66. Розрахунок відпусток, їх облік.

Основні нормативно-правові документи, що регулюють розрахунок та виплату відпускних

1.Кодекс законів про працю

2.Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 №504/96-ВР.

3.Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 №108/95-ВР.

4.Постанова КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок №100).

5.Визначення розрахункового періоду, для розрахунку середньої заробітної плати

6.Розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати для розрахунку відпускних є (пункт 2 Порядку №100): 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки. Наприклад, якщо працівник йде у відпустку з 15 січня 2013 року, розрахунковим періодом буде період з січня по грудень 2012 року. Фактичний час роботи, з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка. Наприклад, працівник прийнятий на роботу 2 січня 2013 року та йде у відпустку з 20 червня 2013 року. Розрахунковим періодом буде період з 01 лютого по 31 травня 2012 року. Фактично відпрацьований час, якщо робітник відпрацював менше двох календарних місяців. Наприклад. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо працівник не мав заробітку протягом 4 календарних місяців, що передують відпустці, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

67. Значення і завдання обліку,витрат підприємства.

Усі витрати підприємства повинні бути підтверджені документально. Порядок формування первинних документів регламентується Законом від 16.-7.1999 №996 «Про БО та фінансову звітність в Україні».

Витрати підприємства – це сума будь-яких витрат платникам у грошовій та матеріальній формі здійснюваних ним для провадження господарської діяльності. Вони поділяються на:

-витрати від операційної діяльності;

-інші витрати.

Витрати операційної діяльності поділяються на:

-собівартість реалізованих товарів виконаних робіт;

-на адміністративні витрати;

-витрати на збут;

-інші операційні витрати;

-витрати не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів.

68. Визнання та склад витрат підприємства п(с)бо 16.

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Положення (стандарт) 16 застосовується до обліку витрат за будівельними контрактами з урахуванням особливостей їх визнання і складу, установлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти». Положення (стандарт) 16 не поширюється на витрати, пов’язані з первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.