- •Медична психологія
 - •Передмова
 - •Предмет і задачі медичної психології.
 - •Медична психологія як одночасно і психологічна і медична наука.
 - •Теоретичні і методологічні основи медичної психології. Роль медичної психології у формуванні сучасних уявлень про єдність соматичного і психічного.
 - •Роль медичного психолога у діагностичному, лікувальному, реабілітаційному процесах.
 - •Методи психологічного дослідження: спостереження, самоспостереження, цілеспрямована психологічна бесіда. Експериментально-психологічні методи, їх роль у психологічній діагностиці хворих.
 - •Експериментально-психологічне дослідження
 - •Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культурних особливостей пацієнтів.
 - •Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини. Критерії здоров’я вооз.
 - •Розділ II. Особистість та хвороба. Внутрішня картина хвороби. Психічна структура особистості: темперамент, характер, інтелект, здібності. Вчення про темперамент
 - •Основні властивості темпераменту
 - •Характер
 - •Структура характеру
 - •Оцінка характеру.
 - •Інтелект Здібності. Природа здібностей
 - •Інтелект
 - •Класифікація здібностей.
 - •Акцентуації особистості. Типологія та класифікації акцентуацій, особистості по к. Леонгарду, м.С. Лічко.
 - •Внутрішня картина хвороби
 - •Рівні внутрішньої картини хвороби
 - •Типи реакції на хворобу
 - •Основні типи відношення до хвороби
 - •Діагностика основних типів відношення до хвороби. Додаткові психодіагностичні методики, трактова результатів дослідження.
 - •Розділ III. Стан психологічних функцій і хвороба Загальна характеристика пізнавальних процесів
 - •Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес: інфантилізм, олігофренія, деменція
 - •Вплив порушень мови на лікувальний процес
 - •Клініко-психологічні аспекти емоційно-вольової сфери. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини
 - •Нозогенії. Хворобливі зміни емоцій: тривога, депресії, емоційна лабільність.
 - •Вольові якості особистості: витримка, рішучість, наполегливість, ініціативність, організованість та їх роль в лікувальному процесі.
 - •Зміни волі, потягів та поведінки під час хвороби.
 - •Свідомість, самосвідомість, їх рівні. Критерії непорушеної свідомості.
 - •Критерії непорушеної свідомості:
 - •Стани свідомості у хворого: при стомленості, сонливості, афективно-звужений стан.
 - •Особливі стани свідомості
 - •Розділ IV. Психологія медичних працівників Основні вимоги до особистості медичного працівника
 - •Важливі професійні якості лікаря Поняття “лікарського обов’язку”
 - •“Лікарська таємниця”
 - •Лікарські помилки
 - •Психологічні типи лікарів
 - •Поняття про “професійну деформацію”
 - •“Синдром вигоряння”
 - •Основи спілкування з колегами
 - •Розділ V. Психологія лікувально-діагностичного процесу Психологічні основи спілкування в лікувальному процесі.
 - •Комунікативна компетентність, її роль в ефективній і безконфліктній взаємодії.
 - •Функції спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляторно-комунікативна, афективно-комунікативна.
 - •Роль психологічних особливостей лікаря і медичної сестри, «ідеальний лікар» та «ідеальна медична сестра».
 - •Медична деонтологія
 - •Деонтологія взаємостосунків з хворими
 - •Деонтологія повідомлення про діагноз
 - •Патерналізм, «інформована згода» та їх роль в діагностичному процесі.
 - •Види конфліктів
 - •Способи вирішення та попередження конфліктів
 - •Розділ VI. Психосоматичні розлади Психосоматичний підхід в медичній психології і медицині
 - •Емоційний стрес, як фактор етіопатогенезу психосоматичних розладів
 - •Захисні механізми особистості
 - •Класифікація психосоматичних розладів
 - •Розділ VII. Психологічні особливості хворих з різними захворюваннями Серцево-судинні захворювання
 - •Есенціальна гіпертонія
 - •Ішемічна хвороба серця й інфаркт міокарду
 - •Виразка шлунку і дванадцятипалої кишки
 - •Бронхіальна астма
 - •Психологія хворих з інфекційними захворюваннями
 - •Психічні розлади при ендокринних захворюваннях.
