Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Підручники / Фізика 9 клас / НУШ / Фізика 9 клас Засєкіна 2026 рік НУШ

.pdf
Скачиваний:
0
Добавлен:
27.08.2026
Размер:
45 Мб
Скачать
Тема 2. Електромагнітні явища. Електромагнітні коливання і хвилі
ДІЗНАВАЙСЯ
Дізнаємося, як утворюються електромагнітні хвилі. Теплові (інфрачервоні), видимі світлові, ультрафіолетові, радіохвилі, рентгенів­ські хвилі — усі вони мають електромагнітну природу.
Як відомо, хвиля — це процес поширення коливань у просторі. Механічні хвилі — це поширення коливань у пружному середовищі, коли поширення хвилі можливе за рахунок зіткнення частинок середовища.
Електромагнітні хвилі — це поширення змінних електричного і маг­нітного полів, які виникають унаслідок прискореного руху електрично заряджених частинок.
У природі взагалі немає відокремлених одне від одного електричних і магнітних полів, а існує електромагнітне поле як особливий вид мате­рії, через який відбувається електромагнітна взаємодія.
Залежно від причин і умов зміни швидкості заряджених частинок можливе утворення різних електромагнітних хвиль. Електрони в ато­мах за певних умов можуть випромінювати видиме світло. Електрони, що створюють змінний струм, коливаються із частотою 50 Гц, а отже, випромінюють електромагнітні хвилі (мал. 20.2). Це — низькочастотні радіохвилі.
118
118
Змінне електричне поле
I
Змінний
електричний
струм
Змінне магнітне поле
Для утворення високочастотних ра­діохвиль використовують спеціальні пристрої, основними елементами яких є котушка, яка накопичує магнітне поле, та конденсатор, який накопичує елек­тричне поле. Разом вони як «гойдалка з перетворення енергії»: електричної на магнітну, і навпаки (мал. 20.3).
B
Котушка

E
Мал. 20.2
+++++++++++++
------------
Конденсатор
Мал. 20.3
§ 20. Досліджуємо електромагнітні хвилі
Коли конденсатор заряджений і під’єднаний до котушки, за­ряд починає рухатися — виникає струм. Енергія перетворюється з електричної (у конденсаторі) на магнітну (у котушці), і навпаки.
20.1
Такі переходи повторюються багато разів — це і є електромагнітні коливання. Щоб електричні коливання з коливального контуру перетво­рилися на електромагнітні хвилі, які можуть поширюватися на великі відстані, потрібна антена. Коли електрони в коливальному контурі «гой­даються» з високою частотою, вони змушують електрони в антені також прискорено рухатися (коливатися) вгору-вниз або ліворуч-праворуч. Цей прискорений рух заряджених частинок (електронів в антені) є джерелом електромагнітних хвиль. Отже, коливальний контур є джерелом високо­частотних електричних коливань, а антена перетворює ці коливання на електромагнітні хвилі, відриваючи їх від контуру й відправляючи у віль­ний простір.
Дізнаємося про характеристики електромагнітних хвиль. На ма­люнку 20.4 схематично зображено електромагнітну хвилю. На відміну від механічних хвиль, які можуть бути як поздовжніми, так і попереч­ними, електромагнітні хвилі лише поперечні. На малюнку це показано так: вісь X — це напрям поширення хвилі (вперед), вісь Y — напрям ко­ливань електричного поля (позначено червоним), вісь Z — напрям коли­вань магнітного поля (позначено синім). Як видно, електричне й магніт­не поля коливаються перпендикулярно одне до одного і до напряму руху хвилі. Тому електромагнітна хвиля — поперечна.
Електричне поле Довжина
Z
Магнітне поле
Y
хвилі
Електромагнітна хвиля
X
Напрям
поширення хвилі
Мал. 20.4
Червона хвиля — це електричне поле (Electric Field). Вона показує, як змінюється сила електричного поля із часом і місцем. Стрілки вгору і вниз означають, що поле зростає то в одному напрямі, то в протилежно­му. Синя хвиля — магнітне поле (Magnetic Field). Воно теж змінюється, але перпендикулярно до електричного поля. Якщо електричне поле ко­ливається «вгору-вниз», то магнітне — «вліво-вправо». Коли електрич­не поле змінюється, воно породжує магнітне поле, а коли магнітне поле
119
119
Тема 2. Електромагнітні явища. Електромагнітні коливання і хвилі
змінюється, воно створює електричне поле. Так поля постійно «підтри­мують» одне одного — хвиля поширюється далі без дротів.
