
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •1. Антисептика, це комплекс засобів і заходів спрямованих на:
1. Антисептика, це комплекс засобів і заходів спрямованих на:
А Поєднання взаємодій макро- і мікроорганізмів
В Знищення мікробів у рані, тканинах і порожнинах організму
С Попередження попадання потенційних збудників в організм пацієнта
Д. Діагностику розповсюдження інфекційних захворювань в лікувальних
закладах
Е. Контамінування мед інструментів і оснащення
2. В залежності від принципу дії не існує антисептики:
А Механічної;
В Фізичної;
С Біологічної;
Д Радіаційної;
Е Зішаної.
3. Механічна антисептика це:
А Використання хімічних речовин, що володіють бактеріоцидною дією;
В Використання мазей, порошків, аерозолів для орошення ранової поверхні;
С Використання агентів ,що забезпечують дренування та відтік з рани;
Д Видалення з рани нежиттєздатних тканин шляхом проведення хірургічної
обробки;
Е Використання препаратів біологічного походження.
4. Метод фізичної антисептики оснований на :
А використанні хімічних речовин, що володіють осмотичним ефектом ;
В своєчасній хірургічній обробці рани;
С імунологічній несумісності макро і мікроорганізму;
Д взаємодії біологічних речовин з нежиттєздатними тканинами
Е використанні законів осмосу і гігроскопічності.
5. Ххімічними антисептичними засобами вважаються :
А Неорганічні речовини, що володіють на поверхні предметів
біктеріоцидною дією ;
В Хімічні сполуки , які при контакті з кров'ю дають піноутворення;
С Засоби для створення захисної плівки на поверхні тіла;
Д Речовини для знезараження поверхні тіла та порожнин організму ;
Е Органічні сполуки, що мають виражений бактеріостатичний ефект.
6. Біологічні антисептичні засоби, це:
АОкислювачі;
В Антибіотики;
С Органічні сполуки;
Д Гігроскопічні тампони;
Е Спирти.
7. Гнійна рана дренована тампоном з гіпертонічним розчином повареної солі. Який вид антисептики був використаний ?
А Хімічний;
В Біологічний;
С Механічний;
Д Фізичний;
Е Змішаний.
8. Який з перерахованих методів відноситься до фізичної антисептики ?
А Первинна хірургічна обробка рани;
В Видалення некротизованих тканин з рани;
С Дренування рани тампоном;!
Д Промивання рани антисептиком;
Е Пов'язка на рану з маззю, яка містить ферменти.
9. Яка дія перекису водню виражена найбільш слабо ?
А Антимікробна;
В Піноутворююча;
С Миюча;
Д Окислююча;
Е Протигрибкова.
10. Хто є основоположником впровадження антисептичних засобів в хірургії ?
АПирогов;
В Лістер;
С ІІастер;
Д Бергман;
Е Земмельвейс.
11. Які задачі антисептики ?
А знищення інфекції в рані, у тканинах;
В створення умов неблагоприємних для розвитку мікрофлори;
С знищення інфекції в матеріалах, що стикаються з раною;
Д видалення з рани сторонніх тел;
Е контроль якості стерилізації хірургічного інструментарію.
12. До галоїдів не відносяться:
А спиртові розчини йоду;
В водні розчини йоду;
С хлорамін;
Д діоксидин;
Е хлоргексидин.
13. Антисептична дія спирту полягає у:
А бактеріостатичній хімічній дії;
В механічному очищенню від забруднення ;
С дегідратації мікробної клітини;
Д літичному ефекту гнійного субстрата;
Е зміні кислотності середовища мікробного вогнища .
14. Похідними нітрофуранів вважають:
А Метиленовий синій;
Вхіноксидін;
Сдіоксидін;
Дкалію перманганату;
Е фурацилін.
15. Який препарати не є представниками біологічного виду антисептики?
Апротеолітичні ферменти;
В бактеріофаги;
С гамаглобуліни, сироватки;
Д антибіотики;
Е детергенти.
16. Які антибіотики мають найбільш виражену бактеріоцидну дію на
поліморбідну мікрофлору ?
Апеніциліни;
В цефалоспорини;
С карбапенеми;
Д фторхинолони;
Е аміноглікозиди.
17. Імунні анатоксини та сироватки в своїй основі є:
Аослабленні штами мікроорганізмів;
В високоефективні хімічні сполуки;
С очищені імуноглобуліни;
Д бактеріальні полісахариди;
Е специфічні антитіла.
18. Якою концентрацією перекису водню не рекомендується обробляти ранову поверхню ?
А1%
В 2%;
С 3%;
Д 6%;
Е 33%.
19.. Яким вперше антисептичним засобом Лістер відкрив еру провадження антисептиків ?
Аспирт;
В амінокапронова кислота
С карболова кислота!
