такий прийом, можна визначати: емоційний стан учнів; новизну матеріалу, оригінальність розкриття теми).

V. Домашнє завдання.

1.Завдання за підручником. Опрацювати параграф.

2.Моделювання. Пропонуємо учням виготовити дома куб з довжиною ребра 28,2 см. Об’єм куба становитиме 22,4 л.

Урок 30

Тема. МОЛЯРНИЙ ОБ’ЄМ ГАЗУ Навчально-освітня мета: продовжувати формувати предметну компетентність

учнів про природу та природничі науки, формувати поняття молярного об’єму газу, розвивати математичні здібності учнів, розвивати науково-теоретичне, логічне, творче мислення, розвивати інтелектуальні вміння в процесі розв’язування задач, сприяти формуванню та розвитку комунікативних здібностей та вміння працювати в групі, виховувати толерантність, цікавість до предмету; здійснювати валеологічне та політехнічне виховання.

Тип уроку: урок розв’язування задач.

Форма уроку: бесіда, розповідь, дослідження, демонстрація, самостійна робота, творча робота.

Навчальне обладнання: підручник, робочий зошит, матеріали та інструменти для дослідження, доступ до додаткових джерел інформації (інтернет), колби з газами

Ключові компетентності: громадянські та соціальні компетентності, компетентність у галузі природничих наук, техніки та технологій, вільне володіння державною мовою, математична, екологічна, інноваційність, інформаційно-комунікаційна, навчання впродовж життя, соціальна та громадянська, культурна компетентності.

Хід уроку

Технологічна карта

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності школярів. ІІ. Актуалізація опорних знань.

Відгадай газ

1.Протягом хвилини наші легені переробляють 4,5 літра цього дуже важливого газу. Всього ж за день доросла людина робить близько 22 тис. вдихів-видихів, поглинаючи в середньому 20 кг цього газу . Четверта частина від цієї кількості йде на функціонування мозку.

2.10-6% - об`ємна частка цього газу в повітрі. Здається, яке значення може мати ця речовина при такій концентрації? Але якщо кисень – це елемент життя, то цей газ – гарантія життя. На висоті 20-25 км він утворює захисний шар нашої планети.

3.В італійському місті Неаполі є якась чудернацька собача печера. Кажуть, що собакам не можна туди заходити. А чому? Я знаю її секрет: в ній накопичується газ важчий за повітря, а тому наповнює нижню частину печери. От собакам і непереливки там!

4.Воно не солодке, не гірке і не солоне, його можна приймати до, після і під час їжі; перед сном і уві сні. Його не треба запивати водою чи молоком, воно не викликає неприємних відчуттів і позбавлене будь-яких протипоказань. Рекомендується дорослим і дітям будь-якого віку, причому лікувальний ефект прямо пропорційний прийнятій дозі, і не було випадку, щоб надлишок ліків викликав побічні ефекти. Люди приймають його з незапам`ятних часів, хоча жоден лікар не виписав на нього рецепта і жодна аптека не продала жодного грама цього дивовижного препарату. Між іншим, ним безглуздо торгувати в аптеці чи магазині… Раніше для прийняття ліків достатньо було вийти з дому.

5.Цей газ широко виробляється і поширюється як дезінфікуючий засіб для води, відбілювач та промислова хімічна речовина. Він зелено-жовтого кольору, дуже реактивний і настільки токсичний, що це був перший отруйний газ, який використовувався як військова отрута в Першій світовій війні.

6.Цей газ надходить в атмосферу з ряду природних джерел, включаючи геотермальні джерела, мікробний розпад органічних сполук сірки, під час вивержень вулканів. Він тхне тухлими яйцями і є фітотоксичним, руйнуючи тканини рослин і зменшуючи ріст рослин. Також впливає на деякі види матеріалів, утворюючи на мідній поверхні непривабливий зелений наліт.

7.Вивчаючи газ, що є найбільшою частиною повітря, Лавуазьє встановив, що він не підтримує дихання та горіння (миші, поміщені в цей газ, швидко гинули). Цей газ він назвав «безжиттєвий».

8.Особливий газ, який є в природі, ось уже приблизно півстоліття є абсолютно звичним елементом життя величезної кількості людей. Він допомагає готувати і розігрівати їжу, опалювати будинки, служить сировиною для багатьох видів продукції хімічної промисловості. Цей газ не має ні кольору, ні запаху.

Відомо, що в I столітті н.е. один спостережливий перський цар наказав побудувати палацову кухню на тому місці, де газ виходив на поверхню. Вогонь в цій кухні горів день і ніч, що дозволяло заощадити на дровах, вугіллі, і тільки лише через багато століть люди навчилися видобувати газ самі, поставляючи його в необхідні місця.

9.Колись цим газом наповнювали повітряні кулі та дирижаблі, але після декількох катастроф зі згорянням, він був замінений гелієм. Це – найлегший газ у світі. Він не має ні смаку, ні запаху, і його присутність у повітрі відчути неможливо. Це проблема, бо в поєднанні з киснем він надзвичайно вибухонебезпечний. Деякі вчені та промисловці вважають, що в майбутньому астероїди стануть основними центрами видобутку цього газу. Інші ж стверджують, що його джерелами можуть послужити інші планети Сонячної системи – газові гіганти.

100