
- •Медична психологія
- •Передмова
- •Предмет і задачі медичної психології.
- •Медична психологія як одночасно і психологічна і медична наука.
- •Теоретичні і методологічні основи медичної психології. Роль медичної психології у формуванні сучасних уявлень про єдність соматичного і психічного.
- •Роль медичного психолога у діагностичному, лікувальному, реабілітаційному процесах.
- •Методи психологічного дослідження: спостереження, самоспостереження, цілеспрямована психологічна бесіда. Експериментально-психологічні методи, їх роль у психологічній діагностиці хворих.
- •Експериментально-психологічне дослідження
- •Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культурних особливостей пацієнтів.
- •Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини. Критерії здоров’я вооз.
- •Розділ II. Особистість та хвороба. Внутрішня картина хвороби. Психічна структура особистості: темперамент, характер, інтелект, здібності. Вчення про темперамент
- •Основні властивості темпераменту
- •Характер
- •Структура характеру
- •Оцінка характеру.
- •Інтелект Здібності. Природа здібностей
- •Інтелект
- •Класифікація здібностей.
- •Акцентуації особистості. Типологія та класифікації акцентуацій, особистості по к. Леонгарду, м.С. Лічко.
- •Внутрішня картина хвороби
- •Рівні внутрішньої картини хвороби
- •Типи реакції на хворобу
- •Основні типи відношення до хвороби
- •Діагностика основних типів відношення до хвороби. Додаткові психодіагностичні методики, трактова результатів дослідження.
- •Розділ III. Стан психологічних функцій і хвороба Загальна характеристика пізнавальних процесів
- •Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес: інфантилізм, олігофренія, деменція
- •Вплив порушень мови на лікувальний процес
- •Клініко-психологічні аспекти емоційно-вольової сфери. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини
- •Нозогенії. Хворобливі зміни емоцій: тривога, депресії, емоційна лабільність.
- •Вольові якості особистості: витримка, рішучість, наполегливість, ініціативність, організованість та їх роль в лікувальному процесі.
- •Зміни волі, потягів та поведінки під час хвороби.
- •Свідомість, самосвідомість, їх рівні. Критерії непорушеної свідомості.
- •Критерії непорушеної свідомості:
- •Стани свідомості у хворого: при стомленості, сонливості, афективно-звужений стан.
- •Особливі стани свідомості
- •Розділ IV. Психологія медичних працівників Основні вимоги до особистості медичного працівника
- •Важливі професійні якості лікаря Поняття “лікарського обов’язку”
- •“Лікарська таємниця”
- •Лікарські помилки
- •Психологічні типи лікарів
- •Поняття про “професійну деформацію”
- •“Синдром вигоряння”
- •Основи спілкування з колегами
- •Розділ V. Психологія лікувально-діагностичного процесу Психологічні основи спілкування в лікувальному процесі.
- •Комунікативна компетентність, її роль в ефективній і безконфліктній взаємодії.
- •Функції спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляторно-комунікативна, афективно-комунікативна.
- •Роль психологічних особливостей лікаря і медичної сестри, «ідеальний лікар» та «ідеальна медична сестра».
- •Медична деонтологія
- •Деонтологія взаємостосунків з хворими
- •Деонтологія повідомлення про діагноз
- •Патерналізм, «інформована згода» та їх роль в діагностичному процесі.
- •Види конфліктів
- •Способи вирішення та попередження конфліктів
- •Розділ VI. Психосоматичні розлади Психосоматичний підхід в медичній психології і медицині
- •Емоційний стрес, як фактор етіопатогенезу психосоматичних розладів
- •Захисні механізми особистості
- •Класифікація психосоматичних розладів
- •Розділ VII. Психологічні особливості хворих з різними захворюваннями Серцево-судинні захворювання
- •Есенціальна гіпертонія
- •Ішемічна хвороба серця й інфаркт міокарду
- •Виразка шлунку і дванадцятипалої кишки
- •Бронхіальна астма
- •Психологія хворих з інфекційними захворюваннями
- •Психічні розлади при ендокринних захворюваннях.
- •Психологія хворих при хірургічному втручанні
- •Зв’язок між виразністю тривоги в передопераційному та післяопераційному періодах
- •Психологічні реакції онкологічних хворих
- •Психологія вагітних та при гінекологічних захворюваннях
- •Соціально-психологічні типи старечого віку (по і.С. Коні):
- •Розділ VIII. Психологічні аспекти залежної, суїцидальної поведінки, танатології та евтаназії Психологічні аспекти залежності від психоактивних речовин
- •Суїцидальна поведінка
- •Особливості суїцидальної поведінки соматично хворих Особливості суїцидальної поведінки хворих на снід
- •Особливості суїцидальної поведінки в онкології
- •Особливості суїцидальної поведінки при вроджених та набутих фізичних дефектах
- •Особливості суїцидальної поведінки при залежностях
- •Психологічні аспекти умирання та смерті
- •Проблема евтаназії
- •Розділ IX. Психогігієна, психопрофілактика. Основи психотерапії
- •Психогігієна та психопрофілактика Психогігієна
- •Психопрофілактика
- •Психотерапія
- •Види психотерапії:
- •Основні сучасні концепції та принципи психотерапії:
- •Техніка проведення. Етапи раціональної психотерапії:
- •Гіпнотерапія або гіпносугестивна психотерапія
- •Метеріально– опосередкована непряма психотерапія (placebo – терапія).
