УТТСС. РГР. Зберігання вантажів у портових складах
.pdf
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»
Розрахунково-графічна робота «ЗБЕРІГАННЯ ВАНТАЖІВ У ПОРТОВИХ СКЛАДАХ»
по дисципліні «Управління термінальними і транспортно-складськими системами
(внутрішньопортова і складська логістика)»
Студентки 3 курсу _групи
Напрямок підготовки: 27 «Транспорт» Спеціальність: 275.01 «Транспортні технології(на морському й річковому транспорті)»
Волоснюк О. В.
(прізвище й ініціали)
Керівник
(посада, учене звання, науковий ступінь, прізвище й ініціали)
Оцінка: Національна шкала
Кількість балів: ECTS Члени комісії
(підпис) (прізвище й ініціали)
(підпис) (прізвище й ініціали)
м. Одеса – 2022 рік
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»
ЗАВДАННЯ на РГР по дисципліні
«Управління термінальними і транспортно-складськими системами (внутрішньопортова і складська логістика)»
на тему «ЗБЕРІГАННЯ ВАНТАЖІВ У ПОРТОВИХ СКЛАДАХ»
Студентки ___ Волоснюк Оксани Валентинівни______
(повністю прізвище, ім’я, по батькові)\
|
|
групи |
3 |
курсу |
|
|||
|
Варіант – 8 |
|
|
|
|
|
|
|
Вихідні дані |
|
|
|
|
|
|
|
|
Найменування показника |
|
Найменування вантажу |
||||||
|
Бабіт |
|
|
Мед |
Двотавр |
|||
|
|
|
|
|
||||
Маса пакета з піддоном, gП, т |
1,484 |
|
1,28 |
1,656 |
||||
Габаритний розмір пакета в плані, ℓП bП, м |
|
1,6 1,2 |
|
1,64 1,22 |
8 0,347 |
|||
Кількість пакетів у вагонному відправленні, |
51 |
|
60 |
78 |
||||
NВАГ, од. |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Кількість пакетів по висоті штабеля, mh, од. |
|
– |
|
|
– |
8 |
||
Керівник
(прізвище й ініціали)
3 |
|
Зміст |
|
Вступ |
4 |
Розділ 1 Транспортні характеристики вантажів |
4 |
Розділ 2 Визначення навантажень при складуванні |
11 |
2.1. Визначення питомого навантаження |
12 |
2.2. Розрахунок експлуатаційного навантаження |
13 |
Розділ 3 Обґрунтування оптимальних розмірів штабеля |
14 |
3.1. Оптимізація розмірів підстави штабеля |
14 |
3.2. Визначення розмірів штабеля |
15 |
Розділ 4 Визначення ефективності використання складів |
20 |
Висновок |
25 |
Список літератури |
26 |
4
Вступ Якість товару в першу чергу визначає його споживчі властивості (тобто
сукупність властивостей і характеристик товару, що надають йому здатність задовольняти потреби покупця). Таким чином, недостатньо виготовити якісний товар, необхідно також зберегти його якість у процесі доставки до кінцевого споживача.
Схоронність вантажу й безпека його транспортування забезпечуються, якщо вантаж пред'являється до перевезення в транспортабельному стані. Вантаж вважається транспортабельним, якщо він: перебуває в кондиційному стані; відповідає стандартам й умовам перевезення; має справну тару, упакування, пломби, замки, контрольні стрічки, належне маркування; надійно захищений від впливу зовнішніх умов; не має ознак, що свідчать про його псування.
Не всі товари однаково здатні зберігати свою якість у процесі зберігання при нормальних умовах. Для кожної групи товарів з урахуванням їх властивостей розробляються інструкції зі зберігання.
На схоронність якості товарів під час транспортування впливають наступні фактори: підбор відповідного виду транспорту, технічний стан транспортного засобу, спосіб й умови виконання завантажувально-розвантажувальних робіт, спосіб укладання в транспортному засобі, умови транспортування, тривалість перевезення. При виборі способу транспортування необхідно враховувати природу товарів й їхні можливі зміни при різних впливах. При транспортуванні враховуються: фізико-хімічні властивості вантажу, його об'ємно-масові характеристики й можливості виникнення біохімічних процесів.
Об’єктом дослідження є умови складування вантажів у портових складах.