Д лізол
Е розчини сулеми.
20. Хто вважається родоначальником наукової ери впровадження антисептичних засобів?
АПирогов М.І.;
В Земмельвейс І;
С Лістер Д;
Д Кох Р.;
Е Мечников І.І.
21. Яка головна функція дренажу, як представника фізичної антисептики ?
Адля контролю гемостазу;
В для введення в порожнини антисептичних засобів;
С запобігання закривання країв гнійної рани;
Д бактеріоцидна дія дренажів;
Е прискорення відтоку з порожнин гнійних ран.
22. Метод відкритого лікування рани відноситься до :
Афізичної антисептики;
В хімічної антисептики;
С біологічної антисептики;
Д механічної антисептики;
Е змішаної антисептики.
23. Яку вимогу при використанні антисептичного засобу можна не враховувати?
Абактеріоцидну, бактеріостатичну дію ;
В токсичний вплив ;
С подразнюючий ефект на шкіру;
Д зміна кольору та консистенції;
С дешевизна виробництва.
24. Якої концентрації. використовується спиртовий розчин йоду для обробки країв рани?
А 3%;
В 5%;
С 10%;
Д 15%;
Е 20%.
25. Негативний побічний вплив галоїдів на тканини організму включає:
Абактеріоцидна дія ;
В бактеріостатичний ефект;
С дубильна дія;
Д припікальна дія;
Е алергічний вплив.
26. Перевагою йодоформів над спиртовими розчинами йоду необхідно вважати:
А виражений бактеріоцидний ефект;
В тривала бактеріостатична дія;
С відносна дешевизна препарата;
Д тривалі строки зберігання ;
Е мала подразнююча дія.
27 .Для лікування анаеробної інфекції використовують препарати, що виділяють автоматний кисень?
А 96% розчин етилового спирту;
В 3% розчин перекису водню;
С 33% розчин пергідролю;
Д 5% розчин йоду;
28. До препаратів нітрофуранового ряду відносяться
А 1% розчин дихлориду ртуті;
В1% розчин колларголу;
С Р-н фурациліну 1:13000;
Д р-н фурагіну 1:13000;
Е 3% розчин метиленового синього.
29. Що таке антисептика ?
А знищення чи подавлення росту потенціально небезпечних мікроорганізмів на шкірі чи в організмі в цілому;
В запобігання потраплянню потенційних збудників захворювання на поверхні, в органи і в порожнини пацієнта;
С інфекційне захворювання яке є у хворого на момент поступлення в стаціонар чи яке проявилося в стаціонарі, але яке було набуте до госпіталізації;
Д здатність мікроорганізму викликати захворювання;
Е сукупність факторів передачі, діючих в конкретних умовах за даної інфекції.
30. Здатність мікроорганізму викликати захворювання це:
А контамінація;
В патогенність;
С шлях передачі;
Дінкубаційний період;
Е вірулентність.
31. Яка з перерахованих речовин хімічної антисептиків належить до окислювачів ?
А фурацилін;
В саліцилова кислота;
С хлоргексидин;
Д пероксид водню;
Е діамантова зелень.
32. Який з термінів характеризує мікробне забруднення рани ?
А вірулентність;
В колонізація;
С контамінація;
Д патогенність;
Е ранова інфекція.
33. Дайте вірне визначення терміну “дезинфекція”?
А загальний термін, під яким мається на увазі процес обробки, при якому відбувається видалення збудників інфекційних захворювань;
В процес видалення видимого пилу, бруду, органічних та інших матеріалів;
С процес знищення більшості патогенних мікроорганізмів;
Д процес знищення всіх форм мікробного життя;
Е жодне з перерахованих.
34. Найбільший недолік солей важких металів ?
А труднощі при зберіганні ;
В дороговизна при закупівлі;
С слабо виражений бактеріоцидний ефект;
Д відсутність бактеріостатичної дії;
Е токсичний вплив на організм хворого.
35. До якої групи речовин належить над оцтова кислота ?
А сполуки, що містять галоїд;
В речовини, що містять фенол;
С четвертинні амонієві сполуки;
Д альдегіди;
Е сполуки, що містять кисень.
36. Детергенти це:
А солі важких металів;
В похідні 8-оксихіноліну;
С різновиди хімічних антисептичних засобів;
Д похідні сульфаніламідів;
Е антибіотики широкого спектру дії.
37. Які хімічні антисептичні засоби не відносяться до неорганічних сполук ?
А галоїди;
В окислювачі ;
С солі важких металів;
Д спирти ;
Е луги.
38. Які хімічні антисептичні засоби не відносяться до органічних сполук:
А спирти;
В альдегіди;
С феноли ;
Д барвники;
Е окислювачі.
39. Оптимальні строки лікування антибіотиками, це:
А 3 дня;
В 7 днів;
С 10 днів;
Д 15 днів ;
Е 1 місяць.
