Розподільна функція фінансів виявляється в різних сферах еконо мічних відносин, які виникають між державою з одного боку та господар ськими суб'єктами і фізичними особами - з іншого. Такі економічні від носини носять двосторонній характер. Це означає, що, по-перше, господарські суб'єкти і фізичні особи вносять до бюджету держави певні платежі у формі податків, обов'язкових платежів та відрахувань до поза бюджетних фондів, а, по-друге, вони отримують від суб'єктів фінансової системи певний обсяг грошових коштів у формі цільового фінансування, субсидій, допомоги тощо.

Функції фінансів реалізуються у практичній діяльності суб'єктів суспільства шляхом застосування фінансового механізму. Він являє собою систему доцільно спрямованих заходів економічного впливу на процес відтворення у формі фінансових методів, фінансових інструме нтів і фінансових важелів у межах нормативно-правового забезпечення.

33.Ресурси, залучені на постійній основі, називають власними фінансовими ресурсами

Ними розпоряджається підприємство протягом усього періоду функціонування. Вони призначені для забезпечення зростання підприємства, збереження його економічної стабільності, а також поглинання можливих збитків у результаті підприємницьких ризиків.Структура фінансових ресурсів підприємства суттєво залежить від його галузевої належності, стану фінансового ринку тощо. Тоді як значення коефіцієнта фінансового левериджу до 2 і більше є допустимим для корпорацій в умовах розвиненої ринкової економіки (залежно від галузі), в умовах перехідної економіки та низької платоспроможності підприємств критичним є значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1.

34.За внутрішньою будовою фінансова система є сукупністю дещо відособлених взаємопов’язаних сфер і ланок, що відображають специфічні форми і методи обміну, розподілу і перерозподілу ВВП.

За організаційною будовою фінансова система – це сукупність фінансових органів і інституцій, які керують грошовими потоками в економіці.

35.Фінансова політика– визначення завдань та цілей на вирішення яких спрямовується процес формування, розподілу та перерозподілу фін. ресурсів.

Завдання фінансової політики:

сприяти створенню максимально важливого обсягу фін. ресурсів, оскільки саме вони матеріальна база будь-яких перебудов;

забезпечити раціональний розподіл коштів між галузями народного господарства; концентрація фін. ресурсів на найважливіших напрямках соц..- економ. розвитку.

Фінансова стратегія – довгостроковий курс фін. політики, розрахований на перспективу, який передбачає вирішення великомасштабних завдань.

Фінансова тактика – спрямована на розв’язання завдань, конкретного етапу розвитку суспільства за допомогою перегрупування фін. ресурсів і зміни способів організації фін. зв’язків.

36.Фінансовий механізм— сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Складовими елементами фінансового механізму є фінансове планування й прогнозування, фінансові показники, норми, нормативи, ліміти, резерви, стимули й санкції, управління фінансами і фінансовий контроль, фінансове законодавство.

Складовими фінансового механізму є: фінансовий механізм комерційних підприємств, фінансовий механізм некомерційних організацій і установ, страховий механізм, механізм функціонування державних фінансів та ін.

Важливою складовою фінансового механізму є управління фінансами.

Управління фінансами - це процес управління формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських об’єднань і громадян, якщо вони здійснюють фінансові операції, за допомогою специфічних прийомів і методів.

Об’єкт - централізовані і децентралізовані фонди фінансових ресурсів.

Суб’єкт управління — держава, фінансові служби підприємств.

Стан фінансового механізму, ступінь його довершеності залежить від удосконалення всього господарського механізму в цілому і його окремих елементів (механізму ціноутворення, економічного стимулювання, кредитного механізму та ін.).

37.Фінансовими важелямина макрорівні є, наприклад, ставка оподаткування, рівень резервування, ставка рефінансування НБУ, валютний курс тощо. Фінансові важелі часто використовуються для стимулювання потрібних процесів та застосування фінансових санкцій для зменшення небажаних явищ і процесів.