 - •Психологія хворих при хірургічному втручанні
 - •Зв’язок між виразністю тривоги в передопераційному та післяопераційному періодах
 - •Психологічні реакції онкологічних хворих
 - •Психологія вагітних та при гінекологічних захворюваннях
 - •Соціально-психологічні типи старечого віку (по і.С. Коні):
 - •Розділ VIII. Психологічні аспекти залежної, суїцидальної поведінки, танатології та евтаназії Психологічні аспекти залежності від психоактивних речовин
 - •Суїцидальна поведінка
 - •Особливості суїцидальної поведінки соматично хворих Особливості суїцидальної поведінки хворих на снід
 - •Особливості суїцидальної поведінки в онкології
 - •Особливості суїцидальної поведінки при вроджених та набутих фізичних дефектах
 - •Особливості суїцидальної поведінки при залежностях
 - •Психологічні аспекти умирання та смерті
 - •Проблема евтаназії
 - •Розділ IX. Психогігієна, психопрофілактика. Основи психотерапії
 - •Психогігієна та психопрофілактика Психогігієна
 - •Психопрофілактика
 - •Психотерапія
 - •Види психотерапії:
 - •Основні сучасні концепції та принципи психотерапії:
 - •Техніка проведення. Етапи раціональної психотерапії:
 - •Гіпнотерапія або гіпносугестивна психотерапія
 - •Метеріально– опосередкована непряма психотерапія (placebo – терапія).
 - •Аутогенне тренування
 - •Раціональна психотерапія. Застосування, ускладнення та протипоказання.
 - •Психоаналіз. Застосування, ускладнення та протипоказання. .
 - •Артотерапія. Застосування, ускладнення та протипоказання.
 - •Гештальт – терапія. Показання та протипоказання для поведінки.
 - •Психотерапія в соматичній медицині та в роботі лікаря загальної практики.
 - •Психологічна допомога у кризових періодах та психологічні особливості надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.
 - •Список літератури
 
Розділ VII. Психологічні особливості хворих з різними захворюваннями Серцево-судинні захворювання
Захворювання серця і судин в економічно розвинених країнах є самою частою причиною смерті. За останні роки кардіологи усе більше значення додають психосоціальним факторам ризику та їх зв’язку з психосоматичними факторами (Burns, Katkin, 1993; Burns et al., 1993; Cohen et al., 1994; Contrada, 1994; Dembroski, MacDougall, 1983; Miller et al., 1996).
Психосоматичний компонент у першу чергу характерний для наступних захворювань серцево-судинної системи:
ессенціальна артеріальна гіпертонія;
ішемічна хвороба серця;
порушення серцевого ритму;
серцевий невроз страху.
Серце і судини беруть участь у всіх формах життєдіяльності, хоча в нормі людина цього не усвідомлює.
Патологічні порушення в серцево-судинній системі зв’язані зі страхом, гнівом, люттю, тугою й іншими негативними емоціями. Викид адреналіну, що відбувається при цьому, викликає звуження судин, частішання пульсу і посилення скорочення міокарда, що, у свою чергу, приводить до стану занепокоєння і страху.
Якщо через зовнішні чи затримки внутрішнього гальмування вже підготовлена активізація кровообігу не реалізується, у ряді випадків при цьому протягом тривалого часу може зберігатися порушення в чеканні виконання дії. Можлива і зворотна ситуація: витиснута зі свідомості установка на дію приводить до її напруги, що заміщає, у системі кровообігу.
Головну роль у патогенезі серцево-судинних захворювань грають що придушується ворожістю (Barefoot et al., 1996; Barefoot et al., 1994; Benotsch et al., 1997; Siegman, Smith, 1994; Siegman et al., 1992) і поводження типу А (Booth-Kewley, Friedman, 1987).
Есенціальна гіпертонія
Картина особистості
Артеріальна гіпертонія часто починається тоді, коли людина перебуває в ситуації хронічного напруженого чекання (Grace, Graham, 1952). Типові висловлення гіпертоніків: «я повинен бути готовий до всього», «я такий, що приймаю на себе всі труднощі», «ніхто мене не утримає, я готовий на все». Провокуючими ситуаціями часто бувають тривалі стани страху, недостача часу і напруга, яка зростає. Крім того, описуються ситуації, у яких мається можливість розрядки ворожості й агресивності, але цього не відбувається в силу гальмування чи педантичності.
Гіпертоніки описуються як люди працьовиті, прихильні боргу, товариські, з великим почуттям відповідальності. У зв’язку з цим у них виникають внутрішні і зовнішні конфлікти, від яких вони не можуть емоційно відсторонитися. У своїй специфічній установці на скромність вони відмовляються від своїх потреб на користь інших, бажаючи одержати від них схвалення і не провокувати агресію чи ворожість. Саме ці ознаки, описувані незалежно друг від друга різними дослідниками як готовність допомогти, незручність, агресивність, що хронічно придушується, і складають маніфестні властивості особистості, що мають велике значення для формування характерних реакцій придушення потреб, сприйманих як небезпечні. Маніфестні особливості сприйняття навколишнього і поводження в багатьох гіпертоніків являють собою форму захисту від власних агресивних спонукань (Cottingtonetal., 1986; Diamond, 1982).
