- •3.1.1 Розрахунок умовно-постійних витрат
- •3.1.1.1 Вентиляторні установки
- •3.1.1.2 Водовідливні установки
- •3.1.1.3 Компресорні установка
- •3.1.2 Розрахунок перемінних витрат
- •3.1.2.1 Шахтні піднімальні установки
- •Піднімальна система статично неурівноважена з постійним радіусом органа навивки
- •Піднімальна система з постійним радіусом органа навивки та противагою
- •Піднімальна система з перемінним радіусом органа навивки
- •Піднімальна система похилого стовбура
- •Визначення прямих витрат електричної енергії на
- •Розрахунок електроспоживання видобувних ділянок і питомих норм електроспоживання
- •Розрахунок витрати електроенергії на прохідницькіх ділянках та на електровозне відкочування породи
- •Розрахунок витрат електричної енергії, зв'язаних з недосконалістю технологічного циклу, а також з порушеннями норм і правил при проведенні робіт з видобутку вугілля
- •Методика розрахунку видаткової частини балансу реактивної енергії
- •3.1.3.1 Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами головного водовідливу
- •3.1.3.2 Розрахунок генерації (споживання) реактивної енергії двигуном головної вентиляторних установок
- •Розрахунок генерації (споживання) реактивної енергії двигуном головної компресорної установки
- •3.1.3.4 Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами піднімальних установок з асинхроними двигунами
- •3.1.3.5 Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами стрічкових і скребкових конвеєрів
- •Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами комбайнів
- •3.1.4 Методика розрахунку втрат електричної енергії
- •3.1.4.1 Утрати потужності та енергії в лініях електропередачі
- •3.1.4.2 Визначення втрат у трансформаторах
- •2 Визначення втрат електроенергії в трехобмоточном трансформаторі
- •3.1.4.3 Визначення непродуктивних втрат у реакторах
- •3.1.4.4 Визначення непродуктивних втрат у компенсуючих пристроях
- •3.1.4.5 Визначення непродуктивних втрат у електричних двигунах
- •3.1.4.6 Визначення непродуктивних втрат у преосвітніх установках
- •3.1.4.6 Визначення непродуктивних втрат у сварочних установках
- •3.1.4.6 Визначення непродуктивних втрат при відсутності обмежників холостого ходу (для станков)
- •Розрахунок витрат електричної енергії на абк і
- •Розрахунок витрат електричної енергії на абк і на освітлення
- •Розрахунок витрат електричної енергії на субабонентів
- •Розрахунок прибуткової частини балансу електроспоживання по шахті
- •Енергії по шахті
Методика розрахунку видаткової частини балансу реактивної енергії
Загальновідомо, що реактивна енергія корисної роботи не робить, вона лише необхідна для створення магнітного полю в трансформаторах і асинхронних двигунах для забезпечення протікання в них (реактивного) струму, що намагнічує, тому поряд із виробництвом і розподілом активної енергії електричні станції повинні виробляти і розподіляти також і реактивну енергію. Дана реактивна енергія завантажує обмотки генераторів, трансформаторів і лінії передачі, циркулюючи від генераторів до споживачів і назад.
Сучасні асинхронні двигуни споживають реактивний струм, величина якого залежить від навантаження і складає 20-40% від повного номінального струму. Тому чим сильніше буде завантажен двигун і чим більше буде робітничий ток, споживаний їм, тим вище буде коефіцієнт потужності.
Реактивний струм, споживаний трансформатором також не залежить від навантаження і складає 4-6% від повного номінального струму у великих трансформаторів і 7-10% у трансформаторів малої і середньої потужності.
Суть складання балансу реактивної енергії полягає в тім, що б визначити місця найбільше малозавантажених двигунів і ужити відповідних заходів по збільшенню завантаження або по компенсації реактивної енергії.
Споживання асинхронним двигуном реактивної енергії виражається формулою:
Wp = [(PНОМ • tgН)/н ]• t, кВАр •год (3.86)
Відповідно до формули, що враховує завантаження асинхронного двигуна можна записати:
cos рд = cos нд • k, тоді
Wp = [(PНОМ • tg(arccos(cos нд • k))/н ]• t (3.87)
де k - коефіцієнт завантаження асинхронного двигуна.
3.1.3.1 Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами головного водовідливу
У (розділі 3.1.1.2) було показано, що потужність двигуна, необхідна для насоса для відкачки води склала Р, кВт.
Отже коефіцієнт завантаження складе:
kЗ = Р/ Рн (3.88)
По таблиці 3.19 знаходимо чому дорівнює k :
k
Споживання реактивної потужності двигуном водовідливу визначається по формулі, квар:
QАД = 0,8 • ((Рн/н) • tgн) + к2З • [((Рн/н) • tgн) - 0,8 • ((Рн/н) • tgн)] (3.89)
Отже витрата реактивної енергії на водовідлив за рік:
. (3.90)
Питома витрата реактивної електроенергії на 1м3 води.
.
(3.91)
Питому витрату реактивної енергії на одну тонну видобутку визначимо по
формулі:
кВАр • год / т. (3.92)
3.1.3.2 Розрахунок генерації (споживання) реактивної енергії двигуном головної вентиляторних установок
Розрахуємо генерацію (споживання) реактивної енергії двигуном головної вентиляторної установки.
Якщо мале завантаження синхронного двигуна головної вентиляторної установки по активній потужності, можна використовувати даний двигун як генератор реактивної енергії.
Коефіцієнт завантаження по активній потужності при n об/хв визначимо по формулі:
(n)=
Р/РНОМ
(3.93)
де Р , кВт – завантаження двигуна при n об/хв, = X0 ;
Х0 – угол установки лопаток, град.
Максимальне значення реактивної потужності, що може бути отримане від СД при n, об/хв визначимо по формулі:
Qсд(n)
= РНОМ
•
(n)
•
tg
н
, кВАр. (3.94)
де tg н - данне значення для двигуна вентилятора.
Генерування реактивної енергії синхронним двигуном головної вентиляторної установки за добу при n, об/хв:
=
Qсд(n)
• 24 , кВАр / добу. (3.95)
Технологічну норму генерації реактивної енергії на вентиляторну установку шахти при n? об/хв визначимо по формулі:
wрГВУ(n)
=
,
кВАр • год. / 1000 м3.
(3.96)