На малюнку також позначено довжину хвилі (Wavelength) — від­стань між двома сусідніми «гірками» або «ямами» хвилі. Довжина хви­лі відображає, як часто змінюються поля у просторі.
Усі електромагнітні хвилі у вакуумі поширюються зі швидкістю 300 000 км/с; у речовині швидкість
поширення електромагнітної хвилі зменшується під впливом електричних і магнітних властивостей цього середовища. Той факт, що виміряна швидкість електромагнітних хвиль така сама, як і швидкість світла, свого часу став вирішальним у з’ясуванні суті світла: світло — це різновид електромагнітних хвиль.
Аналогічно до знаходження швидкості механічних хвиль, швидкість електромагнітної хвилі визначають добутком довжини хвилі і її частоти: v = Tде Т — період,  — частота електромагнітних коливань.
ДУМАЙ
1. Чи можуть електричні й магнітні поля існувати ві-
докремлено одне від одного? 2. Що називають електро­магнітною хвилею? 3. Яка швидкість поширення електромагнітних хвиль у вакуумі? У речовині? 4. Запиши формулу, що виражає зв’язок швидкості поширення хвилі з довжиною хвилі і частотою.
ДІЙ
УЧИСЬ РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ
Визнач частоту електромагнітної хвилі в повітрі, якщо довжина цієї хвилі 6 см. Швидкість поширення електромагнітної хвилі в повітрі вва­жати такою, як у вакуумі.
Дано:
= 0,06 м
v = 3 · 10
8
м/с
Розв’язання:
З формули v =  знайдемо частоту: = v/ ;
— ?
Відповідь: 5 · 109 Гц.
РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ
120
120
Визнач довжину електромагнітної хвилі частотою 2 МГц у середови-
1
щі, де швидкість хвилі дорівнює 2 · 108 м/с.
У скільки разів потрібно змінити частоту електромагнітної хвилі,
2
щоб її довжина зменшилася в 3 рази?
§ 20. Досліджуємо електромагнітні хвилі
Радіостанція «Промінь» веде мовлення на середніх хвилях із часто-
3
тою 660 кГц. Визнач довжину хвилі, на якій працює ця радіостанція.
Побутова мікрохвильова піч працює на частоті 2,45 ГГц. Яка довжи-
4
на цих хвиль у повітрі?
Виконай завдання за симуляцією 20.2
5
.
ВИКОНАЙ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виконуй досліди з дотриманням правил безпеки життєдіяльності!
Виміряй довжину електромагнітної хвилі мікрохвильової печі (до-
1
машній дослід).
Розклади зефір або сир рівномірно по тарілці. Вимкни обертання тарілки (зніми обертову платформу). Підігрівай зефір (сир) протягом 10–15 секунд. Виміряй відстань між розплавленими плямами — це пів­хвиля.
Спостерігай за атмосферним заломленням радіохвиль (проведи спо-
2
стереження вдома). Сформулюй гіпотезу на основі цього питання:
чи впливають погодні умови або час доби на якість радіосигналу від
далеких станцій?
Перевір свою гіпотезу. Знайди на своєму радіоприймачі (або смарт­фоні з радіо) 2–3 радіостанції, які зазвичай приймаються з помірними перешкодами або є досить далекими. Запиши їхні частоти. Протягом кількох днів (наприклад, тижня) щовечора (або в певний час доби) слу­хай ці станції та записуй спостереження в таблицю.
Дата, час
Якість сигналу (чіткий, з перешкодами, зовсім не чути)
Поточні погодні умови (ясно, хмарно, дощ, туман, температура)
Чи підтвердилася твоя гіпотеза? Чи помітив / помітила ти зміни в якості прийому далеких радіостанцій? Чи є зв’язок між якістю прийо­му й погодними умовами / часом доби? Як це можна пояснити з погляду взаємодії радіохвиль з йоносферою в атмосфері? (Можливо, знадобить­ся додатковий пошук інформації про йоносферу і її вплив на радіохвилі вдень / вночі.) Зроби висновок про вплив погодних умов або часу доби на якість радіосигналу від далеких станцій.
