
- •1.Аналітична маркетингова оцінка ринку досліджуваного товару
- •1.1.Аналіз світового ринку товару
- •1.1.1. Аналіз світового виробництва: Обсяги в вартісному і натуральному вираженні, динаміка, географічна та товарна структура
- •Провідні країни та фірми виробники товару
- •1.1.2 Аналіз світової торгівлі Обсяги експорту та імпорту товару, динаміка, географічна та товарна структура
- •Провідні країни і фірми експортери та імпортери
- •1.1.3 Аналіз попиту та споживання товару, факторів, які визначають споживання товару
- •1.1.4. Сегментація товарного ринку
- •Аналіз техніко-економічних параметрів ( властивостей ) виробу
- •Аналіз цін на даний товар
- •1.2.Аналіз українського ринку товару
- •2.Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди
- •2.1 Тарифне регулювання
- •Нетарифне регулювання
- •Митні процедури з даним товаром
- •Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до даного товару при зовнішньоторговельних операціях
- •Особливості та умови транспортува
- •2.6 Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування
- •Економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди та розрахунок її прибутковості
- •3.Зовнішньоекономічний контракт
- •4.Оцінка ефективності запропонованого проекту
- •4.1.Умови імпорту товару:
- •Висновок
1.2.Аналіз українського ринку товару
В Україні системно займається взуттєвим бізнесом, "Пальміра-РУТА", Іntertop (MTІ) і Carlo Pazolіnі. Pazolіnі позиціонує себе як взуття більше високого цінового сегмента, Іntertop перебуває в середньодорогому, хоча в його магазинах також може бути представлене взуття по відносно високих цінах. Отже, значну роль у формуванні попиту споживачів відіграють великі торгівельні мережі з реалізації взуття. Найбільшими гравцями в Україні виступають такі торгівельні мережі як: «Монарх», «Інтертоп», «Взуття для всіх», «Step by Step» та ін. Характерними рисами, що сприяють розвитку таких мереж є: широкий асортимент продукції, високий рівень обслуговування, сучасний дизайн інтер’єру, активна маркетингова політика. Щороку спеціалісти таких магазинів формують 2 колекції взуття – весна-літо та осінь-зима, які формуються у відповідності із сучасними, європейськими тенденціями у світі взуттєвої моди.
Сьогодні ринок є ринком покупця. Купівельна культура росте, що, у свою чергу, мотивує будь-якого бізнесмена, який працює з кінцевим споживачем, придумувати — як створити покупцеві умови, щоб він не пішов за товаром до конкурента. Український ринок взуття стабільно розвивається, і його ріст прямо залежить від підвищення життєвого рівня й платоспроможності українців. Український ринок взуття, за різними оцінками, становить 100-170 млн пар, а приріст ринку – у середньому 10-12 % у рік. а рівнем споживання взуття Україна поки ще відстає від європейських країн. В Україні середній показник споживання взуття на душу населення становить 2,7 пари, у той час як у Західній Європі – 6-8 пар. Хоча сегмент споживачів, які купують 2-3 пари взуття в рік, в Україні постійно росте, і за даними досліджень становить більше 52%. Але, останні роки спостерігається спад попиту на взуття. У сегменті загальнонаціональних спеціалізованих мереж українського ринку взуття на сьогодні можна виділити два великі оператори, а також близько восьми операторів, які відкрили кілька магазинів (від 4 до 10) у різних регіонах України і працюють переважно на локальному рівні. Серед них можна виділити «Іntertop», «Монарх», «Взуття для всіх», «Твоє улюблене взуття», «Світ взуття», «Step by Step», «Carlo Pazolіnі», «Helen Marlen» та інші [14]. Так у 2010 році імпорт взуття становив 122 млн пар, експорт - 11,1 млн пар, а в 2011 р. - імпорт - 50,4 млн пар, експорт - 11,8 млн пар. За січень-лютий 2012 р. імпортовано 4,3 млн пар.У березні "Укршкірвзуттяпром" повідомив, що в 2011 р. в Україну легально імпортовано на 58,7% взуття менше - 50,4 млн пар. [15] Засилля дешевого китайського взуття стало "каменем спотикання" для розвитку взуттєвого ринку в Україні. Китайське взуття дешево обходиться у виробництві, але ціна його в реалізації в 5 разів вище, при цьому якість продукції абсолютно не гарантується. В Україну 60-80% азіатського імпорту надходить за сірими схемами або контрабандою. Близько 70% українського виробництва взуття перебуває в тіні. [16]
Рис. 1.2.1 Основні країни, з яких Україна імпортує
Рис. 1.2.2. Основні країни-екпортери