1. Поняття господарського права.

ГП – це комплексна галузь права, яка являє собою сукупність норм, які регулюють відносини за участю підп-в, установ, орг-цій, підпр-ців у ході здійснення своєї госп-ї діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет госп права. Зміст предмета ГП, визначається 2-ма основними поняттями:”народне господарство” і “господарська діяльність”. До народного господарства належать усі розташовані на території України підприємства, установи, організації. Господарська діяльність як предмет госп. Права за ЗУ “Про зовн екон діяльність” – будь-яка діял-ть, у т.ч. підпр-ка, пов*язана з вир-вом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару; за ЗУ “Про оподаткування прибутку підп-в” - будь-яка діяльність особи,направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною тасуттєвою; за ЗУ “Про ліцензування певних видів госп-ї діяльності” - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;за ГК- це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Суб’єкти господарювання: поняття і види

Суб'єкти господар. права діють або як власники основних засобів виробництва (наприклад, кооперативи, господарські товариства), або як господарюючі суб'єкти, засновані власниками (наприклад, державне підприємство, приватне підприємство, підприємство, засноване коопера­тивом). Управлінські організації — міністерства, відомст­ва- законом визначені як уповноважені власником (влас­никами) органи. Суб'єкти господарського права мають ряд ознак право-суб'єктності, закріплених господарським законодавством. По-перше, ці суб'єкти мають певну організаційно-пра­вову форму, в якій здійснюється господарська або управ­лінська діяльність. Організаційно-правову форму можна визначити як передбачену або санкціоновану правом орга­нізаційну структуру, в якій діє суб'єкт господарського пра­ва. Це або одна з форм підприємства, або установа (напри­клад, міністерство), або організація (наприклад, об'єднання громадян, яке є учасником господарських відносин). Другою ознакою суб'єкта господарського права є те, що він має юридична відокремлене і закріплене за ним май­но у формі основних фондів, обігових коштів, інших цінно­стей. Третьою, суто юридичною, ознакою суб'єкта господар­ського права є його господарська правосуб'сктність. Су­б'єкт господарського права має засновану на законі мож­ливість набувати від свого імені майнові та особисті не-майнові права, вступати в зобов'язання, виступати у судо­вих органах. Правосуб'єктність суб'єкта господарського права доктринально визначається як господарська компе­тенція, тобто сукупність встановлених законодавством і набутих у господарських правовідносинах прав і обо­в'язків Отже, суб'єкти господарського права - це організації, які на основі юридично відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використання її результатів або управлінську діяльність в економіці. З урахуванням особливостей функцій господарське за­конодавство визначає правове становище таких суб'єктів господарського права, як: 1) підприємства та їхні структур­ні підрозділи; 2) об'єднання підприємств; 3) фінансові та посередницькі інститути; 4) громадяни-підприємці; 5) ор­гани державної виконавчої влади в економіці.