Терапія / PMK3_v8
.docA. Транзиторні розлади мозкового кровообігу
B. Цукровий діабет тип 2 в стані декомпенсації
C. Молочнокислий ацидоз
D. Діабетична передкома
E. Гіперосмолярна кома.
44. Хвора 27 р., скаржиться на головний біль, загальну слабкість, озноб, задишку, непродуктивний кашель. Захворів 2 дні тому. Об'єктивно: температура тіла 39,0° С, пульс 100 уд за 1 хв., артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст., частота дихальних рухів 26 за 1 хв. Над нижніми відділами правої легені притуплення перкуторного звуку. При аускультації - крепітація. Яке дослідження легень доцільно провести хворому у першу чергу?
А. Спірографію
В. Бронхографію
С. Бронхоскопію
D. Рентгенографію ОГК
Е. Пневмотахометрію
45. Хвора 28 років скаржиться на біль в області шиї, яка посилюється при рухах голови, ковтанні. Захворіла тиждень тому. t0 37,60. Шкіра звичайної вологості. Ps –84/хв. АТ – 120/70 мм рт.ст. Щитоподібна залоза видна при ковтанні, при пальпації збільшена за рахунок всіх відділів, болюча. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. ШЗЕ – 52 мм/год, Лейк.крові – 8,1х109/л. Яке лікування доцільно призначити хворому в першу чергу?
A. Глюкокортикоїди
B.Тироксин
C. Антибіотики
D. β-адреноблокатори
Е. Мерказоліл
46. Хвора 49 років, скаржиться на біль у лівому підребір'ї, загальну слабкість, швидку втомлюваність, схуднення. Об-но: шкіра та слизові оболонки помірно бліді, чисті, периферичні лімфовузли не збільшені. Пульс 92 уд/хв., ритмічний. Печінка - на 4 см нижче правої реберної дуги, безболісна, щільна, нижній край селезінки на рівні пупа. В загальному аналізі крові: гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3,0х1012/л, КП 0,9; лейкоцити 140,0х109/л, промієлоцити 10%, мієлоцити 13%, метамієлоцити 11%, п 28%, с 22%, е 5%, баз 4%, л 4%, м 3%, тромбоцити 345,0х109/л. ШОЕ 38 мм/год. Яка патологія, найбільш імовірно, зумовлює таку картину?
A. Гостра лейкемія
B. Лейкемоїдна реакція
C. Хронічна мієлоїдна лейкемія
D. Цироз печінки.
E. Хронічна лімфоїдна лейкемія
47. Хворий, 18 років. Хворіє на цукровий діабет типу 1 з 4-х років. Лікується препаратами інсуліну протазан та актрапід. Оскільки у пацієнта закінчився дитячий вік, йому запропонували лікування інсулінопрепаратами фармасулін Н та фармасулін N у дозах на 20% менших від попередніх. Зі страху перед гіпоглікеміями пацієнт збільшив квоту простих вуглеводів у харчуванні. Через 3 дні постійного лікування зросла спрага, збільшилась кількість випорожненої сечі, турбує біль у епігастрії та нудота. З чим пов’язані зміни у клінічному перебігу захворювання у пацієнта?
A. Ідіосинкразія до Фармасуліну N
B. Ідіосинкразія до Фамасуліну Н
C.Декомпенсацією цукрового діабету
D. Зменшенням дози препаратів інсуліну
E. Порушенням режиму харчування
48. Хворий, 40 років, поступив у гастроентерологічне відділення зі скаргами на свербіж шкіри, жовтяницю, важкість у правому підребір’ї, слабкість. Об’єктивно: шкіра жовтянична, сліди розчухів, печінка на 5см виступає з-під ребрової дуги, селезінка - 6x8 см. При біохімічному дослідженні крові: лужна фосфатаза – 250 Од/л, загальний білірубін – 60 мкмоль/л, холестерин – 8,0 ммоль/л. Який ведучий синдром у хворого?
A. Печінково-клітинної недостатності
B. Цитолітичний
C. Мезенхімально-запальний
D. Холестатичний
E. Гепато-лієнальний
49. Жінка, 42 років, страждає криптогенним мікронодулярним цирозом печінки. Впродовж останнього тижня стан погіршився – з’явились судоми, запаморочення, посилилась жовтяниця. Виконання якого дослідження може пояснити причину погіршення стану?
A. Визначення АЛТ та АСТ
B. Визначення ефірів холестерину
C. Визначення вмісту а-фетопротеїну
D. Визначення аміаку сироватки
E. Визначення рівня лужної фосфатази
50. Хвора 17 років скаржиться на збільшення щитоподібної залози, сонливість, мерзлякуватість, схильність до закрепів. Хворіє на протязі року, не лікувалась. Об-но: зріст – 167 см, маса тіла – 72 кг. Шкіра бліда, суха, щільна. Волосся сухе, ламке. Вторинні статеві ознаки розвинуті нормально, місячні нерегулярні, рясні. Ps –64/хв. АТ – 105/60 мм рт.ст. Щитоподібна залоза видна при огляді, при пальпації збільшена за рахунок всіх відділів, не болюча. При УЗД – залоза збільшена в розмірах, гіпоехогенна. Яке лікування доцільно призначити хворій?
А.Глюкокортикоїди
B.Препарати йоду
C. Тироксин
D.Мерказоліл
E.Препарати брому та валеріани
