Схема підключення двох люмінісцентних ламп
Електронний баласт (епра)
Всі недоліки описаної вище схеми стимулювали дослідження. В результаті була розроблена схема електронного баласту. Вона подає не мережеву частоту в 50Гц, а високочастотні коливання (20-60 кГц), тим самим усуваючи дуже неприємне для очей миготіння світла. ЄПРА реалiзує два режими: холодний старт — миттєве запалювання без прогрiвання (скорочує термiн служби); плавний старт з попереднiм прогрiванням електродiв (збiльшує термiн служби).
Пускорегулювальна апаратура лл
Один з електронних баластів – епра
Електронний баласт виглядає як невеликий блок з виведеними клемами. Всередині знаходиться одна друкована плата, на якій зібрана вся схема. Блок має невеликі габарити і монтується в корпусі навіть найменшого світильника. Параметри підібрані так, що пуск відбувається швидко, безшумно. Для роботи більше ніяких пристроїв не потрібно. Це так звана безстартерна схема включення.
На кожному пристрої із зворотного боку нанесена схема. За нею відразу зрозуміло, скільки ламп до нього підключається. Інформація продубльована і в написах. Вказується потужність ламп і їх кількість, а також технічні характеристики пристрою. Наприклад, блок на фото вище обслуговувати може тільки одну лампу. Схема її підключення є праворуч.
Епра для двух ламп
Схема принципова ЕПРА
Технічний стан
Перевірка працездатності
Перш ніж встановити люмінесцентну лампу в плафон, необхідно переконатися у відсутності пошкоджень. Навіть невеликі тріщини на корпусі колби свідчать про те, що герметичність порушена і вмикати електрообладнання в мережу небезпечно.
Потемніння з боку електродів нової колби свідчить про несправність дроселя, що виникла в результаті стрибка напруги в мережі. У старої колби такий дефект свідчить про деградацію люмінофора в результаті руйнування захисного шару вольфрамової нитки електрода. Про те, що люмінесцентну лампу, яка працює у вас вже не перший день, пора міняти, можуть свідчити такі несправності:
її неможливо включити;
перш ніж нормально запрацювати, світильник деякий час мерехтить;
лампа постійно мерехтить;
помаранчеве світіння біля електродів у поєднанні з відсутністю освітлення може свідчити про те, що колба розгерметизована;
світильник гуде.
Перевірити працездатність лампи можна за допомогою тестера. Допустимий рівень опору на виході катодів становить 10 Ом.
Заміна лампи
Для заміни лінійної лампи знімаємо розсіювальне скло з плафона і повертаємо її по осі в напрямку, вказаному стрілкою на тримачі. Як тільки контакти опиняться на рівні спеціальних отворів, зміщуємо колбу вниз. У ці ж отвори вставляємо контакти нової колби і повертаємо її в зворотному напрямку до тих пір, поки вона не стане на місце. Щоб замінити компактну люмінесцентну лампу, потрібно викрутити її з патрона і вкрутити нову.
Причини виходу з ладу
Електроди люмінесцентної лампи – вольфрамові нитки, покриті пастою (активною масою) з основних металів. Ця паста і забезпечує стабільний дуговий розряд, тож якби її не було, вольфрамові нитки дуже швидко перегрілися б і згоріли. Впродовж роботи паста поступово обсипається з електродів, вигорає, випаровується, особливо при частих увімкненнях, коли якийсь час розряд відбувається не по всій площі електрода, а на невеликій ділянці його поверхні, що призводить до місцевого перегріву. Коли паста вигорить цілком, струм у лампі починає знижуватися, а напруга, відповідно, зростати. Це призводить до того, що починає постійно спрацьовувати стартер. Електроди лампи постійно розігріваються і, зрештою, одна з ниток перегорає. Це відбувається приблизно через 2...3 дні, залежно від виробника лампи. Після цього хвилину-другу лампа горить без усіляких мерехтінь, але це останні хвилини в її роботі. В цей час розряд відбувається на залишках перегорілого електрода, на якому вже немає пасти з основних металів, залишився тільки вольфрам. Ці залишки вольфрамової нитки дуже розігріваються, через що частково випаровуються, або обсипаються, після чого розряд починає відбуватися за рахунок траверси (це дротик, до якого кріпиться вольфрамова нитка з активною масою), вона частково оплавляється. Після цього лампа знову починає мерехтіти. Якщо її вимкнути ще раз, повторне запалювання буде неможливим. На цьому все закінчується. Вищесказане справедливо у разі використання електромагнітних баластів.
Якщо ж застосовується електронний баласт, усе відбудеться трохи інакше. Поступово вигорить активна маса електродів, після чого буде відбуватися дедалі більший їхній розігрів, таким чином рано чи пізно одна з ниток перегорить. Відразу ж після цього лампа згасне без миготіння та будь-якого мерехтіння, що передбачає автоматичне вимкнення або вихід з ладу електронного баласту (залежить від його конструкції).
Іноді в лампах з електронним баластом виходить з ладу саме електронний баласт. Це може відбуватись внаслідок перегріву, наприклад, якщо компактна лампа з вбудованим електронним баластом розташована цоколем вгору і робоча температура такої лампи досить висока.
Наступним фактором є стрибки напруги та підвищена напруга в мережі.
Впродовж експлуатації лампи, робоча напруга та струм поступово підвищуються внаслідок зношення електродів лампи.