Історико-культурні ресурси смт Форос.

Форос - курортне селище, що входить у межі Великої Ялти Неподалік від сучасного селища виявлено середньовічний храм і залишки оборонної стіни. Тут існувала грецька колонія, а пізніше, в середні віки - генуезька фортеця Фора.

В давнину ця місцевість була грецьким поселенням, а потім генуезьким. У 1889р. власником цих місць став О. Кузнєцов. Він побудував тут палац, який зараз є одним з корпусів санаторія "Форос". Але головною пам’яткою Фороса є церква Вознесіння Христова, яка розташована на старій Севастопольській дорозі поблизу Байдарського перевалу на гірській вершині висотою 400 м. Церква Воскресіння Христового була збудована на кошти відомого московського купця Олександра Григоровича Кузнєцова в пам'ять про спасіння імператора Олександра ІІІ та його родини, при аварії потягу під Харковим, коли царська родина поверталася з Криму до Петербургу. Храм дійсно шедевр церковного зодчества. Розташування церкви та її краса і досі пригортає увагу мандрівників, мешканців та гостей Криму. Купець не жалів грошей на зведення храму, тому залучив до будівництва найкращих спеціалістів свого часу. Місцеположення для зведення церкви обрав російський архітектор академік Чагін. Він виконав проект у 1888 році. Живописна природа Криму, (за два кілометри від Байдарських воріт), край дороги, розташування на прямовисній скелі заввишки чотириста метрів все це створює дивне враження що церква ніби парить у повітрі. Немов перлина на тлі неба вона виблискує на сонці своїми дев’ятьма куполами та сліпучою білизною. Зведена церква у два яруси, з боків і по центру – куполи різного розміру, всього їх, як вже зазначалося, дев’ять. При будівництва храму застосували особливу техніку кладки пласкої цегли – плінфи, стіни обкладені білим інкерманським каменем. Колони з різьбленими капітелями, панелі та підвіконня були виготовлені з каррарського мармуру. Не меншої уваги заслуговує інтер’єр храму: стіни розписані візантійським орнаментом, вікна прикрашені вітражами; різбляний вироблений з дубу вівтар з позолоченими Царськими Вратами. Ікони для храму були написані відомими російськими живописцями дев’ятнадцятого століття: Корзухіним, академіком Сверчковим, пензлю Маковського належить ікона «Різдво Христове». Гірський перевал через головну гряду Кримських гір, який веде з Байдарської долини до Південного берегу Криму. «Байдар» в перекладі з турецької означає «багатий». Справді, Байдарської долині є чим пишатися, зокрема природою, не дарма цю місцевість називають Кримською Швейцарією. На протязі 10 років будувалася дорога, яка мала пов’язувати Ялту з Севастополем. Ворота були зведені на честь завершення цього будівництва у 1848р

Фороський парк - один із найкрасивіших на південному узбережжі; складається з трьох частин: нижньої - приморської; середньої - "Райського куточка" з розташованими каскадом шістьма мініатюрними озерами, що утворюють водоспади; верхньої - лісопарку на гірському схилі. На околиці Фороса знаходиться відома дача "Тесселі". Поруч, на мисі Сарич - маяк у вигляді шахової тури. Цей мис є крайньою південною точкою Криму і України. В цьому місці Чорне море має найменшу ширину - 142 милі, що відділяють цю точку від мису Керемпе на Турецькому узбережжі.