
- •Практичне заняття №11 Тема: «Збудники бруцельозу, чуми, туляремії та сибірки. Мікробіологічна діагностика зоонозних інфекцій»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Диференційні ознаки видів бруцел.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №12 Тема: «Рикетсії, мікоплазми, хламідії. Мікробіологічна діагностика рикетсіозів, мікоплазмозів, хламідіозів»
- •5.1. Рекомендації для оформлення протоколу. Методи лабораторної діагностики хламідіозів.
- •Мікробіологічна діагностика мікоплазма- і уреаплазма-інфекцій.
- •Лабораторна діагностика рикетсіозів.
- •Класифікація хламідій
- •Збудники хламідіозів
- •Класифікація мікоплазм
- •Збудники основних мікоплазмозів у людини
- •Основні біохімічні властивості мікоплазм, патогенних для людини
- •Класифікація патогенних для людини ріккетсій
- •Практичне заняття №13 Тема: «Спірохети. Мікробіологічна діагностика спірохетозів»
- •1. Актуальність теми.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Практичне заняття №14 Тема: «Клінічна мікробіологія»
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Особливості умовно-патогенних бактерій.
- •Особливості лікарняних ековарів мікробів.
- •Захворювання, що спричинюють умовно-патогенні мікроорганізми
- •Критерії етіологічної ролі культур мікроорганізмів, виділених при бактеріологічній діагностиці внутрішньо лікарняних інфекцій.
- •Препарати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
- •Метод секторних посівів.
- •Практичне заняття №15 Тема: «Екологія мікроорганізмів. Санітарна мікробіологія»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Практичне заняття №16
- •Тема: «Підсумковий модульний контроль 2»
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контрою 2 «Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія. Санітарна мікробіологія»
- •Змістовий модуль 13. Спеціальна мікробіологія.
- •Змістовий модуль 14. Основи клінічної та екологічної мікробіології.
- •Змістовий модуль 15. Санітарна мікробіологія та вірусологія.
- •Перелік практичних робіт та завдань.
Лабораторна діагностика рикетсіозів.
Патологічний матеріал: кров (джерело збудників), при Ку-гарячці – харкотиння, сеча, спинно-мозкова рідина, молоко, м’ясо тварин.
Мікроскопічний метод. Виявлення рикетсій в досліджуваному матеріалі, в організмі заражених тварин, курячих ембріонах. В тілі вошей, бліх, кліщів. Препарати зафарбовуються за Здродовським, Романовського-Гімзи.
Виділення збудника.
Методи культивування. Рикетсії не розмножуються в безклітинних середовищах, вони є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. Культивуються на курячих ембріонах, фібробластах курячих ембріонів, на деяких культурах клітин (McCoy).
Біологічна діагностика. Для діагностики епідемічного висипного тифу (виділення R.prowazekii) біопроба малоефективна. Зараження тварин має діагностичне значення при Ку-гарячці, ендемічному висипному тифі (кров’ю хворого інфікують гвінейських свинок), при гарячці цуцугімуші (інфікують білих мишей, рідше хом’яків, бавовняних щурів). Але всілякі маніпуляції з рикетсіями дуже небезпечні (становлять великий ризик), тому виділення збудника проводять лише при наукових дослідженнях в спеціальних режимних лабораторіях.
Серологічна діагностика – основа сучасної лабораторної діагностики. Застосовують реакцію Вейля-Фелікса, аглютинації з рикетсіями, РНГА, РЗК, непряму РІФ (дозволяє ідентифікувати IgM і IgG, що дає можливість ранньої діагностики і визначення стадії хвороби).
Надійні результати можливі лише в кінці першого тижня захворювання. Крім визначення діагностичних титрів, необхідно також орієнтуватись на наростання титрів антитіл, що має більше епідемічне значення.
Полімеразна ланцюгова реакція розроблена для діагностики активних форм ерліхіозів.
Відобразити (переписати в протокол) таблицю:
Класифікація хламідій
Порядок Chlamydiales
РодинаChlamydiacea
РідChlamydia
Chlamydia trachomatis Chlamydia psittaci Chlamydia pneumoniae
Таблиця №1.
Збудники хламідіозів
Види |
Захворювання |
Серовари |
Chlamydia trachomatis |
Трахома і паратрахома |
A, B, Ba, C |
Урогенітальний хламідіоз і пневмонія новонароджених |
D, F, G, H, I, J, K | |
Венерична гранульома |
L1, L2, L3 | |
Chlamydia psittaci |
Орнітози (первинні патогени тварин) |
13 (?) |
Chlamydia pneumoniae |
Пневмонія, ГРЗ, атеросклероз, саркоідоз, бронхіальна астма |
TWAR, AR, KA, CWL |
Класифікація мікоплазм
Клас Mollicutes
(mollis-м’який, cutes-шкіра)
ПорядокMycoplasmatales
Родина Родина Родина
Mycoplasmataceae
Acholeplasmataceae
Spariplasmataceae
Рід Mycoplasma рід Ureaplasma рід Acholeplasma рід Spairoplasma
Таблиця №2.
Збудники основних мікоплазмозів у людини
Вид мікоплазм |
Захворювання |
M.pneumoniae (агент Ітона) |
Атипові пневмонії, фарингіти, ГРЗ |
M.hominis, Ureaplasma urealyticum |
Уретрити, цервіцити, простатити, вульвовагініти, пієлонефрити, патологія вагітності і плода, ін фертильність чоловіків. |
M.hominis, M.fermentans, M.arthritidis |
Артрити за типом ревматоїдного |
Таблиця №3.