- •Аутогенне тренування
- •Раціональна психотерапія. Застосування, ускладнення та протипоказання.
- •Психоаналіз. Застосування, ускладнення та протипоказання. .
- •Артотерапія. Застосування, ускладнення та протипоказання.
- •Гештальт – терапія. Показання та протипоказання для поведінки.
- •Психотерапія в соматичній медицині та в роботі лікаря загальної практики.
- •Психологічна допомога у кризових періодах та психологічні особливості надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.
- •Список літератури
Характер
У кожної людини риси і якості з’єднані по-різному. Неповторне, індивідуальне сполучення психологічних рис особистості являє собою
характер.
Характер - це своєрідність складу психічної діяльності, що виявляється в особливостях соціального поводження особистості й у першу чергу у відносинах до людей, справі, до самого себе.
Характер формується в процесі пізнання навколишнього світу і практичної діяльності. Від кола вражень і розмаїтості діяльності залежать повнота і сила характеру. Основа, головний стрижень характеру складається поступово, зміцнюється в процесі життя і стає типової для даної людини, а конкретні прояви характеру можуть видозмінюватися в залежності від ситуації, у якій знаходиться людина під впливом людей, з якими він спілкується. Залишаючись самим собою, людина може виявляти те велику, те меншу чи відвертість замкнутість, чи рішучість нерішучість, чи твердість м’якість. Деякі зрушення в характері спостерігаються при старінні організму, тривалій чи хворобі інших змінах у психіці.
Структура характеру
Визначити структуру, чи будівля, характеру людини - значить виділити в характері основні компоненти й установити обумовлені ними специфічні риси в їхньому складному відношенні і взаємодії. У характері як психічному складі, як цілісній системі властивостей, що відбивають історію взаємодія особистості з умовами життя, завжди можна виділити основні ланки системи. чи динамічні стереотипи, що закріплюються зовнішніми впливами і які характеризують поводження людини в даних умовах життя. У змістовному плані характер розглядається як система відносин людини до навколишнього світу, діяльності, іншим людям, до самого себе.
Відношення до навколишнього світу виражається в спрямованості особистості, що виявляється і діях, учинках, поводженні і визначається світоглядом людини, його потребами.
По відношенню людей до навколишнього світу можна говорити про характери ідейних і безідейних. Ідейний характер властивий людині, що має визначені стійкі погляди і надходить відповідно до них. Навпаки, людина з безідейним характером або взагалі не має твердих поглядів і переконань, або діє врозріз з ними, підкоряючи почуттям, чи обставинам сторонньому впливу.
Важливою рисою ідейного характеру, вираженої стосовно навколишнього, є його цілеспрямованість. Вона виявляється в наявності в людини системи ближніх і далеких цілей, обумовлених його світоглядом.
Стосовно праці розрізняють діяльні і бездіяльні характери. Людині з діяльним характером притаманна цілеспрямованість, що робить працю організованим; додає йому суспільну значимість і моральну цінність. Діяльні, але неорганізовані люди зовні метушливі, відрізняються відсутністю цілеспрямованості, невмінням підкорити свої дії своїм думкам.
Люди, що володіють бездіяльним характером - пасивні. Бездіяльність разом з тим може викликатися глибокою внутрішньою суперечливістю людини. Але і в цьому випадку вона не може бути виправдана.
Відношення до людей виявляється у взаєминах з товаришами, у спільної діяльності в колективі. По цьому принципі розрізняють людей з товариськими і замкнутими характерами.
У житті зустрічаються люди з товариським поверхневим характером. Вони легко зав’язують знайомства в основі яких відсутнє усвідомлення якої б те ні було спільності. Таких людей звичайно називають легковажними. Вони здатні на різного роду несподіванки, і тому за ними потрібно постійний контроль. Товариськість людини може бути виборчої, що ґрунтується на інтересі до людей, однаково з ним мислячим. Подібна товариськість позитивна, вона характеризує людину як принципового, послідовного.
Замкнутий характер може бути наслідком негативного чи байдужного відношення до людей, чи глибокої внутрішньої зосередженості (і тоді вона не свідчить про байдужність), чи недовіри до них, обережності, що буває, коли людина живе в чужий йому середовищу.
Відношення до самого себе. Кожна людина певним чином відноситься до самого себе. Це відношення містить у собі усвідомлення свого положення в колективі, суспільстві й обов’язків перед ними. Переоцінка своєї значимості, можливостей і потреб властива людям з егоїстичним характером. Егоїст ставить себе, свої особисті інтереси вище інтересів колективу, тому така людина ненадійна, на нього не можна покладеться. Люди з такою рисою характеру в наступному, у період служби, випробують великі труднощі у взаєминах з товаришами по службі. Людина з альтруїстичними рисами характеру вище усього ставить інтереси колективу, інших людей. Альтруїзм - важлива риса характеру, без якої неможливе існування справжнього колективу