Метою дослідження є встановлення оптимального способу складування заданих видів вантажів.
Для вирішення поставленою мети планується вирішити наступні завдання:
–розглянути транспортні характеристики вантажів;
–визначити навантаження при складуванні, а саме визначити питоме та експлуатаційне навантаження;
–обґрунтувати оптимальні умови штабеля, а саме оптимізувати розміри штабеля та визначити його розміри
–визначити ефективність використання складів.
Розділ 1 Транспортні характеристики вантажів 1.1. Транспортні характеристики бабіту
Бабіт – це спеціальний сплав олова та свинцю, який було отримано в 1839 році. Його було створено І. Беббітом, на честь якого і назвали сплав. Основною метою використання сплаву було збільшення експлуатаційного терміну підшипників для парових машин. Бабіт знайшов широке застосування завдяки своїм експлуатаційним характеристикам.
Слід зазначити, що, окрім сплавів свинцю та олова, в складі бабіту ще можна знайти сурму або мідь. Основними технічними характеристиками бабіту є антифрикційність, зносостійкість, також він легко плавиться (при 240 ºС).
5
Сплав має високу теплопровідність та є стійким до корозії. А ще він є досить легким у виготовленні. Однак цей метал має суттєвий недолік – погану міцність. Саме тому його використовують з таким металом як сталь для підвищення міцності.
Цей сплав застосовують для покращення характеристик підшипників та збільшення їхнього експлуатаційного терміну. Його заливають у внутрішні поверхні підшипників для покращення їх тертя. Бабіт використовують для виготовлення різноманітних підшипників (корінні, штучні, компресорні). Ще однією сферою застосування є важке машинобудування.
Існує три види бабітів: свинцеві, олов'яні та кальцієві. Кожен з них має свої особливості:
1.Свинцеві бабіти є стійкими до високих температур. Однак підшипники
зтакого сплаву мають низьку еластичність, тому його не використовують для підшипників, на які буде здійснюватися сильне навантаження. Ще однією особливістю такого різновиду бабіту є те, що вони найменш стійкі до іржавіння. Тому підшипники, виготовлені зі свинцевого бабіту, використовують в сільському господарстві (для техніки) та для автомобілів.
2.Олов'яні. Цей вид вирізняється своєю міцністю. Також олов'яні бабіти володіють такими характеристиками, як пластичність, висока зносостійкість, стійкість до корозії та іржі. Вони відмінно підходять для підшипників, що використовують у складних вузлах різних механізмів та агрегатів. В складі олов'- яних бабітів також міститься нікель, сурма та мідь. Іноді замість нікелю використовують кадмій. Однак такі бабіти мають найвищу вартість через відмінні технічні характеристики.
3.Свинець є основою кальцієвих бабітів. До складу цих сплавів входять натрій та кальцій. Такі бабіти мають найнижчу вартість. Цей сплав є міцним та щільним, однак вони схильні до швидкого окислення. Підшипники зі свинцевого бабіту знайшли своє застосування для рам залізничних вагонів.
Бабіти також поділяються за маркою – їх існує 6: Б88, Б83, Б83С (олов'я- ні) та бабіт Б16, БН, БС6 (свинцеві). Маркування бабітів здійснюється залежно від пропорцій їх компонентів – нікелю, міді, кадмію. При виготовленні бабітів керуються відповідними стандартами: для каліцієвих бабітів – ГОСТ 1209-90, та ГОСТ 1320-74 для свинцевих та олов'яних бабітів.
У вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Вантажі, пойменовані та не пойменовані в додатку до цих Правил, можуть перевозитись у вагонах відкритого типу в разі застосування відправниками засобів пакування (м’які контейнери, спеціалізовані контейнери, ящики та інші засоби упаковки або тари, маса брутто яких більше 500 кг) або навалом/насипом з використанням вагонного вкладиша, якщо такий спосіб перевезення допускається стандартом або технічними умовами на продукцію.
Перевезення у вагонах відкритого типу небезпечних вантажів допускається у випадках, передбачених Правилами перевезення небезпечних вантажів,
6
затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25 листопада 2008 року № 1430, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 26 лютого 2009 року за № 180/16196.
