- •3.1.1 Розрахунок умовно-постійних витрат
- •3.1.1.1 Вентиляторні установки
- •3.1.1.2 Водовідливні установки
- •3.1.1.3 Компресорні установка
- •3.1.2 Розрахунок перемінних витрат
- •3.1.2.1 Шахтні піднімальні установки
- •Піднімальна система статично неурівноважена з постійним радіусом органа навивки
- •Піднімальна система з постійним радіусом органа навивки та противагою
- •Піднімальна система з перемінним радіусом органа навивки
- •Піднімальна система похилого стовбура
- •Визначення прямих витрат електричної енергії на
- •Розрахунок електроспоживання видобувних ділянок і питомих норм електроспоживання
- •Розрахунок витрати електроенергії на прохідницькіх ділянках та на електровозне відкочування породи
- •Розрахунок витрат електричної енергії, зв'язаних з недосконалістю технологічного циклу, а також з порушеннями норм і правил при проведенні робіт з видобутку вугілля
- •Методика розрахунку видаткової частини балансу реактивної енергії
- •3.1.3.1 Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами головного водовідливу
- •3.1.3.2 Розрахунок генерації (споживання) реактивної енергії двигуном головної вентиляторних установок
- •Розрахунок генерації (споживання) реактивної енергії двигуном головної компресорної установки
- •3.1.3.4 Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами піднімальних установок з асинхроними двигунами
- •3.1.3.5 Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами стрічкових і скребкових конвеєрів
- •Розрахунок споживання реактивної енергії двигунами комбайнів
- •3.1.4 Методика розрахунку втрат електричної енергії
- •3.1.4.1 Утрати потужності та енергії в лініях електропередачі
- •3.1.4.2 Визначення втрат у трансформаторах
- •2 Визначення втрат електроенергії в трехобмоточном трансформаторі
- •3.1.4.3 Визначення непродуктивних втрат у реакторах
- •3.1.4.4 Визначення непродуктивних втрат у компенсуючих пристроях
- •3.1.4.5 Визначення непродуктивних втрат у електричних двигунах
- •3.1.4.6 Визначення непродуктивних втрат у преосвітніх установках
- •3.1.4.6 Визначення непродуктивних втрат у сварочних установках
- •3.1.4.6 Визначення непродуктивних втрат при відсутності обмежників холостого ходу (для станков)
- •Розрахунок витрат електричної енергії на абк і
- •Розрахунок витрат електричної енергії на абк і на освітлення
- •Розрахунок витрат електричної енергії на субабонентів
- •Розрахунок прибуткової частини балансу електроспоживання по шахті
- •Енергії по шахті
3.1.4 Методика розрахунку втрат електричної енергії
Для складання зведених балансів по окремих струмоприймачах і ділянкам, необхідно знати втрати активної і реактивної потужності й енергії.
3.1.4.1 Утрати потужності та енергії в лініях електропередачі
Утрати потужності в активному (омічному) опорі з урахуванням числа фаз
(n фаз) лінії електропередачі.
,
Вт. (3.112)
де nфаз – число фаз розглянутої лінії;
I-робочий струм у лінії, А;
R – активний опір однієї фази лінії.
Діелектричні втрати:
,
Вт.
(3.113)
Утрати на вихрові струми і гистерезис в елементах захисту ліній електропередач:
,
Вт.
(3.114)
Утрати на корону в повітряних лініях електропередач:
,
Вт.
=2,510-4U2ф
(3.115)
де
- діюче значення фазної напруги лінії,
кв;
-
діюче значення середнього (по трьох
фазах) критичного напруження корони,
кв.
Формула (4) справедлива для зміни в діапазоні від 0,5 до 1,0.
Критичне напруження корони визначається по формулі:
Uк
=
(3.116)
де Uк – критичне напруження корони, кв;
m – коефіцієнт негладкості багатожильних кручених проводів;
0 – діелектрична проникність вакууму;
r0 - радіус складового проводу, див;
rр – радіус розщеплення проводу, див;
с0 – робоча ємність фази лінії;
n – число складових.
Заряд на проводі визначиться по формулі:
q = C0U (3.117)
де U - напруга щодо землі, кв.
Критичне напруження корони при напрузі промислової частоти для проводів з різними радіусами визначаємо (для лінії з нерозщепленими проводами n = 1) по формулі:
Ек
= 23,3(1+
), кВ/см. (3.118)
Утрати потужності складаються з перерахованих складових:
=
+
+
+
, Ут (3.119)
Утрати потужності в реактивному опорі:
,
ВАр. (3.120)
Тому що активний опір лінії R залежить від питомого опору матеріалу р , той питомий опір використовується як основна вихідна величина для розрахунків. Паспортні (чи довідкові значення звичайно приводяться для стандартного значення температури tСТ = 20 С. Однак, при протіканні струму провідники нагріваються до робочої температури tРАБ, що приводить до збільшення опору, що враховується за допомогою температурного коефіцієнта питомого опору Р.
З обліком цього отриману величину варто помножити на поправочний температурний коефіцієнт:
Kt = 1 + Р(tраб – tст) = 1 + Р(tраб – 20). (3.121)
Залежність утрат потужності від струму навантаження має квадратичний характер і визначається з урахуванням довжини лінії L і перетину F по формулі:
.
(3.122)
де L – довжина лінії, м;
F – перетин проводу.
Другим варіантом визначення втрат є варіант визначення еквівалентного опору електричної мережі.
Еквівалентним опором якої-небудь мережі називається опір деякої умовної нерозгалуженої лінії, струм якого дорівнює току головної ділянки мережі і втрати електроенергії дорівнюють втратам у мережі.
Таблиця 3.22 - Значення поправочних коефіцієнтів для кабелів з мідними
жилами в залежності від завантаження кабелів
Довгостроково- припустима температура нагрівання жива кабелю, 0С |
Температура навколишнього середовища, 0С |
Поправочний коефіцієнт при к |
||||||
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
||
65 |
20 |
1,029 |
1,045 |
1,065 |
1,089 |
1,115 |
1,146 |
1,18 |
Дані про типи і довжини високовольтних кабелів зводимо в таблицю 3.24
Таблиця 3.23 – Кабельний журнал
Відкіля |
Куди |
Марка кабелю |
Довжина, м |
1 |
2 |
3 |
4 |
Rэ
=
(3.123)
Xэ
=
. (3.124)
де WА мережі, Vр мережі – активні і реактивні втрати електроенергії за обліковий період;
Тр – число робочих годин за обліковий період;
Iср – середнє значення струму в лінії.
Iср
=
чи Iср =
(3.125)
де WA, VР – витрата активної і реактивної енергії за характерну добу за показниками лічильників, квт*год, квар*год;
cosСР – середньозважений коефіцієнт потужності лінії;
V – лінійна напруга, кв.
Втрати електроенергії в лінії визначаються по формулі:
W = 3К2ф I2порівнRЭТр, кВгод (3.126)
V = 3К2ф I2порівнXЭТр, кВгод (3.127)
де Кф – коефіцієнт форми графіка навантаження;
Кф
=
. (3.128)
де m – число оцінок показань лічильника протягом часу, за яке визначається значення Кф;
t – час, за яке визначається значення Кф;
W/ А - витрата активної енергії за час t за показниками лічильника;
W/ А - витрата активної енергії за час t = t/m.
Для електричних навантажень більшості промислових підприємств Кф = 1,01-1,1.
Третім варіантом розрахунку втрат електричної енергії в лініях – використання програми “Matlab”, а саме пекета “Simulink”. (дивись додаток ).