Фінансовий важіль розраховується як відношення суми позикового капіталу до суми власного акціонерного капіталу компанії або позикового капіталу до суми усього використовуваного компанією капіталу. Чим більше частка довгострокової заборгованості, тим сильніше фінансовий важіль.

38. В залежності від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль, розрізняють такі його види:державний, відомчий, внутрішньогосподарський, незалежний, суспільний.

Державний фінансовий контроль проводять державні органи влади і управління. Весь державний контроль поділяється на загальнодержавний і відомчий. Загальнодержавний контроль має надзвичайно велике значення, від його організації і дієвості багато в чому залежать шляхи економічного розвитку суспільного виробництва, рівень добробуту населення, масштаби тіньової економіки і економічних злочинів. Проводять загальнодержавний контроль Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Державна контрольно-ревізійна служба, місцеві державні адміністрації, Державний митний комітет та ін.

Відомчий фінансовий контроль застосовується тільки по відношенню до підвідомчих підприємств та організацій і проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств. В останні роки у зв'язку з ліквідацією великої кількості міністерств, появою підприємств нових форм власності масштаби відомчого фінансового контролю значно скоротилися.

Громадський фінансовий контроль — здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації).

Аудит — новий вид фінансового контролю. Це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах. Поява і розвиток аудиту в сучасних умовах переходу до ринку обумовлені наступним: 1) відмиранням неефективного відомчого контролю; 2) наявністю підприємств нових форм власності, для яких немає поняття «вищестояща організація», яка здійснює контроль за їхньою діяльністю; 3) неможливістю загальнодержавними органами фінансового контролю охопити регулярними і глибокими перевірками всі суб'єкти господарювання, що і покладається на аудиторські фірми.

39. форми фінансового контролю:

•попередній, що проводиться до здійснення фінансових операцій;

•поточний, в процесі фінансових операцій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат та ін.);

•наступний, що проводиться після закінчення певних періодів, за підсумками місяця, кварталу, року.

Методи фінансового контролю:Превірка, обстеження, нагляд, ревізія.

поділяються на документальні (ревізії і перевірки) і натуральні (інвентаризація, лабораторний аналіз, контрольний обмір, контрольний запуск сировини у виробництво тощо).

Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Перевірка — це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

40. Функції фінансів суб’єктів господарювання:1) Регулювання грошових потоків Відображає специфіку суспільного призначення фінансів організацій (підприємств), притаманну лише даній категорії та пов’язану з процесом формування й використання фінансових ресурсів, що опосередкований відповідними грошовими .Результатом являеться- Забезпечення збалансованості грошових та матеріальних потоків й формування фінансових ресурсів, необхідних для здійснення статутної діяльності, виконання всіх зобов’язань.

2) Формування фінансових ресурсів-при виконанні фінансами даної функції відбувається формування початкового капіталу організації, його приріст; залучення грошових засобів з різних джерел з метою формування для підприємницької діяльності обсягу фінансових ресурсів. Результат- Забезпечення збалансованості руху грошових та матеріальних потоків, фінансової незалежності та фінансової стійкості.

3) Розподіл та вико-ристання доходів й фінансових ресурсів- Проявляється у розподілі виручки від реалізації та доходів від інших доходів у вартісному вираженні за напрямками використання, визначенні основних вартісних пропорцій у процесі розподілу доходів та фінансових ресурсів, забезпеченні оптимального поєднання інтересів окремих товаровиробників, підприємств і організацій й держави в цілому. Рез- Забезпечення розвитку організації (підприємства), інтересів трудового колективу, власників та держави.

4) Контрольна- Проявляється у формі контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів організації у процесі відтворення. Об’єктивною оцінкою даної функції є вартісний облік втрат на виробництво і реалізацію продукції , формування доходів і фондів грошових коштів та їх використання. Р- Забезпечення оптимізації процесів формування та використання фінансових ресурсів з точку зору фінансової стійкості та ефективності.