2.На прохання відправника залізниця може дозволити перевезення у вагонах відкритого типу вантажів (крім небезпечних). У такому разі відправник зобов'язаний підготувати і завантажити вантаж так, щоб забезпечувалась його схоронність при перевезенні. У графі 50 "Відмітки відправника" накладної відправник повинен зробити відмітку: "Перевезення у відкритому вагоні з одержувачем узгоджено".
3.Перевезення у вагонах відкритого типу вантажів у тарі (упаковці), виготовленій із легкозаймистих матеріалів, не допускається.
4.Можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником.
5.Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
6.З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
7.Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, яка розробляється і затверджується відправником та узгоджується із залізницею в частині, що стосується забезпечення збереженості вантажу і вагонів від пошкодження.
8.У разі навантаження у напіввагон вугілля, яке містить дрібні фракції (крім сортового, рядового і брикетів призначенням на сортувальні установки і збагачувальні фабрики), вище рівня його бортів, відправник повинен здійснити ущільнення вантажу. У цьому разі "шапка" в поперечному розрізі повинна мати форму трапеції. Висота частини "шапки" над обв'язним брусом кузова напіввагона після ущільнення вугілля має бути не більше 300 мм, а нижня її частина - міститися нижче обв'язного бруса.
7
9.При завантаженні вагона мінерально-будівельними вантажами вище його бортів, основа "шапки" вантажу має міститися на 50 мм нижче рівня бортів. Висота верхньої частини "шапки" має бути не більше: для щебеню - 780 мм, каменю будівельного - 700 мм, інших мінерально-будівельних вантажів - 730 мм.
10.Після навантаження відправник зобов'язаний очистити зовнішню частину кузова та інші деталі вагона від забруднення.
11.У разі перевезення вантажів замкнутими кільцевими маршрутами у вагонах, для яких неможливе завантаження до повної вантажопідйомності, відправник (одержувач) може обладнати ці вагони нарощеними бортами.
Платформи, які використовуються для перевезення мінеральнобудівельних матеріалів у кільцевих маршрутах, можуть бути обладнані відправником (одержувачем) нарощеними бортами по периметру вагонів або торцевими щитами.
Обладнання вагонів нарощеними бортами провадиться в межах габариту навантаження. Визначення міцності зазначених пристроїв і порядок кріплення їх до вагонів розробляється і затверджується відправником згідно з Порядком розроблення технічної документації щодо розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах, які перевозяться залізничним транспортом, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 18 травня 2010 року № 299, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 липня 2010 року за № 503/17798.
12.Повернення кільцевих маршрутів із вагонів парку залізниці, оснащених нарощеними бортами або щитами, на станцію відправлення на адресу відправника вантажу здійснюється за перевізними документами. У графі накладної "Найменування вантажу" одержувач повинен зазначити: "Порожні вагони обладнані щитами (нарощеними бортами) для перевезення (вказується назва вантажу, для перевезення якого призначені вагони)". Інші графи перевізних документів заповнюються у встановленому порядку.
У разі потреби використання таких вагонів для перевезення інших вантажів або відправлення їх в ремонт відправник (одержувач) на вимогу залізниці повинен зняти щити з вагонів. Для повернення щитів у пункт навантаження залізниця в установленому порядку надає відправнику (одержувачу) необхідну кількість вагонів.
13.Після вивантаження одержувач повинен очистити вагон від залишків вантажу та зняти залишки захисної плівки (емульсії).
1.2. Транспортні характеристики меду Бджолиний мед - один з складних природних продуктів, у складі якого
виявлено більше чотирьохсот різних компонентів. Бджолиний мед – ні з чим не зрівняний за харчовим та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи, її великодушний дарунок. Він вміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами і багатьма іншими біологічно активними сполуками, незмінний продукт харчування. Слід зазначити, що хімічний склад меду непостійний і залежить від виду медоносних рослин, з яких зібра-
8
ний нектар; грунту, на якому вони виростають; погодних і кліматичних умов; часу, що пройшов від збору нектару до витягання меду із стільників; термінів зберігання меду. Проте основні групи речовин у складі меду постійні. Середні значення основних складових меду (% у перерахунку на безводний залишок) приведені нижче:
глюкоза 44,3 фруктоза 41,2 сахароза 2,2 зольні елементи 2,58 вода 18,2
Корисні властивості меду.
