5. Перспективи розвитку галузі
Наразі важко прогнозувати, як змінюватиметься, ситуація на світовому ринку зерна, зокрема ячменю, оскільки на неї впливають природні та економічні фактори. З одного боку, це зміна клімату, що супроводжується посухами та повенями в основних аграрних країнах. З іншого, - відсутність стабільності з курсом євро та долара США цінами на нафту та розвитком економіки у світі. Враховуючи нинішню ситуацію Україна може зайняти провідні позиції серед аграрних країн світу.
Одним із пріоритетів напрямів розвитку вітчизняного аграрного сектору є раціональне використання с/г земель за зменшення кількості невикористаних угідь. Для цього необхідно інвестувати гроші в галузь, зокрема в сучасну техніку та технології. На законодавчому рівні захистити інвесторів та зменшити вплив існуючих ризиків.
За прогнозами міністерства сільського господарства США USDA, у 2014/15 маркетинговому році Україна наростить виробництво ячменю на 1,8 млн т (або 23,7%), до 9,4 млн т, повідомляє аналітичний відділ компанії «Дикун».
Прогнозована площа під посівами не зміниться і становитиме 3,2 млн га. А от урожайність зросте на 700 кг — до 2,9 т/га. Більша частина виробленого зерна залишиться всередині країни, а це 5,4 млн т. На експорт піде близько 3,8 млн т. Це майже на половину більше, ніж у 2013/14 МР. Кінцеві запаси зростуть на 2 тис. тонн — до 1,1 млн т.
Станом на 10 жовтня ціни на ячмінь на світових біржах почали рухатись у бік збільшення. Найвища ціна була зафіксована на біржі NCDEX (Індія) — 254 дол. тонна, а найнижча — на біржі FOB Летбрідж (Канада):103 дол.
В Україні внутрішні ціни на ячмінь встановились на позначці 2,1–2,2тис. грн/т[9].
За прогнозами USDA таFAOдо 2021року: зростання глобального виробництва пшениці в 2012-2021 рр. очікується на рівні 11%. Казахстан, Росія і Україна наростять виробництво зернової на 40%, 20%, 28% відповідно. При цьому прогнозоване зростання глобального виробництва фуражних зернових (насамперед, кукурудзи і ячменю) в середньостроковій перспективі складе приблизно 20% - до 1,4 млрд. тонн. Зокрема, в Казахстані, Росії та Україні виробництво фуражних зернових зросте на 22%, 14% і 23% відповідно. Зростання глобального виробництва фуражних зернових буде йти випереджаючими темпами відношенню до продовольчих, приблизно на 20%.
Експорт фуражних зернових з Казахстану і РФ буде практично зведений до нуля. Насамперед, це пов'язано із зростанням внутрішнього споживання зерна (в РФ спостерігається істотне зростання інвестицій у внутрішнє виробництво м'яса, а в Казахстані сільгоспвиробники надають перевагу більш вигідну пшеницю, ніж менш вигідний ячмінь)[10].
Рис. 5.1 Прогноз експорту фуражних зернових у 2021 році
Висновки:
Україна займає друге місце по виробництву та експорту зерна. Країна більше виробляє, ніж споживає тому, дана продукція має напрям вбільшості на експорт. Недоліком є те, що порівняно з іншими країнами в Україні низька урожайність майже вдвічі менша, ніж у ЄС. Це спричинено поганою технологічною базою та науковою. Найбільше ячменю виробляється в Одеській обл. Найбільшими імпортерами є Саудівська Аравія та Китай. Найбільшою компанією експортером та виробником є Луї Дрейфус Комодітіз Україна Лтд.
Однак слід все ж відзначити, що в Україні оптимістичні прогнози зростання виробництва та експорту зерна можуть зіткнутися з реальними недоліками інфраструктури. Сьогодні ситуацію з перевезенням зерна і недостатнім кількістю вагонів-зерновозів можна назвати «зашморгом» зернового ринку. Це, швидше все, найвужче місце, яке на даний момент є в Україні.
Без участі держави напевно цю проблему вирішити не вдасться. Швидше за все, механізм приватно-державного партнерства є найбільш прийнятним для вирішення існуючих проблем, тому що саме він із залученням міжнародних фінансових інститутів дозволить прозоро вирішити проблему без залучення багатомільярдних кредитів, пов'язаних з постачанням обладнання вагонів, з однією з країн-виробників з незрозумілих умов.