Індивідуальний запис рухів нижньої щелепи.
Анатомічна постановка зубів у середньому артикуляторі не завжди забезпечує контакт штучних зубів у ділянці молярів під час рухів нижньої щелепи. Це пояснюється тим, що середні артикулятори побудовані на основі усереднених даних вимірювань нахилу суглобового та різцевого шляхів. Тому в деяких клінічних ситуаціях, коли у хворого є значні індивідуальні відхилення від середніх вимірів, у разі дуже крутого або похилого суглобовому шляху анатомічна постановка зубів у середньому артикуляторі виявляється малоефективною. У таких випадках доводиться провести індивідуальне визначення нахилу суглобового та різцевого шляхів за допомогою внутрішньоротового або позаротового методів і тоді вже ставити штучні зуби в індивідуальному анатомічному артикуляторі.
Позаротовий метод запису рухів нижньої щелепи.
Для позаротового методу запису рухів нижньої щелепи використовують реєструвальний пристрій Гізі. Пристрій складається з металевої підковоподібної пластинки і лицевої дуги. Підковоподібна пластинка кріпиться на нижньому прикусному валику в ділянці фронтальних зубів і з'єднується з лицевою дугою. Кінці лицевої дуги оснащені олівцями і розташовані в ділянці суглобів. На щоку спереду від вуха накладають папір, до якого спрямовані загострені кінці олівців.
Потім прикусні валики верхньої та нижньої щелеп уводять у ротову порожнину і просять хворого зімкнути щелепи у положенні центрального співвідношення. Лікар проводить контроль виконання даної процедури. Після цього хворого просять рухати нижньою щелепою вперед та вбік. Штифти у такому разі ковзають по амальгамі або пластичній масі, залишаючи слід. У результаті отримують індивідуальний запис рухів нижньої щелепи.
Прикусні валики виводять з ротової порожнини, дають час для затвердіння амальгамі і переносять на моделі в індивідуальний безсуглобовий артикулятор. Цей метод має здебільшого історичне значення.
Внутрішньоротовий метод отримання регістратів для налаштування артикулятора за індивідуальними параметрами.
Воскові шаблони з прикусними валиками лікар почергово фіксує в центральній, передній, правій та лівій бічних оклюзіях. В кожному з цих положень налаштовують артикулятор використовуючи просторове положення воскових шаблонів з прикусними валиками.
Внутрішньо – позаротові методи визначення параметрів для налаштування артикулятора.
Існують комп’ютеризовані пристрої для визначення індивідуальних кутових параметрів налаштування артикулятора.
аксіографи та пантографи (єлектронно-механічний метод реєстрації)
Соndilocomp (оптоелектронний метод)
Arcus-Digma ( на основі реєстрації ультразвукових коливань)
Види постановок при повній відсутності зубів:
1. За Гізі в артикуляторі:
- Постановка усіх зубів верхньої і нижньої щелепи по протетичній площині;
- Ступінчаста постановка бокових зубів нижньої щелепи;
- Постановка жувальних зубів по уравнювальній площині.
2. За. М.Є.Васильєвим по склу в оклюдаторі;
3. За сферичною поверхнею (по Монсону).
4. За індивідуальними оклюзійними кривими в оклюдаторі (метод Єфрона, Гельфланда, Катца )
Показання до застосування анатомічної постановки штучних зубів за. М.Є.Васильєвим по склу в оклюдаторі:
- Ортогнатичний прикус з усіма признаками. Наявність стійкого центрального співвідношення щелеп, що легко виявляється;
- Наявність у нижньощелепного суглоба глибокої суглобової западини і подовженого суглобового відростка;
- Мала чи задовільна атрофія альвеолярних відростків і сприятливі оклюзійні співвідношення.
В усіх інших випадках вважають за доцільне при постановці штучних зубів повних знімних протезах застосовувати артикулятор. Оскільки у пацієнтів часто наявна асиметрія правого і лівого СНЩС – постановку зубів в повних знімних протезах доцільно проводити в напіврегульованих а при наявності складних умов протезування – в універсальних артикуляторах.
Постановку зубів в артикуляторі починають з укріплення калоти. Першими встановлюють нижні ікла та премоляри.
Далі з гідно з лінією панда виставляють другі премоляри і перші моляри.
На нижній щелепі повністю ставлять всю групу бічних зубів.
Постановку верхніх фронтальних зубів проводять за анатомічними орієнтирами на верхньощелепній гіпсовій моделі (центр різцевого сосочка-піднебінні складки)
За допомогою артикуляційного паперу перевіряють оклюзій ні контакти між штучними зубами в центричній і ексцентричній оклюзіях під час постановки зубів в артикуляторі.
В останню чергу проводять постановку центральних та бічних різців.
Завершуючи постановку зубів проводять кінцеве моделювання воскових базисів протезів.