Сформулюй на основі виконаних експериментів 3–4 запи-
3
тання й постав їх однокласникам / однокласницям. Що тобі
складніше: експериментувати, формулювати запитання, від-
повідати на них чи перевіряти правильність відповідей?
20.3
121
121
Тема 2. Електромагнітні явища. Електромагнітні коливання і хвилі§ 20. Досліджуємо електромагнітні хвилі
§ 21. ДОСЛІДЖУЄМО ВЛАСТИВОСТІ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ХВИЛЬ
Я виявив, що погодні умови впливають на якість радіосигналу. А чому так відбувається?
Можливо, електромагнітні хвилі мають такі самі властивості, як і механічні? Заломлюються, від­биваються…
ДОСЛІДЖУЙ
Переконайся, що електромагнітні хвилі поширюються прямоліній­но, заломлюються, розсіюються та відбиваються (мал. 21.1). Установи відповідність між підписами на малюнку (1–4) та їх описом (А–Г).
3
2
1
А. Електромагнітні хвилі можуть відбиватись або заломлюватись у верхніх шарах атмосфери (наприклад, у тропосфері чи йоносфері). Це дає змогу сигналу «обгинати» Землю й доходити на великі відстані, навіть за горизонтом.
Б. Під час дощу, снігу або граду краплини й кристали льоду розсію­ють електромагнітні хвилі. Це призводить до ослаблення сигналу або до появи додаткових «еховідбиттів».
В. Коли в атмосфері існує шар з різкою зміною температури або воло­гості, хвиля може «замикатись» у ньому, рухаючись уздовж поверхні
4
Мал. 21.1
122
122
§ 21. Досліджуємо властивості електромагнітних хвиль
Землі на сотні кілометрів — наче в «хвильовій трубі». Це пояснює появу далеких радіосигналів під час особливих погодних умов.
Г. Хвилі зазвичай поширюються по прямій лінії, якщо немає пере-
шкод або атмосферних аномалій.
ДІЗНАВАЙСЯ
Дізнаємося про відбивання і заломлення електромагнітних
хвиль. В однорідному середовищі електромагнітні хвилі поширюють-
ся прямолінійно. Це означає, що лінія поширення хвилі збігається з напрямом перенесення енергії. Завдяки цій властивості ми можемо визначати напрям випромінювання антен або побудову ліній зв’язку «на пряму видимість».
Коли хвиля потрапляє на межу двох середовищ, вона може відбива- тися. Кут відбивання електромагнітних хвиль, як і хвиль будь-якої ін­шої природи, дорівнює куту падіння. Під час відбивання не змінюється ні частота, ні довжина, ні швидкість поширення хвилі.
Відбиття електромагнітних хвиль лежить в основі роботи радарів, су­путникового зв’язку, телебачення. Наприклад, хвиля, відбита від літа­ка, повертається до приймача і дає змогу визначити його положення.
Якщо хвиля переходить з одного середовища в інше, її напрям зміню­ється. Це явище називають заломленням. Це відбувається тому, що при переході з одного середовища в інше частота хвилі залишається постій­ною, а швидкість залежить від середовища, у якому рухається хвиля, тому довжина хвилі змінюється. Ця зміна довжини хвилі під час проходження електромагнітної хвилі між двома середовищами й пояснює її заломлення.
Дізнаємося про дифракцію та інтерференцію електромагнітних хвиль. Електромагнітні хвилі здатні огинати невеликі перешкоди або
проходити через вузькі отвори. Це явище називають дифракцією. Завдя­ки дифракції радіосигнал може бути прийнятий навіть у місцях, куди немає прямої видимості на передавач.
На малюнку 21.2 (с. 124) зображено щоглу з радіопередавачем, який передає короткі (позначені на малюнку сірим кольором) і довгі (позна­чені червоним кольором) хвилі. Оскільки для коротких хвиль пагорб є великою перешкодою, то далі хвилі не проходять. Щодо довгих хвиль, то розміри пагорба співмірні з їхньою довжиною, тому проявляється властивість хвиль огинати перешкоду — дифракція.