41. Фінансові ресурси суб’єктів господарювання, їх склад і джерела формування.

Фінансові ресурси господарюючого суб'єкту виявляють собою грошові кошти, що маються в його розпорядженні. Ці грошові коштовності можуть бути спрямовані на розвиток виробництва, на утримання і розвиток об'єктів невиробничої сфери, на особисте використання робітниками, а також у резерв .Грошові кошти, що спрямовані на розвиток підприємства, виявляють собою капітал. Структурно капітал складається з грошових коштів, що вкладені в активи господарюючого суб'єкта.

Активи господарюючого суб'єкта – це сукупність майнових прав, що належать йому, тобто прав володіння, розпорядження, і користування майном.

Активи складаються з двох видів:

· позаоборотні активи; · оборотні активи.

Поза оборотні активи – це постійна частина активів. Іншими словами, поза оборотні активи означають грошові кошти господарюючого суб'єкта, що вибули з господарського оберту.Позаоборотні активи включають в себе основні засоби, нематеріальні активи.

Оборотні активи – активи, що можуть бути на протязі одного виробничо-торгового циклу або одного року перетворені в грошові кошти.

Джерела фінансові ресурсиподіляють на власні і чужі. До власних джерел фінансових ресурсів відносять уставний капітал, сформований з вкладів учредителів господарюючого суб'єкта; прибуток; амортизаційні відрахування.

До чужих – займані і залучені кошти. Займані кошти – це кредити і займи, що позичені у кредиторів на термін за договором на умовах повернення і платності (сплачення відсотків за них). Залучені кошти – це кредиторські заборгованості, тобто це гроші кредитора, якими певний час користується.

42. Функції податків: фіскальну, розподільну , контрольну, заохочувальну, регулюючу.

1. Фіскальна функція є основною функцією оподатковування, за допомогою якої реалізується головне призначення податків: формування і мобілізація фінансових ресурсів держави, а також акумулювання в бюджеті засобів для виконання загальнодержавних чи цільових державних програм.

2. Розподільна (соціальна) функція податків складається в перерозподілі суспільних доходів між різними категоріями населення. відбувається передача засобів на користь більш слабких і незахищених категорій громадян за рахунок покладання податкового тягаря на більш сильні категорії платників.

3. Контрольна функція податків. Через податки держава здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю організацій і громадян, а також за джерелами доходів і витратами. Завдяки грошовій оцінці сум податків можливо кількісне зіставлення показників доходів з потребами держави у фінансових ресурсах. Завдяки контрольній функції оцінюється ефективність податкової системи, забезпечується контроль за видами діяльності і фінансових потоків.

4. Заохочувальна функція податків. Порядок оподатковування може відбивати визнання державою особливих заслуг визначених категорій громадян перед .

5. Регулююча функція податків стосується як регулювання виробництва, так і регулювання споживання . При цьому регулюючий механізм існує об’єктивно і вплив на платників здійснюється незалежно від волі держави.

До основних елементів податків належать:

1. суб'єкт податку (платник, держава, державні органи);

2. об'єкт оподатковування – явище, предмет або процес, унаслідок наявності якого виплачується податок;

3. джерело оподаткування,4. Одиниця оподатковування;5.ставки податку;6.податкова квота.

43. Класифікація податків, її ознаки.

За формою оподаткування податки прийнято поділяти на прямі і непрямі.

Прямими є податки, які встановлюються безпосередньо на дохід чи майно платника податків. Це-податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок з власників транспортних засобів, плата за землю .

Непрямими є податки, що включаються у вигляді доданої вартості до ціни товару чи тарифу на послуги і сплачуються споживачами цих товарів і послугце-акцизний збір, митні збори.

За економічним змістом:

• Податки на доходи. Це- податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян.

• Податки на споживання стягуються з покупців у цінах на товари і послуги, які купуються. Це- податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори.

• Податок на майно

• Залежно від рівня бюджету, в який сплачуються податки, вони поділяються на загальнодержавні і місцеві.

