Виконати завдання:

Завдання 1.

Тривалість одиночного скорочення ізольованого м’язу становить 0,1с, в тому числі періоду скорочення – 0,04с. Розрахувати, з якою мінімальною частотою слід наносити подразнення електричним струмом, щоб виникли:

а) одиночні скорочення,

б) зубчатий тетанус

в) суцільний тетанус.

Намалювати схеми зазначених видів скорочення.

Відповідь:

Завдання 2.

Під час втоми ізольованого м’яза внаслідок тривалого його скорочення має місце неповне розслаблення м’язу.

Поясніть механізми неповного розслаблення м’язу.

Відповідь:

Завдання 3

Поясніть, чому амплітуда тетанічного скорочення м’яза значно більша, ніж амплітуда одиночного скорочення.

Відповідь:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1.Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова.—■ К.: 3доров'я, 1994.— С. 27—33.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.57-63.

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 –

C. 58-69

Практичне заняття 5. Практичні навички з фізіології збудливих структур.

Теоретичні питання

1. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження, фізіологічна роль.

2. Потенціал дії, його параметри, механізми походження, фізіологічна роль.

3. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.

4. Зміни збудливості клітини при розвитку одиночного потенціалу дії.

5. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.

6. Механізми проведення збудження по нервових волокнах.

7. Закономірності проведення збудження по нервових волокнах.

8. Механізми проведення збудження через нервово-мязовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-мязових синапсів.

9. Спряження збудження зі скороченням. Механізми мязового скорочення.

10. Види мязових скорочень: одиночні і тетанічні; ізотонічні та ізометричні.

Практичні роботи

1.Дослідження параметрів електричного імпульсу для виникнення ПД у волокнах подразнюючого нерва..

Основні схеми, які повинні вміти малювати й пояснювати студенти

1. Схеми розвитку в часі МПС і ПД.

2. Схема, що ілюструє, як змінюється значення МПС у разі гіперполяризації і деполяризації клітинної мембрани.

3. Схема змін збудливості клітин під час розвитку ПД.

4. Схема, що пояснює механізм формування двофазного ПД при біполярному методі його реєстрації.

5. Схема, що пояснює механізми зміни збудливості клітин під час дії на них різних чинників.

6. Схема, що пояснює значення сили електричного подразнення для виникнення у клітині ПД.

7. Схема, що пояснює механізм проведення ПД немієлінізованим нервовим і м'язовим волокнами.

8. Схема, що пояснює особливість механізму проведення ПД міелінізованим нервовим волокном.

9. Схема, що пояснює будову нервово-м'язового синапсу і механізми проведення через нього збудження.

10. Схема одиночного і тетанічного скорочень.

11. Схема, що пояснює механізми м'язового скорочення.

Протокол практичного заняття №5. “____”_____200___ Виконати завдання:

Завдання 1

В мембрані нервового волокна збільшилась кількість відкритих калієвих каналів у стані спокою. Як це позначиться на величині мембранного потенціалу, чому?

Відповідь:

Завдання 2

Як і чому позначиться на параметрах і фазах ПД нервового волокна збільшення кількості відкритих калієвих каналів в мембрані під час розвитку ПД?

Відповідь:

Завдання 3

Як і чому позначиться на величині мембранного потенціалу спокою збільшення кількості відкритих натрієвих каналів у мембрані?