Якщо дві або більше хвиль зустрічаються в одному місці простору, вони можуть накладатися одна на одну. У результаті в одних точках сиг­нал підсилюється, а в інших — послаблюється. Цю властивість назива­ють інтерференцією.
123
123
Тема 2. Електромагнітні явища. Електромагнітні коливання і хвилі
Мал. 21.2
Електромагнітні хвилі виявляють такі самі хвильові властивості, як і механічні хвилі: відбивання, заломлення, інтерференцію та дифрак­цію. На відміну від механічних хвиль, електромагнітні хвилі можуть поширюватись у вакуумі з максимально можливою у природі швидкіс­тю — 300 000 км/с. Взаємодія електромагнітних хвиль з речовиною за­лежить від їх частоти: низькочастотні хвилі переважно забезпечують зв’язок і передавання інформації, а високочастотні можуть спричиняти іонізацію речовини. Завдяки цим властивостям електромагнітні хвилі мають фундаментальне значення для фізики й лежать в основі сучасних технологій зв’язку, медицини, енергетики та астрономії. Розуміння цих властивостей дало змогу створити мобільний зв’язок, мікрохвильові печі та навіть телескопи, що бачать крізь космічний пил.
124
124
ДУМАЙ
коли хвиля огинає перешкоду? 3. Яке явище спостерігається, коли дві хвилі накладаються одна на одну? 4. Чим відрізняється відбиття хвилі від заломлення? 5. Електромагнітна хвиля переходить із вакууму у се­редовище, де її швидкість становить 2 · 108 м/с. Як зміниться довжина хвилі вв цьому середовищі?
ДІЙ
1. Як називають явище, коли хвиля змінює напрям при
переході в інше середовище? 2. Як називають явище,
ВИКОНАЙ ДОСЛІДЖЕННЯ
Візьми участь у груповій роботі
Виконуй досліди з дотриманням правил безпеки життєдіяльності!
Дослідіть властивості відбивання й заломлення радіохвиль, викорис­товуючи доступні засоби.
§ 21. Досліджуємо властивості електромагнітних хвиль
Обладнання: смартфон з увімкненим Wi-Fi та можливістю перегля­ду сили сигналу (зазвичай відображається смужками Wi-Fi); джерело Wi-Fi (ваш домашній роутер або точка доступу в школі); великий металевий лист (наприклад, деко для випічки, великий шматок фоль­ги, металеві двері); різні матеріали-перешкоди (дерево, картон, щіль­на тканина, скло, цегла / бетонна стіна — у разі можливості); радіо­приймач (можна в смартфоні), що приймає радіостанції з різних міст / регіонів.
Дослід 1. Дослідіть відбивання радіохвиль від металевих поверхонь.
Сформулюйте гіпотезу на основі проблемного питання: чи можуть ра­діохвилі відбиватися від металевих поверхонь, і як це впливає на силу сигналу?
Перевірте свою гіпотезу.
1. Стань на відстані 3–5 метрів від Wi-Fi роутера. Запиши рівень сигна-
лу Wi-Fi на своєму смартфоні (кількість смужок). Це буде твій базо-
вий показник.
2.
Попроси однокласників / однокласниць тримати великий метале-
вий лист між роутером і твоїм смартфоном. Спостерігай за зміною
сигналу.
3. Попроси однокласників / однокласниць тримати металевий лист по-
заду тебе (як екран) так, щоб роутер був перед тобою. Металевий лист
має бути орієнтований так, щоб відбивати сигнал від роутера у твій
бік. Запиши зміну сигналу.
4. Зміни кут нахилу металевого листа. Чи змінюється сила сигналу?
5. Перемісти металевий лист так, щоб він повністю затуляв твій смарт-
фон від роутера. Чи зник сигнал повністю?
6. Чи підтвердилася ваша гіпотеза?
7. Де в повсякденному житті ми можемо спостерігати такі відбивання?
Дослід 2. Досліди поглинання й ослаблення радіохвиль різними ма-
теріалами. Сформулюй гіпотезу на основі проблемного питання: як різні матеріали (стіни, меблі, двері) впливають на силу сигналу Wi-Fi?
1. Обери місце, де сигнал Wi-Fi стабільний (наприклад, 3–4 смужки). Запиши рівень сигналу.
2.
Пройди в іншу кімнату через дерев’яні двері (закрий їх). Запиши рі­вень сигналу. Пройди за цегляну / бетонну стіну. Запиши рівень сигналу.
