1. Антисептика, це комплекс засобів і заходів спрямованих на:

А Поєднання взаємодій макро- і мікроорганізмів

В Знищення мікробів у рані, тканинах і порожнинах організму

С Попередження попадання потенційних збудників в організм пацієнта

Д. Діагностику розповсюдження інфекційних захворювань в лікувальних

закладах

Е. Контамінування мед інструментів і оснащення

2. В залежності від принципу дії не існує антисептики:

А Механічної;

В Фізичної;

С Біологічної;

Д Радіаційної;

Е Зішаної.

3. Механічна антисептика це:

А Використання хімічних речовин, що володіють бактеріоцидною дією;

В Використання мазей, порошків, аерозолів для орошення ранової поверхні;

С Використання агентів ,що забезпечують дренування та відтік з рани;

Д Видалення з рани нежиттєздатних тканин шляхом проведення хірургічної

обробки;

Е Використання препаратів біологічного походження.

4. Метод фізичної антисептики оснований на :

А використанні хімічних речовин, що володіють осмотичним ефектом ;

В своєчасній хірургічній обробці рани;

С імунологічній несумісності макро і мікроорганізму;

Д взаємодії біологічних речовин з нежиттєздатними тканинами

Е використанні законів осмосу і гігроскопічності.

5. Ххімічними антисептичними засобами вважаються :

А Неорганічні речовини, що володіють на поверхні предметів

біктеріоцидною дією ;

В Хімічні сполуки , які при контакті з кров'ю дають піноутворення;

С Засоби для створення захисної плівки на поверхні тіла;

Д Речовини для знезараження поверхні тіла та порожнин організму ;

Е Органічні сполуки, що мають виражений бактеріостатичний ефект.

6. Біологічні антисептичні засоби, це:

АОкислювачі;

В Антибіотики;

С Органічні сполуки;

Д Гігроскопічні тампони;

Е Спирти.

7. Гнійна рана дренована тампоном з гіпертонічним розчином повареної солі. Який вид антисептики був використаний ?

А Хімічний;

В Біологічний;

С Механічний;

Д Фізичний;

Е Змішаний.

8. Який з перерахованих методів відноситься до фізичної антисептики ?

А Первинна хірургічна обробка рани;

В Видалення некротизованих тканин з рани;

С Дренування рани тампоном;!

Д Промивання рани антисептиком;

Е Пов'язка на рану з маззю, яка містить ферменти.

9. Яка дія перекису водню виражена найбільш слабо ?

А Антимікробна;

В Піноутворююча;

С Миюча;

Д Окислююча;

Е Протигрибкова.

10. Хто є основоположником впровадження антисептичних засобів в хірургії ?

АПирогов;

В Лістер;

С ІІастер;

Д Бергман;

Е Земмельвейс.

11. Які задачі антисептики ?

А знищення інфекції в рані, у тканинах;

В створення умов неблагоприємних для розвитку мікрофлори;

С знищення інфекції в матеріалах, що стикаються з раною;

Д видалення з рани сторонніх тел;

Е контроль якості стерилізації хірургічного інструментарію.

12. До галоїдів не відносяться:

А спиртові розчини йоду;

В водні розчини йоду;

С хлорамін;

Д діоксидин;

Е хлоргексидин.

13. Антисептична дія спирту полягає у:

А бактеріостатичній хімічній дії;

В механічному очищенню від забруднення ;

С дегідратації мікробної клітини;

Д літичному ефекту гнійного субстрата;

Е зміні кислотності середовища мікробного вогнища .

14. Похідними нітрофуранів вважають:

А Метиленовий синій;

Вхіноксидін;

Сдіоксидін;

Дкалію перманганату;

Е фурацилін.

15. Який препарати не є представниками біологічного виду антисептики?

Апротеолітичні ферменти;

В бактеріофаги;

С гамаглобуліни, сироватки;

Д антибіотики;

Е детергенти.

16. Які антибіотики мають найбільш виражену бактеріоцидну дію на

поліморбідну мікрофлору ?

Апеніциліни;

В цефалоспорини;

С карбапенеми;

Д фторхинолони;

Е аміноглікозиди.

17. Імунні анатоксини та сироватки в своїй основі є:

Аослабленні штами мікроорганізмів;

В високоефективні хімічні сполуки;

С очищені імуноглобуліни;

Д бактеріальні полісахариди;

Е специфічні антитіла.

18. Якою концентрацією перекису водню не рекомендується обробляти ранову поверхню ?

А1%

В 2%;

С 3%;

Д 6%;

Е 33%.

19.. Яким вперше антисептичним засобом Лістер відкрив еру провадження антисептиків ?

Аспирт;

В амінокапронова кислота

С карболова кислота!

Д лізол

Е розчини сулеми.

20. Хто вважається родоначальником наукової ери впровадження антисептичних засобів?

