Методичні вказівки по виконанню основних маніпуляцій

ВИКОРИСТАННЯ ГАЗОВІДВІДНОЇ ТРУБКИ

Навчальна мета: оволодіти методикою введення газовідвідної трубки; здійснити гігієнічні заходи після процедури; продезінфі­кувати газовідвідну трубку.

Виховна мета: уміти подолати почуття гидливості.

Початковий обсяг знань: знати показання до використання га­зовідвідної трубки.

Оснащення:

1) товстостінна газовідвідна трубка завдовжки 30—40 см, діа­метром 3–5 мм;

2. вазелін;

3. клейонка;

4. судно;

5. марлеві серветки;

6. присипка;

7. гумові рукавички (для медичної сестри).

Показанням до використання газовідвідної трубки є метеоризм --накопичення великої кількості газу в кишечнику.

Пацієнт відчуває здуття, розпирання живота. Причиною може бути зниження рухової активності кишок в післяопераційний пе­ріод, непрохідність кишечнику. Може бути істеричний метеоризм внаслідок складних нервових механізмів.

Послідовність дій під час виконання процедури

Методика введення газовідвідної трубки

1. Надягніть гумові рукавички.

2. Підстеліть клейонку під таз хворого.

1. Покладіть хворого на лівий бік. Ноги його повинні бути підведені до живота.

Якщо хворого не можна повертати на бік, процедуру прове­діть у положенні хворого лежачи на спині із зігнутими у колінах і дещо розведеними ногами.

4. Заокруглений кінець трубки змажте вазеліном.

4. Розведіть сідниці і, не поспішаючи, обертальними рухами введіть трубку в товсту кишку на глибину 20—30 см.

5. Залиште трубку в кишках не більше ніж на 2 год, щоб уни­кнути пролежнів. Протягом доби процедуру можна повторити кі­лька разів.

6. Витягніть трубку, шкіру навколо відхідника протріть сер­веткою, у разі потреби промийте теплою водою, висушіть і змаяс-те вазеліном або припудріть присипкою.

4. Продезінфікуйте гумові рукавички, вимийте і висушіть руки.

Дезінфекція газовідвідної трубки

1. Після використання газовідвідну трубку замочіть у 3% роз­чині хлораміну на 1 год.

2. Промийте трубку мийним розчином, канал трубки промий­те під тиском.

1. Промийте проточною водою.

2. Прокип'ятіть у дистильованій воді протягом 30 хв.

Використання очисної клізми

Навчальна мета: уміти підготувати хворого до процедури; по­ставити очисну клізму дорослому; поставити очисну клізму дити­ні; продезінфікувати приладдя для очисної клізми.

Виховна мета: навчитися подолати почуття гидливості під час виконання процедури; усвідомити те, що процедуру очисної кліз­ми в кожному випадку слід виконувати нестандартно.

Початковий обсяг знань: знати показання та протипоказання до застосування клізми; знати місце виконання процедури.

Оснащення:

1. кухоль Есмарха (скляний, емальований або гумовий) ємкіс­тю 1—2 л з наконечником і краном;

2. вода температури 28–32 °С, 1 – 1,5 л (у разі схильності до спазмів кишок температура води 37– 39 °С, у разі атонії ки­шечнику – 18–20 °С);

1. вазелін;

2. штатив-стійка;

3. судно;

4. відро або таз;

5. гумові рукавички;

6. фартух із пластикату;

7. клейонка;

10. 3% розчин хлораміну;

11. маркіровані ємкості для чистих і використаних наконеч­ників.

Очисну клізму призначають для розрідження та вилучення вмісту нижнього відділу товстої кишки.

Показання до використання очисної клізми

1. Закреп.

2. Підготовка породіль до пологів.

3. Підготовка хворих до планових операцій на органах трав­ного тракту та малого таза.

4. Підготовка хворих до рентгенівських обстежень органів трав­ного тракту, малого таза, тазових кісток, тазового відділу хребта.

5. Підготовка хворих до ендоскопічних обстежень кишок.

6. Отруєння.

Протипоказання до використання очисної клізми

1. Гострий апендицит.

2. Гострі запальні процеси товстої кишки зі схильністю до кро­вотеч.