3.
4. Спробуй пройти за шафу або великі меблі. Запиши рівень сиг­налу.
5. Повтори ці дії з віконним склом (за можливості).
6. Який матеріал найбільше перешкоджав сигналу Wi-Fi, а який — найменше?
21.1
125
125
Тема 2. Електромагнітні явища. Електромагнітні коливання і хвилі§ 21. Досліджуємо властивості електромагнітних хвиль
§ 22. ДОСЛІДЖУЄМО ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ХВИЛЬ
О! Тема, яку я знаю на всі 12 балів!
І не тільки ти!
ДОСЛІДЖУЙ
Прояви вміння в радіокеруванні. Установи в системі радіоуправлін­ня (пульт + іграшка) дві основні частини: передавач (пульт) та приймач (іграшка). Визнач, який компонент у кожній частині відповідає за ге­нерацію сигналу, випромінювання хвилі, прийом хвилі, перетворення сигналу на механічний рух.
Знайди інформацію (зазвичай вказано на пуль­ті або на коробці) про те, на якій частоті працює іграшка. Поясни, до якого діапазону електромаг­нітних хвиль (за шкалою в параграфі) належить ця частота і чому вона використовується саме для радіо управління. Використовуючи знайдену час­тоту, обчисли довжину хвилі. Як вона співвідно­ситься з розмірами антени іграшки? Перевір, чи виконується умова: ефективна довжина антени передавача для надійного випромінювання дорівнює половині довжини випромінюваної хвилі або її чверті.
Увімкни іграшку та пульт. Сплануй дослідження, щоб з’ясувати, як фізичні властивості електромагнітних хвиль (відбиття, поглинання, поширення) впливають на роботу пристрою радіоуправління. Запропо­нуй інженерні рішення, які могли б визначити дальність або надійність зв’язку іграшки.
ДІЗНАВАЙСЯ
Дізнаємося про шкалу електромагнітних хвиль. За довжиною хви­лі () або частотою коливань () діапазон електромагнітних хвиль про­стягається від 10 опису властивостей електромагнітних хвиль їх можна розташувати на
4
м (3 · 10–3 Гц) до 10
–11
м (3 · 1019 Гц). Для зручності
126
126
§ 22. Досліджуємо використання електромагнітних хвиль
одній шкалі (мал. 22.1), у якій виділяють умовні діапазони: низькочас­тотні хвилі, радіохвилі, інфрачервоне випромінювання, видиме випро­мінювання (світло), ультрафіолетове випромінювання, рентгенівське випромінювання та гама-випромінювання. Хвилі певного діапазону час-
тот мають характерні назви й властивості.
, м
, Гц
10–110–210–310–410–510–610–710–810–910
110
8
3 · 10
Радіохвилі
3 · 10
10
12
3 · 10
Інфра­червоне випромі­нювання
3 · 10143 · 10153 · 10
Ультра-
фіолетове
випроміню-
вання
–10
17
Рентгенівське випромінювання
–1110–12
10
3 · 10193 · 10
20
-випромінювання
Ч О Ж З Б С Ф
Видиме світло
Оптичний діапазон
Мал. 22.1
Низькочастотні електромагнітні хвилі утворюються під час роботи різних електротехнічних пристроїв, які живляться змінним струмом низької частоти. Це випромінювання внаслідок малої частоти має низь­ку енергію, тому не становить жодного інтересу для передачі інформації в атмосфері на великі відстані. Саме тому багатьох відомих дослідників і винахідників, які шукали способи передачі інформації за допомогою електромагнітних хвиль низької частоти, спіткала невдача.
Радіохвилі поділяють на довгі (понад 10 км), середні (сотні метрів), короткі (десятки метрів), ультракороткі (см, мм). Їх переважно викорис­товують у радіозв’язку.
Інфрачервоне випромінювання — оптичне випромінювання з довжи­ною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання (більше 750 нм).
Видиме світло — область електромагнітного випромінювання, що безпосередньо сприймається людським оком. Характеризується довжи­нами хвиль від 380 (фіолетовий колір) до 750 (червоний колір) нм.
Хвилі з довжиною, меншою від 380 нм, називають ультрафіолетовими.
127
127