АПирогов М.І.;

В Земмельвейс І;

С Лістер Д;

Д Кох Р.;

Е Мечников І.І.

21. Яка головна функція дренажу, як представника фізичної антисептики ?

Адля контролю гемостазу;

В для введення в порожнини антисептичних засобів;

С запобігання закривання країв гнійної рани;

Д бактеріоцидна дія дренажів;

Е прискорення відтоку з порожнин гнійних ран.

22. Метод відкритого лікування рани відноситься до :

Афізичної антисептики;

В хімічної антисептики;

С біологічної антисептики;

Д механічної антисептики;

Е змішаної антисептики.

23. Яку вимогу при використанні антисептичного засобу можна не враховувати?

Абактеріоцидну, бактеріостатичну дію ;

В токсичний вплив ;

С подразнюючий ефект на шкіру;

Д зміна кольору та консистенції;

С дешевизна виробництва.

24. Якої концентрації. використовується спиртовий розчин йоду для обробки країв рани?

А 3%;

В 5%;

С 10%;

Д 15%;

Е 20%.

25. Негативний побічний вплив галоїдів на тканини організму включає:

Абактеріоцидна дія ;

В бактеріостатичний ефект;

С дубильна дія;

Д припікальна дія;

Е алергічний вплив.

26. Перевагою йодоформів над спиртовими розчинами йоду необхідно вважати:

А виражений бактеріоцидний ефект;

В тривала бактеріостатична дія;

С відносна дешевизна препарата;

Д тривалі строки зберігання ;

Е мала подразнююча дія.

27 .Для лікування анаеробної інфекції використовують препарати, що виділяють автоматний кисень?

А 96% розчин етилового спирту;

В 3% розчин перекису водню;

С 33% розчин пергідролю;

Д 5% розчин йоду;

28. До препаратів нітрофуранового ряду відносяться

А 1% розчин дихлориду ртуті;

В1% розчин колларголу;

С Р-н фурациліну 1:13000;

Д р-н фурагіну 1:13000;

Е 3% розчин метиленового синього.

29. Що таке антисептика ?

А знищення чи подавлення росту потенціально небезпечних мікроорганізмів на шкірі чи в організмі в цілому;

В запобігання потраплянню потенційних збудників захворювання на поверхні, в органи і в порожнини пацієнта;

С інфекційне захворювання яке є у хворого на момент поступлення в стаціонар чи яке проявилося в стаціонарі, але яке було набуте до госпіталізації;

Д здатність мікроорганізму викликати захворювання;

Е сукупність факторів передачі, діючих в конкретних умовах за даної інфекції.

30. Здатність мікроорганізму викликати захворювання це:

А контамінація;

В патогенність;

С шлях передачі;

Дінкубаційний період;

Е вірулентність.

31. Яка з перерахованих речовин хімічної антисептиків належить до окислювачів ?

А фурацилін;

В саліцилова кислота;

С хлоргексидин;

Д пероксид водню;

Е діамантова зелень.

32. Який з термінів характеризує мікробне забруднення рани ?

А вірулентність;

В колонізація;

С контамінація;

Д патогенність;

Е ранова інфекція.

33. Дайте вірне визначення терміну “дезинфекція”?

А загальний термін, під яким мається на увазі процес обробки, при якому відбувається видалення збудників інфекційних захворювань;

В процес видалення видимого пилу, бруду, органічних та інших матеріалів;

С процес знищення більшості патогенних мікроорганізмів;

Д процес знищення всіх форм мікробного життя;

Е жодне з перерахованих.

34. Найбільший недолік солей важких металів ?

А труднощі при зберіганні ;

В дороговизна при закупівлі;

С слабо виражений бактеріоцидний ефект;

Д відсутність бактеріостатичної дії;

Е токсичний вплив на організм хворого.

35. До якої групи речовин належить над оцтова кислота ?

А сполуки, що містять галоїд;

В речовини, що містять фенол;

С четвертинні амонієві сполуки;

Д альдегіди;

Е сполуки, що містять кисень.

36. Детергенти це:

А солі важких металів;

В похідні 8-оксихіноліну;

С різновиди хімічних антисептичних засобів;

Д похідні сульфаніламідів;

Е антибіотики широкого спектру дії.

37. Які хімічні антисептичні засоби не відносяться до неорганічних сполук ?

А галоїди;

В окислювачі ;

С солі важких металів;

Д спирти ;

Е луги.

38. Які хімічні антисептичні засоби не відносяться до органічних сполук:

А спирти;

В альдегіди;

С феноли ;

Д барвники;

Е окислювачі.

39. Оптимальні строки лікування антибіотиками, це:

А 3 дня;

В 7 днів;

С 10 днів;

Д 15 днів ;

Е 1 місяць.