40. В процесі поєднаного лікування антибіотиками необхідно враховувати:
А загальну вартість ;
В засоби, що є в наявності;
С синергізм;
Д загальний стан хворого;
Е антагонізм.
41. При тривалому прийомі антибіотиків запобігають мікотичним станам, одночасно використовуючи:
А хлористий кальцій;
В ртуті дихлорид;
С антибіотики синергісти
Д ферментні препарати ;
Е флюконазол.
42. Протеолітичні ферменти мають властивість:
А виражена протинабрякова дія;
В бактеріостатичний ефект;
С здатність лікувати некротичні тканини;
Д здатність лікувати колагенову тканину;
Е стійкий бактеріоцидний ефект.
43. Існують наступні способи очищення рани від гною та некротичних
тканин, крім:
А ультрафіолетове опромінення рани;
В механічна хірургічна обробка ;
С хімічні осмотичні засоби
Д використання протеолітичних ферментів;
Е адекватне дренування рани.
44. Протеолітичні ферменти використовуються:
Ашляхом в/в інфузій;
В тільки в/артеріально ;
С місцево, безпосередньо на рану;
Д за допомогою фізіотерапевтичних приладів;
Е всіма вище перерахованими шляхами.
45. Біологічний антисептичний тампон, це:
Амарлевий тампон просочений антисептиками ;
В пориста губка виготовлена з плазми донорської крові ;
С тампон з колагенової тканини;
Д тампон просочений антибіотиками і ферментами;
Е все вище переліковане .
46. Бактеріофаги мають властивість:
Авбивати мікроорганізми;
В зупиняти ріст мікробної клітини;
С змінювати генотип, зупиняючи розмноження;
Д репродукція в бакклітині і її лізис;
Е все вище перераховане .
47. Бактеріофаги можна вводи, крім:
Ашляхом зрошення і інфільтрації гнійних ран;
В ендотрахеальне введення ;
С введення в порожнини через дренажі;
Д в/в введення ;
Е ендолімфатичне введення.
48. Тималін, це препарат:
А крові;
В щитоподібної залози;
С вилочкової залози;
Д генної інженерії ;
Е синтетичний полісахарид.
49. Т-активін:
А відновлює активність Т- киллерів;
В прискорює фагоцитоз;
С регулює кількість В-лімфоцитів;
Д активізує проліферацію;
Е відновлює регенерацію.
50. 3% р-н борної кислоти найчастіше використовується:
А при нагноєнні побутових ран;
В ускладненні рани синьогнійною палочкою ;
С для обробки операційного поля;
Д для боротьби з анаеробною мікрофлорою;
Е при всіх вищеперелікованих станах.
51. Ципрофлоксацин, це:
А антибіотик широкого спектру дії ;
В антибіотик групи цефалоспоринів;
С високоактивний сульфаніламід;
Дфторхінолон 1 покоління;
Е глікопротеїд.
52. До групи сульфаніламідів відносяться, крім:
Аетазол;
В етакридін;
С сульфацил натрію;
Д сульфапіридазин;
Е стрептоцид.
53. найбільш ефективним сульфаніламідним препаратом вважається?
А стрептоцид;
В бісептол;
С сульфамілон;
Д сульфодиметоксин;
Е етазол.
54. До ферментних препаратів відносяться, крім:
А лізоцим ;
В іманін;
С трипсин;
Д хімотрипсин;
Е дермазин.
55. 05% розчин аміаку найбільш широко використовується для :
А обробки країв рани;
В промивання гнійних ран ;
С орошення глибоких порожнин;
Д обробки рук хірурга;
Е боротьби з анаеробною інфекцією.
56. Яким засобам віддається перевага у сучасній антисептиці:
А механічним;
В хімічним;
С біологічним;
Д радіаційним;
Е змішаним.
57. Відмінна риса сьогоднішньої антисептики, це?
Абіологічна прийнятність;
В конкретне спрямування;
С висока протимікробна активність;
Д не шкідливість для живих тканин;
Е все разом взяте.
58. Визначальна риса сучасної антисептики, це ?
Абіологічна нейтральність антисептичних засобів;
Встимулювання захисних властивостей живих тканин;
С позитивний бактерицидний вплив;
Д стійкий бактеріостатичний ефект;
Е все разом взяте.
59. В сьогоденні карболова кислота не використовується, тому що:
А згубно діє на мікрофлору;
В спричиняє некроз живих тканин;
С раптово визиває стійку інтоксикацію;
Д немає позитивного результату з грам негативною мікрофлорою;
Е все разом взяте.
60. Бактерицидна лампа використовується для знищення мікробів у рані:
А у разі відсутності ефекту від використання хімічних антисептиків;
В для прискорення боротьби з мікрофлорою;
С як ефективний засіб в боротьбі з анаеробною інфекцією;
Д для підсилення дії основних антисептичних засобів;!
