Розвиток жанру байки в українській літературі першої половини хіх століття

План

1. Поняття про байку як жанр. Історія виникнення байки. Своєрідність байок Езопа, Г. Сковороди.

2. Жанрова своєрідність байок «Пан та Собака», «Солопій та Хівря, або Горох при дорозі», «Дві пташки в клітці», «Рибка» П. Гулака-Артемовського.

3. Розважальний характер та морально-етичний зміст байок Левка Боровиковського «Багатий, бідний», «Голова», «Крикун», «Суд», «Голодний Хома», «Жіночий язичок».

4. Новаторство в жанрі байки Є. Гребінки: використання мотивів народних казок про тварин, модернізація образів у байках «Ведмежий суд», «Рибалка», «Рожа да Хміль», «Віл», «Могилині родини», «Мірошник».

5. Психологічна окресленість характерів персонажів, наявність сюжету, алегоричність як основні риси байок Л. Глібова («Вовк та Ягня», «Лисиця-жалібниця», «Щука», «Ведмідь-пасічник», «Мальований стовп», «Солом’яний дід», «Лебідь, Щука і Рак», «Бджола і мухи», «Осел і Соловей».

6. Просвітительська спрямованість байок цього періоду.

Література

• Українська байка. – К., 1983.

• Гончар О. Українська література перед шевченківського періоду і фольклор. – К., 1982.

• Історія української літератури ХІХ століття/ За ред. М. Яценка. – Кн.. 1. – К., 1995.

• Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. – К., 1989.

• Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1983.

• Дмитренко Т. Функції комічного в українській байці початку ХІХ ст. // Радянське літ-во. – 1987. – № 12.

• Задорожна Л. Євген Гребінка. – К., 2000.

• Деркач Б. Леонід Глібов. Життя і творчість. –К., 1982.

• Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка. – Дрогобич, 2007.

• Деркач Б. Байкарська спадщина Левка Боровиковського // Радянське літ-во. – 1975. – № 1. – С. 50-63.

• Деркач Б. Петро Гулак-Артемовський – байкар // Радянське літ-во. – 1974. – № 2. – С. 56-69.

Практичне заняття № 7.

Романтична балада

План

1. Жанрова специфіка української балади народної й літературної.

2. Переспіви мотивів балад європейських романтиків П. Гулаком-Артемовським («Рибалка», «Пан Твардовський»).

3. Балади Л. Боровиковського «Маруся», «Молодиця», «Вивідка», «Чарівниця», «Палій»: фольклорні ремінісценції, символіка образів, відхід від бурлеску.

4. Історичні ремінісценції, поєднання фольклорної образності з реаліями життя в баладах «Співець Митуса», «Ластівка», «Брат з сестрою», «Пан Шульпіка», «Дід-пасічник», «Явір, тополя й береза».

5. Своєрідність балад «Бандура», «Смерть бандуриста», «Підземна церква», «Козак та буря», «Козача смерть» А. Метлинського.

6. Романс в українській літературі: «Українська мелодія», «Човен» «Признание» Є. Гребінки, «Соловей», «Гуде вітер вельми в полі» В. Забіли, «Небо» М. Петренка.

Література

• Нудьга Г. Українська балада: З теорії жанру. – К., 1970.

• Коцюбинська М. Специфіка балади українських романтиків // Матеріали до вивчення історії української літератури: в 5 т. – Т. 2. – К., 1961.

• Чижевський Д. Історія української літератури. – К., 2003.

• Охріменко О. Українська романтична балада (20-60-ті роки ХІХ ст.) // Радянське літ-во. – 1986. – № 5.

• Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка. – Дрогобич, 2007.

• Єременко О. Модифікація балади в доробку М. Шашкевича // Дивослово. – 2000. – № 1. – С. 5-7.

• Петраш О. «Руська трійця»: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники. – К., 1986.

• Гончар О. Зачарований небом: Романтичний світ Михайла Петренка // Слово і час. – 1997. – № 11-12. – С. 21-26.

• Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст. – К., 1968.

• Деко О. Пісні крізь сльози // Дніпро. – 1981. – № 3. – С. 103-108.

• Пінчук Ю. Микола Іванович Костомаров: 1817-1885. – К., 1992.

Практичне заняття № 6.