- •Практичне заняття №11 Тема: «Збудники бруцельозу, чуми, туляремії та сибірки. Мікробіологічна діагностика зоонозних інфекцій»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Диференційні ознаки видів бруцел.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №12 Тема: «Рикетсії, мікоплазми, хламідії. Мікробіологічна діагностика рикетсіозів, мікоплазмозів, хламідіозів»
- •5.1. Рекомендації для оформлення протоколу. Методи лабораторної діагностики хламідіозів.
- •Мікробіологічна діагностика мікоплазма- і уреаплазма-інфекцій.
- •Лабораторна діагностика рикетсіозів.
- •Класифікація хламідій
- •Збудники хламідіозів
- •Класифікація мікоплазм
- •Збудники основних мікоплазмозів у людини
- •Основні біохімічні властивості мікоплазм, патогенних для людини
- •Класифікація патогенних для людини ріккетсій
- •Практичне заняття №13 Тема: «Спірохети. Мікробіологічна діагностика спірохетозів»
- •1. Актуальність теми.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Практичне заняття №14 Тема: «Клінічна мікробіологія»
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Особливості умовно-патогенних бактерій.
- •Особливості лікарняних ековарів мікробів.
- •Захворювання, що спричинюють умовно-патогенні мікроорганізми
- •Критерії етіологічної ролі культур мікроорганізмів, виділених при бактеріологічній діагностиці внутрішньо лікарняних інфекцій.
- •Препарати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
- •Метод секторних посівів.
- •Практичне заняття №15 Тема: «Екологія мікроорганізмів. Санітарна мікробіологія»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Практичне заняття №16
- •Тема: «Підсумковий модульний контроль 2»
- •Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контрою 2 «Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія. Санітарна мікробіологія»
- •Змістовий модуль 13. Спеціальна мікробіологія.
- •Змістовий модуль 14. Основи клінічної та екологічної мікробіології.
- •Змістовий модуль 15. Санітарна мікробіологія та вірусологія.
- •Перелік практичних робіт та завдань.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
Дати визначення термінам антропонозні інфекції, зоонозні інфекції, сапронозні інфекції, епідемія, пандемія, епідемічний процес.
Вивчити мікробіологічні методи діагностики чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки та ознайомитись з морфологічними, тинкторіальними та культуральними особливостями цих збудників.
Здійснити облік реакції Райта, та здійснити постановку РА Хаддлсона на склі.
Ознайомитись з препаратами, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і лікування зоонозних інфекції.
5. Зміст теми.
На практичному занятті студенти вивчають демонстраційні препарати чистих культур збудників чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки, а також препарат пунктату з бубону від хворого на чуму; вивчають поживні середовища, які використовують для культивування цих збудників і аналізують особливості характеру росту мікроорганізмів на твердих і в рідких поживних середовищах, що враховують при бактеріологічних методах діагностики. Студенти аналізують методи мікробіологічної діагностики чуми, туляремії, бруцельозу і сибірки. Студенти здійснюють облік реакції Райта, та здійснюють постановку РА Хаддлсона на склі. Вивчають препарати, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і лікування антропозооноз них інфекцій. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.
Рекомендації для оформлення протоколу.
Методи діагностики чуми.
Експрес-діагностика (РІФ, РНГА).
Бактеріоскопічний метод (мікроскопія мазків, зафарбованих метиленовим синім і за Грамом).
Бактеріологічний метод (посів на МПА і в МПБ з стимулятором росту, інкубація при 28оС, виділення чистої культури і її ідентифікація). Перші випадки захворювання треба підтвердити бактеріологічно. Вказаний метод є найбільш доказовим.
Біологічний метод (введення матеріалу в очеревину, або втирання в шкіру морським свинкам, виділення чистої культури і її ідентифікація). Використовують для виділення чистої культури з матеріалу, який забруднений сторонньою мікрофлорою.
Серологічні реакції доречно використовувати для ретроспективної діагностики чуми, а також для оцінки ефективності проведеної вакцинації.
Методи діагностики туляремії.
Серодіагностика (РА,РНГА).
Алергодіагностика (постановка алергічної проби на шкірі з алергеном тулярином).
Перші два методи являються основними методами діагностики туляремії.
Бактеріоскопічний метод (мікроскопія мазків, зафарбованих за Грамом) використовують для виявлення збудника в органах лабораторних тварин.
Бактеріологічний метод (посів на спеціальні поживні середовища, виділення чистої культури і її ідентифікація). Метод малоефективний, оскільки виділити культуру важко і не завжди вдається. Причина – низька концентрація збудника в організмі хворого.
Біологічний метод (інфікування під шкіру білих мишей і морських свинок). Використовують для діагностики «бубонної форми» туляремії.
Методи діагностики бруцельозу.
Бактеріологічний метод (посів на спеціальні середовища, виділення чистої культури і її ідентифікація). Метод найбільш інформативний, порівняно з іншими, але тривалий (5-6 тижнів). Дає можливість визначити вид бруцел. Диференційні ознаки видів бруцел наведені в таблиці №1.
Таблиця №1.