Е все разом взяте.
61. В якості дренажу для лікування ран можна використати ,крім :
А марлеві тампони;
В резинові рукавички;
С хлорвінілові трубки;
Д скляні випускники;
Е дренажі спеціального призначення .
62.. У методі проточного діалізу оптимально використовують комбінацію:
А методу фізичної і хімічної антисептики;
В методу фізичної і біологічної антисептики;
С методу механічної і фізичної взаємодії ;
Д методу механічної і хімічної антисептики;
Е всіх методів антисептики.
63. Проточний діаліз, це:
А хірургічна обробка рани;
В орошення рани антисептиком;
С постійне промивання рани антисептиками;
Д обколювання рани розчинами антибіотиків;
Е заповнення рани і порожнин лікарськими засобами.
64. Ультразвук низької частоти визиває:
А фізичний вплив на біологічні середовища;
В хімічний вплив на біологічні середовища;
С біологічний вплив на біологічні середовища;
Д механічно-фізичний вплив на біологічні середовища;
Е фізично-хімічний вплив на біологічні середовища.
65 Гнійна рана дренована тампоном з гіпертонічним розчином повареної солі. Який вид антисептики був використаний ?
А хімічний;
В біологічний;
С механічний;
Д фізичний;
Е змішаний.
66. Який з перерахованих методів відноситься до фізичної антисептики ?
А первинна хірургічна обробка рани;
В видалення некротизованих тканин з рани;
С дренування рани тампоном;
Д промивання рани антисептиком;
Е пов'язка на рану з маззю, яка містить ферменти.
67. Основним джерелом збудників золотистого стафілококу внутрішньо лікарняної інфекції є:
А пацієнти стаціонару;
В носії серед медперсоналу;
С відвідувачі;
Д технічний персонал;
Е продукти харчування
Контрольні питання.
Хірургічна інфекція: визначення поняття, види, джерела, шляхи та фактори передачі, шляхи інфікування операційної рани;
Історичні аспекти до антисептичного періоду медицини;
Історія виникнення та розвитку антисептики;
Вклад вітчизняних вчених в запровадження та удосконалення антисептичного методу в хірургії;
Визначення поняття антисептика, види, особливості застосування, переваги та недоліки окремих методів;
Сучасна класифікація засобів хімічної антисептики, їх фармако-кінетичні особливості, показання до застосування, переваги та недоліки окремих сполук;
Особливості догляду за хворими з гнійною патологією;
Дати визначення антисептики.
Етика асептики и антисептики.
Джерела та шляхи розповсюдження інфекції.
Міропріємства що запобігають інфікуванню навколишнього середовища.
Назвати шляхи інфікування рани в операційній.
Які відомі методи антисептики.
Охарактеризувати кожну із груп хімічної антисептики.
Яка роль біологічної антисептики серед антисептичних засобів?
Що вкладається у поняття змішаної антисептики?
Поняття про хірургічну інфекцію.
Чиста та гнійна перев'язочні.
Організація роботи гнійної перев'язочної і особливості догляду за хворими з гнійною патологією.
Утилізація перев'язувального матеріалу, забрудненого гнійними відділеннями.
Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією.
Основні антисептичні засоби.
23.Класифікація хімічних та біологічних засобів антисептики, механізм дії та
методи застосування.
Література.
Основна:
Гостищев В.К. Общая хирургия.- Москва: Медицина, 2001.- 608 с.
Петров С.В. Общая хирургия. - С.-Пб: Изд-во "Лань", 2001.- 667 с.
Скрипниченко Д.Ф. Хірургія.- Київ: “Вища школа”, 1992.- 581 с.
Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. - Київ: Здоров'я, 1999 – 613с .
Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига: "Медицина", 1989 – с. 327-359.
Гостищев А.В. Практическое руководство по общей хирургии. – М: "Медицина", 1989.
Стручков В.В. Общая хирургия. – М: "Медицина", 1988.
Шалимов А.А., Грубник В.В., Ткаченко А.И., Осипенко О.В. Инфекцион-
ный контроль в хирургии. Киев, 2000, 172 с.
Додаткова:
Апанасенко Г.А., Богуш С.А., Тросцінська Н.М. та ін. Сестринська справа.- Київ: Здоров’я, 1994.- 496 с.
Наказ МОЗ СРСР від 31.07.1978 р. №720 “Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією”.
Палій Г.К. Антисептики у профілактиці і лікуванні інфекцій.- Вінниця: ВДМУ, 1997.- 197 с.
4. Тарасюк В.С., Назаренко Н.І., Сметаніна Ж.М. Медична сестра в
інфекційному контролі лікарні.- Вінниця: Нова книга, 2002.- 159 с.