
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, характеристик, які повинен засвоїти
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні роботи(завдання), які виконуються на занятті:
- •Матеріали для самоконтролю.
Міністерство охорони здоров’я україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
"Затверджено”
на методичній нараді
____________________________
(назва кафедри)
Завідувач кафедри
професор_______________________
(ПІП, підпис)
“______” _____________ 200 7 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Загальна хірургія |
Модуль № 1 |
Загальна хірургія. Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. |
Змістовний модуль № 3 |
Загальна анестезіологія та реанімація. |
Тема заняття 10 |
Інгаляційний і неінгаляційний наркоз |
Курс |
3 курс |
Факультет |
Медичний факультет № 1 Чернігівський філіал, медичний факультет № 4 |
Київ 2007
1. Актуальність теми.
Анестезіологія як і вся медицина в цілому знаходиться в стані динамічного розвитку. Можливості її з кожним роком розширяються і поглиблюються. Сьогодні досягнення анестезіології дозволяють хірургам виконувати найскладніші оперативні втручання на всіх органах людського організму: мозку легенях, серці, нирках, черевній порожнині, ендокринних залозах та ін. Значно розширились можливості її і в амбулаторно-поліклінічній практиці, невідкладній хірургії, де по 55% операцій виконується під досконалим обезболенням.
Широке впровадження складних різновидів наркозу в клінічну практику неможливе без глибокого розуміння механізмів впливу наркотичних речовин анестетиків на рецептори головного і спинного мозку та інші системи організму в цілому.
Без знань підвалин сучасних видів знеболювання неможливо представити не тільки роботу спеціалістів хірургічного профілю, але й спеціалістів майже всіх інших розділів медицини. Тому підготовка майбутніх лікарів не може бути повноцінною без оволодіння ними клініко-патофізіологічними і фармакологічними механізмами сучасних різновидів знеболення. Тільки при глибоких знаннях можливий раціональний вибір плану анестезіологічного забезпечення оперативного втручання. Виходячи з цього, тема є актуальною і необхідною для глибокого вивчення.
2. Конкретні цілі.
Визначити поняття „наркоз”, пояснити його роль і місце в хірургії;
Класифікувати різновиди наркозу;
Засвоїти препарати, як застосовуються для виконання наркозу;
Визначити показання і протипоказання для різних видів наркозу;
Пояснити клінічні стадії ефірного наркозу, препарати і технічні засоби для виконання інгаляційного наркозу.
Класифікувати методи виконання інгаляційного наркозу. Типи дихальних контурів.
Продемонструвати методику проведення наркозу за допомогою маски;
Проаналізувати методику проведення ендотрахеального наркозу пояснити механізм дії м'язових релаксантів;
Класифікувати різновиди неінгаляційного наркозу;
Проаналізувати та засвоїти механізм дії препаратів для різних видів неінгаляційного наркозу;
Пояснити методики проведення різних засобів неінгаляційного наркозу;
Визначити показання і протипоказання до різних видів неінгаляційного наркозу;
Узагальнити можливості ускладнення інгаляційного і неінгаляційного видів наркозу, та засоби профілактики і надання допомоги при їх виникненні;
Складати алгоритм анестезійного забезпечення операції;