За способом стягнення: розкладні, квотні.

44.Податкова система держави: поняття, основи побудови

Податкова система— це сукупність установлених у країні податків та механізму їх справляння.

Принципи побудови податкової системи:

1)Формування доходів бюджету переважно в процесі перерозподілу створеного в суспільстві валового національного продукту.

2)Встановлення рівноцінних прав і зобов'язань перед бюд­жетом для всіх платників;

3)Свідоме і цілеспрямоване застосування податків як фінансових інструментів регулювання соціально-еко­номічних пропорцій у суспільстві.

Згідно зі ст.6.3.НКУ, сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

45. Сутність і роль бюджету, його функції.

Функції бюджету :Фіскальна функція ,Розподільча функція, Стимулююча функція ,Контрольна функція .

Роль бюджету :По-перше, бюджет як об'єктивна економічна категорія відображає розподільні відносини, що безпосередньо впливають на економічні інтереси усіх суб'єктів суспільства.По-друге, бюджет як економічна категорія тісно пов'язаний зі всією сферою товарно-грошових відносин. По-третє, оскільки бюджет тісно пов'язаний зі всією сферою товарно-грошових відносин, він не розчиняється у цій сфері, а займає особливе місце.

По-четверте, у бюджеті знаходять своє відображення результати однієї з головних функцій держави — управління економікою, що являє собою взаємопов'язану систему адміністративних і економічних методів, за допомогою яких держава цілеспрямовано визначає процес розширеного відтворення.

46.Бюджетна система України: поняття, склад і принципи побудови.

Бюдже́тна систе́ма Украї́ни — складається з державного бюджету України та місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів належать обласні бюджети, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Економічною основою бюджетної системи України виступає народногосподарський комплекс. Складовими елементами бюджетної системи є її структура, принципи побудови і організація функціонування.

принципи:єдності бюджетної системи; збалансованості; самостійності; повноти; обґрунтованості; ефективності; субсидіарності;цільового використання бюджетних коштів; справедливості й неупередженості; публічності і прозорості;відповідальності учасників бюджетного процесу.

Принцип повнотипередбачає відображення у бюджеті всіх доходів і видатків.

Принцип достовірності— це формування бюджету на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банків.

Принцип гласностізабезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання.

47. Сутність та основні причини виникнення бюджетного дефіциту.

Бюджетний дефіцитце перевищення витрат бюджету над його прибутками. Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю.

Причинами дефіциту бюджету в Україні є:

1. Зменшення приросту національного доходу.

2. Збільшення бюджетних витрат.

3. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками.

4. Відсутність чіткої фінансової стратегії.

48. Фінанси як вартісна категорія. Зв'язок фінансів з грошима.

Використання товарно-грошових відносин у народному господарстві обумовлює застосування таких економічних категорій, як гроші, ціна, капітал, прибуток, фінанси і кредит. Вони являють собою теоретичне вираження певних суспільних відносин між людьми в процесі виробництва, розподілу, об-мена і споживання матеріальних благ.

Фінанси виступають об'єктом вивчення фінансової науки, яка досліджує закономірності розвитку суспільних відносин, представлених даної вартісної категорією. Об'єктом вивчення фінансової науки є як державні фінанси, так і фінанси окремих економічних суб'єктів

Грошові відносини, що виражаються фінансами, зводяться державою в єдину систему формування і використання фондів фінансових ресурсів.

На відміну від фінансів кредит - форма руху позичкового капіталу. Він надається банками позичальникам на платній і поворотній основі. Позичковий капітал утворюється з різних джерел: за рахунок тимчасово що з обороту коштів господарюючих суб'єктів, населення, банків і бюджету. Формування позичкового капіталу із зазначених джерел свідчить про тісний зв'язок фінансів і кредиту,, оскільки вони є грошовими відносинами. Однак існують различ-ні способи надання фінансових та кредитних ресурсів економічним суб'єктам.