Внутрішньоротовий запис рухів нижньої щелепи

Внутрішньоротовий запис рухів нижньої щелепи можна провести за допомогою пристрою Гізі і Ейхентопа. Реєструючий пристрій Гізі складається з горизонтальної металевої пластинки, закріпленої на нижньому валику на фронтальній ділянці на одному рівні з її оклюзійною поверхнею і металевого штифта на пружинці, який приклеюють на фронтальній ділянці верхнього валика за допомогою підковоподібної металевої площи­ни. Нижній загострений кінець штифта розміщується на одному рівні з краєм верхнього валика. Цей апарат застосовують для записування бічного різцевого шляху. Для виконання запису металеву пластинку закріплену на нижньому валику, покривають тонким шаром чорного воску, що реєструє штифт, закріплений на верхньому валику, подовжують на 1-2 мм і пропо­нують хворому виконати кілька плавних ковзних бічних рухів вправо і вліво. При цьому на восковому покритті металевої пластинки чітко окреслюється кут з вершиною, напрямленою вестибулярно. Вершина цього кута, відповідає положенню нижньої щелепи в центральній оклюзії, а утворений кут - це кут трансверзального різцевого шляху або так званий готичний кут.

Феномен Христенсена використовують при внутріротовому записуванні рухів нижньої щелепи. Після визначення центральної оклюзії, виконання запису рухів нижньої щелепи і загіпсування моделей в артикулятор прикусні валики вдруге вводять у порожнину рота і пропонують хворому висунути нижню щелепу наперед. При цьому між валиками в бічних ділянках утворюється клиновидна щілина, відкрита назад. Це й є феномен Христенсена, який відбиває величину кута сагітального суглобного шляху, крутизну схилу суглобового горбка і ступінь опускання кута нижньої щелепи при її сагітальних рухах.

Для фіксації феномена Христенсена між верхніми і нижніми оклюзійними валиками в бічних ділянках вкладають розм'якшені воскові кульки і пропонують хворому зімкнути щелепи в положенні передньої оклюзії. Кульки при цьому роздавлюються і набирають форми, що відповідає формі клиновидної щілини. У такому положенні прикусні валики склеюють у по­рожнині рота і переносять на моделі, загіпсовані в артикуляторі.

Закони артикуляції

За Гізі:

1. Точне визначення суглобного шляху.

2. Записування різцевого шляху.

3. Визначення сагітальної компенсаційної кривої.

4. Визначення трансверзальної компенсаційної кривої.

5. Урахування висоти горбків жувальних зубів.

За Ганау:

1.Нахил суглобного шляху.

2.Глибина компенсаційної кривої.

3.Нахил орієнтовної площини.

4.Нахил верхніх різців.

5.Висота горбків.

За Ванштейном:

1. Кут нахилу сагітального суглобного шляху.

2. Кут нахилу сагітального різцевого шляху.

3. Кут нахилу трансверзального суглобного шляху.

4. Кут нахилу трансверзального різцевого шляху.

5. Кут нахилу горбків штучних зубів.

6. Кут нахилу оклюзійних кривих.

7. Направлення оклюізійної площини.

За Бонвілем:

1. Відстань між суглобними голівками, та кожною голівкою і міжрізцевою крапкою

дорівнює 10 см.

2. Висота бугрів жувальних зубів знаходиться у прямій залежності від різцевого перекриття.

3.Лінія змикання жувальних зубів скривлюється в сагітальному напрямі.

4.Вестибулярні поверхні бокових зубів розташовуються по прямій а передніх - по колу.

5.При рухах нижньої щелепи в бік, на робочій стороні зуби змикаються однойменними горбками, а на балансуючій - різнойменними.