6. Визначення поняття «пухлина».Класифікація злоякісних пухлин. Передпухлинні стани і захворювання.

Пухлина, новоутворення, бластома– патологічний процес, який характеризується нестримним (бурхливим) розмноженням клітини; при цьому порушення росту і диференціювання клітин обумовлені змінами їх генетичного апарату.

Злоякісні пухлини:

• рак – походить з епітел.тканини, має екто- чи ендодермальне походження;

• саркома – походить із сполучної тканини, що виникає із середнього листка – мезодерми

• карциносаркоми – пох. із епітеліальної і спол.тканини одночасно;

• гемобластози (лейкози, злоякісні лімфоми) – пухлин гемопоетичної тканини;

• апудоми (карциноїди, парагангліоми, дрібноклітинний рак легені, медулярний рак ЩЗ, феохромоцитоми) – походять з нейроендокринних клітин (APUD –системи);

• пухлини ендотелію та мезотелію – новоутворення із кровоносних та лімфат.судин, синовіальних та серозних оболонок;

• пух. із нервової системи;

• пух. із ембріональних залишків;

• трофобластичні пух.;

• змішані пух.

Передпухлинні стани і захворювання. (див. пит.№ 4)

7. Морфологія пухлинного росту:

Морфогенез пухлин можна розділити на стадію передпухлинних змін і стадію формування та зростання пухлини.

Передпухлинні зміни попереджають розвиток пухлини, однак іноді є розвиток «de novо», «з місця кар’єр».

Серед передпухлинних змін морфологи виділяють так звані фонові зміни – дистрофія, атрофія, склероз; гіперплазія, метаплазія, дисплазія. Найбільше значення має дисплазія.

Є облігатний і факультативний передрак (див.вище), також виділяють латентний період раку, тобто період існування передраку до розвитку раку. Для пухлин різної локалізації від одноковий (ідолі 30-40 років). Це стосується лише облігатного передраку.

Формування пухлини ще недостатньо вивчене. Але можна припустити наступну схему розвитку: а) порушення регенераторного процесу;б) передпухлинні зміни з дис- і гіперплазією; в) виникнення стадійної малігнізації клітин, що проліферують; г) виникнення пухлинного зачатку; д) прогресія пухлини.

8. Використання доплерографії і ультрасонографії в діагностиці онкозахворювань.

9. Основні принципи діагностики онкозахворювань.

Основним завданням діагностики злоякісних новоутворень є6 виявлення пухлини на ранній стадії; виявлення пухлини на стадії, коли можливе радикальне її видалення; точне визначення ступеня поширеності пухлини з метою вибору адекватного і ефективного методу її лікування.

Виявлення на ранніх стадіях є досить складним і можливе лише за рахунок скринінгових досліджень. Скринінг – система організаційних заходів з метою формування груп ризику серед великих контингентів населення, тобто це виявлення хвороби у «прихованій» чи «до клінічній» фазі. Спеціальні методи обстеження мають вирішальне значення у діагностиці онкозахвор. Вони переслідують мету побачити пухлину чи отримати її тіньове хображення, одержати матеріал для морфолог.дослідження.

До них відносять: рентгенологічне дослідження, комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, ендоскопічні методи дослідження (гастро-, дуодено-, езофаго-, бронхо-, колоно-, ректоромано-, лапало-, медіастиноскопія), УЗД, радіоізотопну діагностику, імунологічні тести, діагностичну лапароскопію, лапаротомію і торакотомію, термографію.