40. Поняття стратегічного планування та основні елементи банківського стратегічного плану.

Планування банківської діяльності – це процес визначення цілей на майбутнє та розроблення способів їх досягнення. Планування слугує основою для розвитку внутрішньої системи банку з урахуванням впливу зовнішніх чинників і є однією з функцій банківського менеджменту. Планування потребує всеосяжного та інтегрованого оцінювання банківської діяльності – сильних і слабких аспектів, організаційної та фінансової структури, фінансових результатів, кадрової політики, контрольних функцій банку. Основною причиною, що змусила банки у 1960-ті роки звернутися до планування, було загострення конкуренції. Розроблення планів, особливо стратегічних, розглядали як один з дієвих інструментів у боротьбі з конкурентами за вихід на нові ринки, залучення клієнтури, пошук партнерів.

Стратегічний план розробляє на найвищому рівні керівництво банку, основні положення є обов'язкові під час формулювання планових завдань на рівні структурних підрозділів. Розроблення стратегічного плану діяльності банку базується на результатах стратегічного аналізу. Стратегічний аналіз дає змогу здійснити формальний опис банку як об'єкта управління, виявити його особливості й тенденції розвитку у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем, а також сформувати інформаційну базу для прогнозування та обгрунтованого вибору з набору альтернатив оптимальної стратегії. Важлива риса стратегічного аналізу – орієнтація на перспективу. У стратегічному аналізі зазвичай широко застосовують якісні методи досліджень (діагностика, інтерв'ювання, сканування ситуації, евристичні методи, бенчмаркінг). Найвідомішою є методика стратегічного SWOT-аналізу. Цей підхід дає змогу оцінити сильні і слабкі аспекти діяльності банку, потенційні можливості та ризики. Логічне продовження SWOT-аналізу – методика SPACE, що зосереджує увагу на фінансових аспектах діяльності, а тому вона найприйнятніша для банків. Для дослідження зовнішнього середовища використовують методику PEST-аналізу (названа за англ. абревіатурою: Policy – політика, Economics – економіка, Society – суспільство, Technology – технологія), яку спрямовано на мінімізацію негативного впливу макроекономічних чинників та використання сприятливої кон'юнктури ринку. Стратегічний аналіз дає змогу обгрунтувати стратегічні цілі діяльності банку, визначити довгострокові завдання та ефективні способи їх реалізації.

Потрібно зазначити, що в умовах стабільного зовнішнього середовища стратегічний план діяльності банку не потребує постійного оновлення та корегування. Проте в сучасному світі важко знайти економічні системи та фінансові ринки, які розвиваються автономно і не зазнають впливу глобальних чинників. Нові досягнення у сфері комп'ютерних технологій і засобів зв'язку зумовили перетворення фінансових ринків на міжнародний ринок, окремі сегменти якого чутливо реагують на будь-які зміни в інших сферах, а отже, мінливість стала основною характеристикою фінансових ринків. За сучасних економічних умов жоден банк не може успішно функціонувати без розроблення концептуальних засад свого розвитку, які формулюються у вигляді стратегії. В умовах ринків, що динамічно розвиваються, постійного вдосконалення пропонованих фінансових інструментів, загострення конкуренції стратегічне планування перетворилося на обов'язковий складник ефективного управління банком.