1. Графік залежності параметрів лл від температури

Зменшення світлового потоку може бути зведено до мінімуму за допомогою ртутної амальгами – сплаву ртуті з іншими металами.

2. Графік залежності параметрів амальгамної та безамальгамної лл від температури

1. Залежність від орієнтації

Світловий потік ряду ламп змінюється не тільки зі зміною температури навколишнього середовища, але і з орієнтацією лампи.

Для безамальгамних ламп робоче вертикальне положення цоколем вгору дає найбільший (оптимальний) світловий потік при більш низьких температурах в порівнянні з горизонтальним положенням лампи або вертикальним цоколем вниз.

Вплив орієнтації і температури повітря на світловий потік для амальгамних ламп відрізняється від такого впливу для безамальгамних компактних люмінесцентних ламп. При роботі безамальгамних компактних ламп у вертикальному положенні цоколем вгору вони мають максимальний світловий потік приблизно при тій же температурі, що і амальгамні лампи, але при орієнтації цоколем вниз максимальний світловий потік досягається при більш низьких температурах.

1. Вплив робочого положення і температури повітря на світловий потік амальгамних клл

2. Вплив робочого положення і температури повітря на світловий потік безамальгамних клл

3. Пускові характеристики

У момент запалювання через лампу і баласт протікає пусковий струм, що значно перевищує номінальний робочий струм. Для схем з електромагнітним ПРА пусковий струм перевищує номінальний у 1,5–2 рази і спадає відносно плавно в міру прогріву. Для КЛЛ з вбудованим ЄПРА картина інша: конденсатор вхідного фільтра заряджається через діодний міст, генеруючи короткочасний імпульс пускового струму тривалістю 0,5–1 мс з амплітудою до 7–10 А — при номінальному робочому струмі порядку 0,1–0,3 А. Такі імпульси, хоча й короткочасні, при масовому одночасному вмиканні групи КЛЛ здатні спотворювати форму напруги в мережі та спрацьовувати автомати захисту з характеристикою B.

1. Осцилограма прогріву, розжигу та робочого режиму

2. Осцилограма напруги в робочу режимі з підключеними лампами

1. Коефіцієнт корисної дії

Електрична потужність, що надходить до лампи, розподіляється між кількома каналами. Близько 60–65% витрачається безпосередньо на збудження атомів ртуті та генерування УФ-випромінювання 254 нм. З цієї частки приблизно 85–90% поглинається люмінофором і перетворюється на видиме світло. Решта 35–40% розсіюється як теплота в електродах, стінках трубки, а також втрачається у баласті. Втрати у баласті становлять: для електромагнітного ПРА — 15–25% від потужності лампи, для ЄПРА – лише 5–10%.

Якщо говорити про загальний світловий ККД – відношення потужності видимого випромінювання до споживаної електричної потужності – для стандартної T8-лампи з ЄПРА він становить приблизно 20–25%.

Ефективність ЛЛ оцінюється не безрозмірним ККД, а світловою віддачею – відношенням світлового потоку (в люменах) до споживаної потужності (у ватах). Це зручніший показник, оскільки враховує спектральну чутливість людського ока. Типові значення:

• Лампи T12 з ПРА: 45–60 лм/Вт

• Лампи T8 з ПРА: 65–80 лм/Вт

• Лампи T8 з ЄПРА: 80–95 лм/Вт

• Лампи T5 з ЄПРА: 90–105 лм/Вт

• КЛЛ із вбудованим ЄПРА: 50–75 лм/Вт (менше через теплові втрати вбудованого баласту)

1. Порівняння світлового потоку різних ламп

Лампа розжарювання, Вт	Люмінісцентна лампа, Вт	Світлодіодна лампа, Вт	Світловий потік, лм
20	5-7	2-3	250
40	10-13	4-5	400
60	15-16	6-10	700
80	18-20	10-12	900
100	25-30	12-15	1200

Номінальна світлова віддача і з часом знижується. Деградація люмінофора під впливом УФ-опромінення та парів ртуті поступово зменшує його квантовий вихід. Осадження продуктів випаровування ртуті та вольфраму на стінках трубки і люмінофорному шарі збільшує поглинання світла. Зниження емісійної активності електродів змінює параметри розряду убік меншої ефективності генерування УФ. За 2 000 годин роботи типова T8-лампа зберігає близько 90–92% початкового потоку, за 10 000 годин – близько 70–80%, після чого лампа вважається умовно відпрацьованою навіть якщо фізично ще горить.