78. Обчислення собівартості продукції.

Закон України "Про БО та фінансову звітність в Україні" визнає історичну (фактичну) собівартість одним із основних принципів БО і фінансової звітності. Законом наголошується, що пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на її виробництво та придбання. Собівартість окремих видів сільгоспод. продукції визначають на підставі витрат, віднесених на відповідну культуру (групу культур), вид тварин чи виробництва. Витрати за окремими культурами і видами тварин складаються як із прямих витрат, що безпосередньо відносять на відповідні культури і види тварин, так І з витрат, що розподіляються. У рослинництві, за винятком продукції, яку одержують від окремих сільськогосподарських культур, об'єктами визначення собівартості є сільськогосподарські роботи, виконані в поточному році під урожай наступного року, тобто роботи, які належать до незавершеного виробництва, а також роботи, які спрямовані на поліпшення земель і виконуються за рахунок власних оборотних коштів підприємства; витрати, що плануються за статтями виробничих витрат (без загальногосподарських) як витрати майбутніх періодів.

79. Калькулювання собівартості продукції

Згідно з п. П(С)БО 16, підприємство самостійно встановлює перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості. Методичні рекомендації пропонують такі статті калькуляції витрат на виробництво: — сировина та матеріали; — купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, послуги сторонніх підприємств; — паливо й енергія на технологічні цілі; — зворотні відходи (вираховуються); — основна заробітна плата; — додаткова заробітна плата; — відрахування на соціальне страхування; — витрати на утримання та експлуатацію устаткування (включаючи витрати на ремонт); — загальновиробничі витрати; — втрати від браку; — інші виробничі витрати; — попутна продукція (вираховується). До наведеної номенклатури статей підприємства можуть додавати специфічні статті або якісь статті не використовувати.  Методи калькулювання собівартості За вибором об'єкта калькулювання: — позамовний; — попередільний. При позамовному методі об'єктом калькулювання є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт або партія продукції; цей метод застосовується в індивідуальному та дрібносерійному виробництвах. Попередільний метод (від слова "переділ") — це сукупність технологічних операцій, внаслідок яких одержують продукт праці. Застосовують на виробництвах з однорідною, масовою продукцією. 80. Витрати на утримання і експлуатацію автотранспорту,машин і обладнання

Для обліку витрат, пов'язаних з утриманням і експлуатацією тракторів,

комбайнів, інших самохідних, причіпних, начіпних сільськогосподарських

машин і знарядь для обробітку ґрунту, вирощування та збирання врожаю,

використовують субрахунки 2351 «Утримання і експлуатація

машинно-тракторного парку», 2352 «Утримання і експлуатація комбайнів таінших самохідних машин». На субрахунку 2351 обліковують витрати на

утримання і експлуатацію тракторів на всіх видах робіт, тракторних

причепів, сільськогосподарських машин і знарядь, використовуваних на

обробітку ґрунту, сівбі, догляді за посівами і збиранні врожаю, а також

машинних дворів, гаражів, навісів, майданчиків для зберігання техніки та

інших основних засобів машинно-тракторного парку. В межах цього

субрахунку ведуть один аналітичний рахунок, на якому обліковують витратина експлуатацію тракторів на сільськогосподарських і транспортнихроботах.

Облік ведуть за такими статтями: різні матеріальні витрати (паливо,

будівельні матеріали, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані

предмети); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи;

амортизація; інші витрати.

81.Облік і аналіз витрат на експлуатацію.

У бухгалтерії підприємства для обліку витрат, пов'язаних з утриманням і експлуатацією тракторів, комбайнів, інших самохідних, причіпних, начіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробітку грунту, вирощування та збирання врожаю, використовують субрахунки 2351 "Утримання і експлуатація машинно-тракторного парку", 2352 "Утримання і експлуатація комбайнів та інших самохідних машин". На субрахунку 2351 обліковують витрати на утримання і експлуатацію тракторів на всіх видах робіт, тракторних причепів, сільськогосподарських машин і знарядь, використовуваних на обробіток грунту, сівбу, догляд за посівами і збирання врожаю, а також машинних дворів, гаражів, навісів, майданчиків для зберігання техніки та інших основних засобів машинно-тракторного парку. В межах цього субрахунка ведуть один аналітичний рахунок, на якому обліковують витрати на експлуатацію тракторів на сільськогосподарських і транспортних роботах.

82. Облік допоміжних виробництв.

На підприємствах можуть створюватися такі види допо­міжних виробництв:

енергосилові, пов'язані з виробництвом і забезпеченням підприємства усіма видами енергії і т.ін. (електроенергією, водою, теплом, парою, стиснутим повітрям тощо);

транспортні, пов'язані із забезпеченням потреб як підрозділів основного виробництва, так і постачанням сировини і транс­портування реалізованої продукції покупцю (транспорт авто­мобільний, залізничний, повітряний, водний, гужовий тощо);

ремонтні (інструментальні), пов'язані як із здійсненням ремонтів основних засобів підприємства, так і вироб­ництвом інструментів, інвентаря і т.ін. власними силами.

Проте створення підрозділів допоміжного виробництва, поряд з іншим, може бути зумовлене і економічною стороною даного питання. Так, незважаючи на те, що підприємство може знаходитися на території централізованого забезпечення електроенергією, водою, централізова­ним опаленням, а також є можливість замовляти транспорт у транспорт­них компаній та здійснювати ремонти у спеціалізованих станцій технічного обслуговування, все ж таки, спираючись на проведені розра­хунки та економічну вигоду, підприємство може прийняти рішення про започаткування в себе тих чи інших видів допоміжних виробництв.