Билет №29

1. Класифікація занять урочного типу. Основні аспекти організації занять урочного типу.

Для урочні форм занять характерно те, що діяльністю що займаються управляє педагог з фізичної культури та спорту, яке протягом строго встановленого часу у спеціально відведеному місці керує процесом фізичного виховання щодо постійної по складу навчальної групою займаються (клас, секція, команда) відповідно до вимог педагогічних закономірностей навчання і виховання. При цьому суворо дотримуються частота занять, їх тривалість та взаємозв'язок. Крім того, для навчальних форм характерний побудова занять в рамках загальноприйнятої структури під якою прийнято розуміти розподіл уроку на три складові частини: підготовчу, основну і заключительную.Подготовительная частина необхідна для початкової організації займаються, психічної та функціональної підготовки організму, а також для опорно- рухового апарату до майбутньої основної работе.Основная частина забезпечує вирішення завдань навчання техніці рухових дій, виховання фізичних та особистісних качеств.

Заключна частина призначена для поступового зниження навантаження на організм і організованого завершення заняття.

За ознакою основної спрямованості розрізняють уроки загальною фізичною підготовки (ОФП), уроки професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП), спортивно-тренувальні уроки, методично-практичні занятія.Урокі ОФП використаються майже для всіх вікових груп. Їх основна спрямованість - це всебічна фізична підготовка займаються. Для уроків характерні різноманітність и методів, комплексність, середні й помірковані навантаження на організм.

Уроки професійно-прикладної фізичної підготовки проводяться в основному в середніх та вищих учбових закладах. Їх основна спрямованість - формування провідних для конкретних професій рухових вмінь і навиків, а також розвитокфізичних качеств. Спортівно-тренувальні уроки є основний формою занять зі спортсменами всіх розрядів і служать підготовці їх до соревнованіям. Методіко-практичні заняття проводяться у основному в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах. Їх основна спрямованість - операциональное оволодіння методами і способами фізкультурно-спортивної діяльності для досягнення навчальних, професійних, життєвих цілей особистості.

За ознакою вирішуваних завдань розрізняють такі типи уроків: 1) уроки освоєння нового матеріалу. Для них характерні широке використання словесних і наочних методів, невисока «моторна» щільність; 2) уроки закріплення і вдосконалення навчального матеріалу; 3) контрольні уроки призначені для визначення рівня підготовленості займаються, перевірки засвоєння ними знань, умінь і навичок тощо; +4) змішані (комплексних) уроки спрямовані на спільне вирішення завдань навчання техніці рухів, виховання, фізичних якостей, контролю за рівнем фізичної підготовленості.

2. Соціально-педагогічне значення й завдання фізичного виховання у шкільному віці в світлі концепції реформи фізичного виховання у 12-річній школі.

Значення зв'язується з новими підходами до виховання підростаючого покоління на принципах гуманізму, демократизації: здоров'я; гармонійні фізичні заняття;

всестороння фізична освіта; фізичне вдосконалення; підготовка до життєдіяльності на основі 11-річного регулярного фізичного виховання;

формування особи, її світогляду, життєвої позиції.

Кінцева мета: здібність до праці, забезпечення здорового побуту, культурного відпочинку, підтримка високої працездатності.

Завдання: Загальні вирішуються на всіх ступеня ФВ школярів:

-Формування знань, умінь, навиків і розвиток ФК, формування рухової культури. -Сприяння нормальному ФР, зміцненню здоров'я, підвищенню опірності до несприятливих дій зовнішнього середовища, підвищення загальної працездатності. -Всестороннє виховання рухових і пов'язаних з ними вольових, інтелектуальних, емоційних якостей. -Привчання дітей до раціональної організації фізичних зусиль, розумного використання фізичних можливостей відповідно до завдань і умов діяльності. -Виховання інтересу і потреби в регулярних заняттях фізичними вправами, навчання елементарним організаторським і інструкторським, методичним знанням і уміння, що забезпечує використання засобів фізичної культури. -Привчання до організованості, дисципліни, відповідальності за свої дії, формування працьовитості, активності, самостійності, естетичних потреб, поглядів, естетичних відчуттів. -Створення умов для саморозвитку і самоудосконалення.

Приватні завдання конкретизуються з урахуванням віку, підлоги, рівня ФК, матеріально-технічних можливостей, кліматичних умов, програмно-нормативних вимог. Вони складають 4 групи завдань: оздоровчі; розвивальні; освітні; виховні.

які знову конкретизуються по методичних міркуваннях. Процес вирішення завдань тривалий і визначається вчителем, який керується знанням закономірностей фізичного розвитку, навчання і виховання школярів.

3. Функцїї класного керівника. Напрямки і форми роботи класного керівника.

Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості зумовлюють такі функції класного керівника:

— забезпечувати оптимальні умови для всебічного

гармонійного розвитку вихованців, їх самореалізації;

— у співдружності з батьками, вчителями, дитячими

громадськими організаціями здійснювати всебічне виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за її межами;

— систематично аналізувати індивідуальні анатомофізіологічні і соціально-психологічні особливості розвитку учнів класу; давати рекомендації іншим учителям, батькам щодо необхідності враховувати індивідуальні та вікові особливості

розвитку кожного вихованця;

— здійснювати організацію і виховання первинного учнівського

колективу, всебічно вивчати динаміку його розвитку,

координувати діяльність учителів, які працюють у класі;

— організовувати виховні та організаційні заходи для

створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню та збереженню здоров’я учнів;

— здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями,

батьками та учителями для формування в школярів старанності, дисциплінованості у процесі навчальної діяльності з урахуванням їх індивідуальних можливостей;

— організовувати позакласну виховну роботу з учнями,

сприяти залученню їх до роботи позашкільних дитячих виховних закладів, дитячих громадських організацій;

— здійснювати цілеспрямовану організаційно-педагогі-

чну роботу з батьками, забезпечувати системність у формуванні їх психолого-педагогічної культури;

— домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи й сім’ї, підтримувати зв’язок з вихователями груп подовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;

— вести відповідну документацію, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за веденням учнями шоденників.

Діяльність класного керівника потребує педагогічної творчості і не обмежується певними рамками. Форми роботи можуть бути різними — індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми зумовлюється завданням

виховання, рівнем розвитку первинного колективу,

індивідуальними особливостями школярів, об’єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями. За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів форми роботи поділяють на:словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі; практичні (походи, екскурсії, спартакіади,олімпіади, конкурси тощо); наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Усі вони взаємопов’язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми, наприклад колективні творчі справи (КТС). Найважливішими напрямами роботи класного керівника є вивчення учнів, колективу класу і відповідний вплив на їх життєдіяльність.