40. В процесі поєднаного лікування антибіотиками необхідно враховувати:

А загальну вартість ;

В засоби, що є в наявності;

С синергізм;

Д загальний стан хворого;

Е антагонізм.

41. При тривалому прийомі антибіотиків запобігають мікотичним станам, одночасно використовуючи:

А хлористий кальцій;

В ртуті дихлорид;

С антибіотики синергісти

Д ферментні препарати ;

Е флюконазол.

42. Протеолітичні ферменти мають властивість:

А виражена протинабрякова дія;

В бактеріостатичний ефект;

С здатність лікувати некротичні тканини;

Д здатність лікувати колагенову тканину;

Е стійкий бактеріоцидний ефект.

43. Існують наступні способи очищення рани від гною та некротичних

тканин, крім:

А ультрафіолетове опромінення рани;

В механічна хірургічна обробка ;

С хімічні осмотичні засоби

Д використання протеолітичних ферментів;

Е адекватне дренування рани.

44. Протеолітичні ферменти використовуються:

Ашляхом в/в інфузій;

В тільки в/артеріально ;

С місцево, безпосередньо на рану;

Д за допомогою фізіотерапевтичних приладів;

Е всіма вище перерахованими шляхами.

45. Біологічний антисептичний тампон, це:

Амарлевий тампон просочений антисептиками ;

В пориста губка виготовлена з плазми донорської крові ;

С тампон з колагенової тканини;

Д тампон просочений антибіотиками і ферментами;

Е все вище переліковане .

46. Бактеріофаги мають властивість:

Авбивати мікроорганізми;

В зупиняти ріст мікробної клітини;

С змінювати генотип, зупиняючи розмноження;

Д репродукція в бакклітині і її лізис;

Е все вище перераховане .

47. Бактеріофаги можна вводи, крім:

Ашляхом зрошення і інфільтрації гнійних ран;

В ендотрахеальне введення ;

С введення в порожнини через дренажі;

Д в/в введення ;

Е ендолімфатичне введення.

48. Тималін, це препарат:

А крові;

В щитоподібної залози;

С вилочкової залози;

Д генної інженерії ;

Е синтетичний полісахарид.

49. Т-активін:

А відновлює активність Т- киллерів;

В прискорює фагоцитоз;

С регулює кількість В-лімфоцитів;

Д активізує проліферацію;

Е відновлює регенерацію.

50. 3% р-н борної кислоти найчастіше використовується:

А при нагноєнні побутових ран;

В ускладненні рани синьогнійною палочкою ;

С для обробки операційного поля;

Д для боротьби з анаеробною мікрофлорою;

Е при всіх вищеперелікованих станах.

51. Ципрофлоксацин, це:

А антибіотик широкого спектру дії ;

В антибіотик групи цефалоспоринів;

С високоактивний сульфаніламід;

Дфторхінолон 1 покоління;

Е глікопротеїд.

52. До групи сульфаніламідів відносяться, крім:

Аетазол;

В етакридін;

С сульфацил натрію;

Д сульфапіридазин;

Е стрептоцид.

53. найбільш ефективним сульфаніламідним препаратом вважається?

А стрептоцид;

В бісептол;

С сульфамілон;

Д сульфодиметоксин;

Е етазол.

54. До ферментних препаратів відносяться, крім:

А лізоцим ;

В іманін;

С трипсин;

Д хімотрипсин;

Е дермазин.

55. 05% розчин аміаку найбільш широко використовується для :

А обробки країв рани;

В промивання гнійних ран ;

С орошення глибоких порожнин;

Д обробки рук хірурга;

Е боротьби з анаеробною інфекцією.

56. Яким засобам віддається перевага у сучасній антисептиці:

А механічним;

В хімічним;

С біологічним;

Д радіаційним;

Е змішаним.

57. Відмінна риса сьогоднішньої антисептики, це?

Абіологічна прийнятність;

В конкретне спрямування;

С висока протимікробна активність;

Д не шкідливість для живих тканин;

Е все разом взяте.

58. Визначальна риса сучасної антисептики, це ?

Абіологічна нейтральність антисептичних засобів;

Встимулювання захисних властивостей живих тканин;

С позитивний бактерицидний вплив;

Д стійкий бактеріостатичний ефект;

Е все разом взяте.

59. В сьогоденні карболова кислота не використовується, тому що:

А згубно діє на мікрофлору;

В спричиняє некроз живих тканин;

С раптово визиває стійку інтоксикацію;

Д немає позитивного результату з грам негативною мікрофлорою;

Е все разом взяте.

60. Бактерицидна лампа використовується для знищення мікробів у рані:

А у разі відсутності ефекту від використання хімічних антисептиків;

В для прискорення боротьби з мікрофлорою;

С як ефективний засіб в боротьбі з анаеробною інфекцією;

Д для підсилення дії основних антисептичних засобів;!