3. Тріщини заднього проходу.

4. Кровотеча з травного тракту.

5. Розпад пухлини прямої кишки.

6. Перші дні після операцій на органах травного тракту.

7. Випадіння прямої кишки.

Місце виконання процедури. Якщо дозволяє стан хворого, про­цедуру очисної клізми виконують у спеціальній туалетній кімна­ті, де є кушетка, штатив-стійка для підвішування кухля Есмарха, раковина, маркіровані ємкості для чистих і використаних наконеч­ників, дезінфекційні розчини, вазелін. Хворим, які перебувають на ліжковому режимі, процедуру виконують у ліжку.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка медичної сестри та хворого до процедури

1. Проведіть психологічну підготовку. Поясніть сутність про­цедури хворому.

2. Надягніть фартух і гумові рукавички.

3. Запропонуйте хворому перед процедурою звільнити сечо­вий міхур.

4. Підстеліть під таз пацієнта клейонку, край якої опустіть у відро.

5. Покладіть хворого на край кушетки або ліжка на лівий бік з підведеними до живота ногами, що сприяє розслабленню м'язів черевного преса і полегшує введення рідини в товсту кишку.

Якщо хворому заборонено повертатись, то процедуру виконай­те в положенні лежачи на спині, але під таз підкладіть валик з ковдри. Запропонуйте йому розвести стегна й зігнути ноги в ко­лінах.

Процедура використання очисної клізми

1. Кухоль Есмарха підвісьте на штатив на висоті 1 м над хво­рим, налийте 1—1,5 л води потрібної температури, відкрийте кран, заповніть гумову трубку й наконечник водою, закрийте кран. Для того щоб кал легко виводився, у воду додайте 25—50 г рицинової або оливкової олії чи 25 г мильної стружки.

2. Змажте наконечник вазеліном.

3. Пальцями лівої руки розведіть сідниці й обертальними ру­хами обережно инедіть у відхідник наконечник, спочатку в напрям­ку пупка на 3-4 см, а потім паралельно до хребта на 8—10 см.

За наявності складок слизової оболонки або гемороїдальних вузлів наконечник проведіть обережно між ними.

Запам'ятайте! Не можна грубо й швидко вводити наконечник, оскільки це спричинює поранення стінки прямої кишки.

4. Забезпечте течію рідини. Регулюйте інтенсивність її надходження таким чином, щоб не завдати сильного болю і відчуттяраптового переповнення кишок.

Якщо вода не надходить у кишки (що видно з рівня рідини в кухлі), підніміть кухоль вище і змініть положення наконечника: проведіть його глибше або трохи виведіть назовні. Якщо й це не допоможе (можливо, наконечник забитий каловими масами), вийміть наконечник, промийте його водою з кухля Есмарха і вве­діть знову в пряму кишку.

Іноді калові маси настільки щільні, що поставити клізму прак­тично неможливо. У такому випадку їх видаляють пальцем у гу­мових рукавичках, змазаним вазеліном, і лише після цього став­лять клізму.

5. Після введення води в кишечник закрийте кран і вийміть наконечник.

6. Поясніть хворому, що він повинен полежати на спині й гли­боко дихати 5—7 хв для кращого розрідження калових мас.

7. Запропонуйте хворому випорожнити кишечник у туалеті. Якщо процедуру виконували у ліжку, то швидко подайте хворому судно.

Процедуру вважайте успішною, якщо з водою через кілька хвилин вийдуть калові маси.

8. Продезінфікуйте використане обладнання, гумові рукавички. Ретельно вимийте та висушіть руки.

Якщо процедура виявилася неефективною, її можна повтори­ти через кілька годин.

Запам'ятайте! Медична сестра обов'язково повинна простежи ти за дією клізми. У разі виникнення сильного болю слід повідомити лікаря.

Дезінфекція приладдя для очисної клізми

1. Після використання наконечник з краном від'єднайте й за­нурте в 3% розчин хлораміну на 1 год.

2. Ретельно промийте гарячою водою (за необхідності — зне­жирте) і прокип'ятіть у дистильованій воді протягом 30 хв.

3. Кухоль і гумову трубку протріть двічі полотниною, змоче­ною 3% розчином хлораміну, промийте водою та висушіть.