- •Практичне заняття №11 Тема: «Збудники бруцельозу, чуми, туляремії та сибірки. Мікробіологічна діагностика зоонозних інфекцій»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Диференційні ознаки видів бруцел.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №12 Тема: «Рикетсії, мікоплазми, хламідії. Мікробіологічна діагностика рикетсіозів, мікоплазмозів, хламідіозів»
- •5.1. Рекомендації для оформлення протоколу. Методи лабораторної діагностики хламідіозів.
- •Мікробіологічна діагностика мікоплазма- і уреаплазма-інфекцій.
- •Лабораторна діагностика рикетсіозів.
- •Класифікація хламідій
- •Збудники хламідіозів
- •Класифікація мікоплазм
- •Збудники основних мікоплазмозів у людини
- •Основні біохімічні властивості мікоплазм, патогенних для людини
- •Класифікація патогенних для людини ріккетсій
- •Практичне заняття №13 Тема: «Спірохети. Мікробіологічна діагностика спірохетозів»
- •1. Актуальність теми.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Практичне заняття №14 Тема: «Клінічна мікробіологія»
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Особливості умовно-патогенних бактерій.
- •Особливості лікарняних ековарів мікробів.
- •Захворювання, що спричинюють умовно-патогенні мікроорганізми
- •Критерії етіологічної ролі культур мікроорганізмів, виділених при бактеріологічній діагностиці внутрішньо лікарняних інфекцій.
- •Препарати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
- •Метод секторних посівів.
- •Практичне заняття №15 Тема: «Екологія мікроорганізмів. Санітарна мікробіологія»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Практичне заняття №16
- •Тема: «Підсумковий модульний контроль 2»
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контрою 2 «Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія. Санітарна мікробіологія»
- •Змістовий модуль 13. Спеціальна мікробіологія.
- •Змістовий модуль 14. Основи клінічної та екологічної мікробіології.
- •Змістовий модуль 15. Санітарна мікробіологія та вірусологія.
- •Перелік практичних робіт та завдань.
Диференційні ознаки видів бруцел.
|
Вид |
Потреба в СО2 |
Утворення Н2S |
Ріст на середовищі, яке містить |
Чутливість до фагу Т6 | |
|
Основний фуксин (1:25000) |
Тіонін (1:50000) | ||||
|
B.melitensis
|
- |
- |
+ |
+ |
- |
|
B.abartus
|
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
|
B.suis
|
- |
+ |
- |
+ |
- |
Серологічна діагностика (РА Райта в пробірках і РА Хаддлсона на склі).
Алергічний метод діагностики (постановка внутрішньо шкірної алергічної проби з алергеном бруцеліном – проба Бюрне).
Перші два методи являються основними методами діагностики туляремії.
Біологічний метод (інфікування під шкіру морських свинок або білих мишей, виділення чистої культури і її ідентифікація). Використовують для виділення чистої культури з матеріалу, який забруднений сторонньою мікрофлорою, або містить низьку концентрацію бруцел.
Методи діагностики сибірки.
Бактеріоскопічний метод (мікроскопія мазків, зафарбованих за Грамом і за Ожешко).
Бактеріологічний метод (посів на МПА, КА і в МПБ, виділення чистої культури і її ідентифікація).
Алергодіагностика (постановка внутрішньо шкірної алергічної проби з алергеном антраксином).
Експрес-діагностика (Реакція термопреципітаціі за Асколі, РІФ).
Біологічний метод (інфікування під шкіру білих мишей, морських свинок або кролів з подальшим виявленням збудника в органах тварин).
Таблиця №2.
Схема постановки реакції Райта.
|
Інгредієнти, мл |
Пробірки | ||||||
|
Дослід |
Контроль сироват-ки |
Контроль діагнос-тикума | |||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 | |
|
Ізотонічний розчин хлориду натрію |
- |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
Сироватка в розведенні 1:25 |
0,5 |
0,5→ |
0,5→ |
0,5→ |
0,5↑
|
0,5 |
- |
|
Діагностикум |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
- |
0,5 |
|
Розведення сироватки |
1:50 |
1:100 |
1:200 |
1:400 |
1:800 |
|
|
Термостат 37оС 18-24 години
Примітка: у першу і другу пробірки додають 0,5 мл сироватки, перемішують. З другої пробірки 0,5 мл суміші переносять до наступної (третьої) пробірки, продовжуючи розведення до п’ятої пробірки, з якої 0,5 мл суміші видаляють.
Таблиця №3.
Схема постановки пластинчастої реакції аглютинації Хаддлсона.
|
Інгредієнти, мл |
Квадрат | |||||
|
Дослід |
Контроль сироватки |
Контроль діагнос-тикума | ||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | |
|
Сироватка (нерозбавлена) |
0,08 |
0,04 |
0,02 |
0,01 |
0,02 |
- |
|
Діагностикум |
0,03 |
0,03 |
0,03 |
0,03 |
- |
0,03 |
|
Ізотонічний розчин хлориду натрію |
- |
- |
- |
- |
0,03 |
0,03 |
|
Відповідні розведення сироватки в реакції Райта |
1:50 |
1:100 |
1:200 |
1:400 |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
6 |