Е все разом взяте.

61. В якості дренажу для лікування ран можна використати ,крім :

А марлеві тампони;

В резинові рукавички;

С хлорвінілові трубки;

Д скляні випускники;

Е дренажі спеціального призначення .

62.. У методі проточного діалізу оптимально використовують комбінацію:

А методу фізичної і хімічної антисептики;

В методу фізичної і біологічної антисептики;

С методу механічної і фізичної взаємодії ;

Д методу механічної і хімічної антисептики;

Е всіх методів антисептики.

63. Проточний діаліз, це:

А хірургічна обробка рани;

В орошення рани антисептиком;

С постійне промивання рани антисептиками;

Д обколювання рани розчинами антибіотиків;

Е заповнення рани і порожнин лікарськими засобами.

64. Ультразвук низької частоти визиває:

А фізичний вплив на біологічні середовища;

В хімічний вплив на біологічні середовища;

С біологічний вплив на біологічні середовища;

Д механічно-фізичний вплив на біологічні середовища;

Е фізично-хімічний вплив на біологічні середовища.

65 Гнійна рана дренована тампоном з гіпертонічним розчином повареної солі. Який вид антисептики був використаний ?

А хімічний;

В біологічний;

С механічний;

Д фізичний;

Е змішаний.

66. Який з перерахованих методів відноситься до фізичної антисептики ?

А первинна хірургічна обробка рани;

В видалення некротизованих тканин з рани;

С дренування рани тампоном;

Д промивання рани антисептиком;

Е пов'язка на рану з маззю, яка містить ферменти.

67. Основним джерелом збудників золотистого стафілококу внутрішньо лікарняної інфекції є:

А пацієнти стаціонару;

В носії серед медперсоналу;

С відвідувачі;

Д технічний персонал;

Е продукти харчування

Контрольні питання.

1. Хірургічна інфекція: визначення поняття, види, джерела, шляхи та фактори передачі, шляхи інфікування операційної рани;

2. Історичні аспекти до антисептичного періоду медицини;

3. Історія виникнення та розвитку антисептики;

4. Вклад вітчизняних вчених в запровадження та удосконалення антисептичного методу в хірургії;

5. Визначення поняття антисептика, види, особливості застосування, переваги та недоліки окремих методів;

6. Сучасна класифікація засобів хімічної антисептики, їх фармако-кінетичні особливості, показання до застосування, переваги та недоліки окремих сполук;

7. Особливості догляду за хворими з гнійною патологією;

8. Дати визначення антисептики.

9. Етика асептики и антисептики.

10. Джерела та шляхи розповсюдження інфекції.

11. Міропріємства що запобігають інфікуванню навколишнього середовища.

12. Назвати шляхи інфікування рани в операційній.

13. Які відомі методи антисептики.

14. Охарактеризувати кожну із груп хімічної антисептики.

15. Яка роль біологічної антисептики серед антисептичних засобів?

16. Що вкладається у поняття змішаної антисептики?

17. Поняття про хірургічну інфекцію.

18. Чиста та гнійна перев'язочні.

19. Організація роботи гнійної перев'язочної і особливості догляду за хворими з гнійною патологією.

20. Утилізація перев'язувального матеріалу, забрудненого гнійними відділеннями.

21. Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією.

22. Основні антисептичні засоби.

23.Класифікація хімічних та біологічних засобів антисептики, механізм дії та

методи застосування.

Література.

Основна:

1. Гостищев В.К. Общая хирургия.- Москва: Медицина, 2001.- 608 с.

1. Петров С.В. Общая хирургия. - С.-Пб: Изд-во "Лань", 2001.- 667 с.

2. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія.- Київ: “Вища школа”, 1992.- 581 с.

3. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. - Київ: Здоров'я, 1999 – 613с .

4. Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига: "Медицина", 1989 – с. 327-359.

5. Гостищев А.В. Практическое руководство по общей хирургии. – М: "Медицина", 1989.

6. Стручков В.В. Общая хирургия. – М: "Медицина", 1988.

7. Шалимов А.А., Грубник В.В., Ткаченко А.И., Осипенко О.В. Инфекцион-

ный контроль в хирургии. Киев, 2000, 172 с.

Додаткова:

1. Апанасенко Г.А., Богуш С.А., Тросцінська Н.М. та ін. Сестринська справа.- Київ: Здоров’я, 1994.- 496 с.

2. Наказ МОЗ СРСР від 31.07.1978 р. №720 “Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією”.

3. Палій Г.К. Антисептики у профілактиці і лікуванні інфекцій.- Вінниця: ВДМУ, 1997.- 197 с.

4. Тарасюк В.С., Назаренко Н.І., Сметаніна Ж.М. Медична сестра в

інфекційному контролі лікарні.- Вінниця: Нова книга, 2002.- 159 с.

28