33. Ускладнення хірургічного лікування рмз, постмастектомічний синдром. Реабілітація хворих.

Післяопераційні ускладнення:

1. Загальнохірургічні (нагноєння, інфільтрати тощо).

2. Підшкірні сероми

пов'язані з лімфореєю (через видалення лімфоапарату), поганою фіксацією шкірних лоскутів та неадекватним дренуванням рани. Налагодження останнього та пункційне видалення рідини призводить до ліквідації сероми.

3. Тромбофлебіти верхньої кінцівки

звичайно виникають на фоні лімфореї та запалення, шо приєднується. Лікування традиційне.

4. Ранні набряки кінцівки (в перший місяць після операції)

звичайно обумовлені тромбофлебітом й зникають після його розрішення. Причиною є лімфостаз внаслідок недостатнього колатерального лімфовідтоку, порушення транскапілярного обміну, затримка Na⁺та води в позаклітинному секторі, зниження онкотичного тиску в крові через втрату білків у раневому транссудаті. Лікування: компресія кінцівки еластичними бинтами чи спеціальними гумовими рукавичками, сечогінні засоби, вазопротектори, корекція гіпопротеїнемії.

5. Пізні набряки

через стійкий лімфостаз викликані склерозом та фіброзом клітковини (потрібно впевнитись у відсутності метастатичної його природи). Сприяє їм рецидивуюча бешиха, тромбофлебіт, зміни у стінці судин та нервових елементах (сплетеннях, симпатичних гангліях) в т.ч. і пов'язані з опроміненням. Лікування: застосовують мікрохірургічний метод -накладення лімфовенозних анастомозів.

Вищеперераховані ускладнення і відносяться до проявів постмастектомічного синдрому.

Реабілітація хворих:

Реабілітацію хворих здійснюють у напрямку профілактики лімфостазів та контрактури плечового суглоба, хворих забезпечують зовнішніми протезами, з ними проводять психо-соціальну реабілітацію. Для лікування лімфостазу І—II ступеня застосовують консервативні заходи: пневмомасаж, гідромасаж, лікувальну фізкультуру, вживання антиагрегантів, антикоагулянтів, анти-ангінальних препаратів. Для профілактики розвитку та прогресування лімфостазу хворі дотримуються необхідних профілактичних правил: обмежу­ють навантаження на хвору руку, оберігають від травматизації шкірні покриви тощо. В окремих випадках лімфостазів 3-го ступеня можна рекомендувати оперативне лікування, яке полягає у дренувальних операціях та накладенні лімфовенозних анастомозів.

34. Органозберігаюче лікування рмз. Послідовність та структура профілактичної хіміопроменевої терапії.

Органозберігаюче лікування хворих на РМЗ обмежене розміром пухлини, розміром МЗ, локалізацією пухлини, мультицентричністю вогнищ, супутніми захворюваннями пацієнтки тощо. Збільшити відсоток органозберігаючих операцій дозволяє застосування передопераційної неоад'ювантної хіміотерапії чи гормонотерапії за умови досягнення регресії пухлини. Серед органозберігаючих операцій відомі такі види оперативних втручань: квадрантектомія, широке висічення пухлини, секторальна резекція, туморектомія (лампектомія).

35. Особливості лікування 3 стадії та дифузних форм рмз.

Радикальне лікування.

Частку питання про лікування дифузних форм раку див.питання №28.