Вони обумовлені біологічною природою меду і його складним хімічним складом. До основних властивостей меду відносять кристалізацію, бродіння, гігроскопічність теплоємність, теплопровідність, електропровідність, в'язкість, щільність, оптичну активність, тиксотропію і ін. Крім того, він володіє бактерицидними, лікувальними і дієтичними властивостями.
Мед транспортують із дотриманням установлених санітарних правил.
Під час транспортування бочки розміщують у 2—3 яруси. Кожний ярус відокремлюють прокладкою із дощок, ящики та фляги встановлюють у штабелі. Висота штабеля для фляг не більше ніж 1,5 м; для картоних ящиків не більше ніж 2 м.
Під час транспортування ящики, фляги та бочки щільно закріплюють або ув'язують.
Мед транспортують будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що чинні для цього виду транспорту.
Під час перевезення автомобільним транспортом тара з медом повинна бути закрита брезентом.
Мед зберігають у приміщеннях, захищених від прямих сонячних променів за температури не більше ніж 25 °С. Не дозволено зберігати мед разом з отрутами та продуктами, що надають меду нехарактерний для нього запах.
Бочки та фляги з медом зберігають у 2—3 яруси, наливними отворами (горловиною) доверху. На підлогу та між ярусами розміщують суцільні прокладки із дошок.
Ящики зберігають штабелями висотою до 2 м, встановлюючи їх на прокладки із дошок.
Великі партії медової продукції можуть перевозитися в дерев’яних бочках (до 70 літрів), а також в пластикових ємностях. Вважається, що перевозити і зберігати в пластиковій тарі харчові продукти не дуже корисно, тому на всьому шляху проходження необхідно підтримувати спеціальний температурний режим (в спекотну пору року особливо).
Для перевезення середніх партій часто використовуються ємності з алюмінію і нержавіючої сталі (до 20-25 літрів). Для реалізації в роздріб найчастіше використовують скляні банки. Інші продукти життєдіяльності бджіл (стільники, віск) запаковуються окремо в пластикові контейнери, папір, картонні коробки і т. д.
9
1.3. Транспортні характеристики двотаврів Балка двотаврова (двотавр) – вид металопрокату, що відноситься до фа-
сонного прокату, у вигляді бруса з поперечним перерізом, що нагадує букву Н. Завдяки своїй формі, маючи відносно невисоку питому масу, вона володіє
високою навантажувальною здатністю на прогин і здатністю розподіляти навантаження на несучі конструкції. Міцнісні якості балки залежать від кількох її характеристик: площа і форма її поперечного перерізу; довжина балки; матеріал балки; спосіб її закріплення. Саме по цій причині дуже важлива якість виготовлення балки, не варто економити на цьому. Як правило, балка двотаврова виробляється з вуглецевої (Ст3сп, Ст3Гсп, Ст3кп2, Ст3пс та ін) і низьколегованої (09Г2С, 12Г2С, 10ХНДП та ін.) сталей методом гарячого прокату.
Відмінні властивості двотаврових балок (двотаврів):
Двотаврова балка має унікальні механічні властивості. По міцності вона перевершує кутник і квадратний профіль, володіє високою жорсткістю і невеликою питомою вагою. Якщо балка зроблена у відповідності зі стандартами, вона володіє високою зносостійкістю і міцністю. Також одне з основних конструкційних властивостей двотаврової балки – це можливість роботи на вигин, тобто приймати на себе і передавати фундаментним основам навантаження, як вертикальне, так і горизонтальне (вітер при висоті будівель, сейсмологічні умови).
Двотаври мають ряд незаперечних переваг: дозволяють перекривати великі прольоти при значному навантаженні; вони не горять (хоча і втрачають несучу здатність при нагріванні до високої температури) і стійкі до біологічних впливів.
Сфери застосування двотаврових балок (двотаврів):
Двотаврові балки не потребують представлення: вони вже давно і широко застосовуються в великопанельному, промисловому і цивільному будівництві для перекриттів, колонних металоконструкцій, опор, мостових споруд і підвісних шляхів.
Балка полегшує зведення споруд, завдяки своїй універсальності. При її використанні Ви зможете значно знизити витрати металу, бетону і трудовитрати. Саме з цього двотаврові балки успішно використовують в будівництві швидкомонтованих споруд у якості каркаса міжповерхових перекриттів, основного несучого каркаса.
Застосовується цей вид прокату також в машинобудуванні, вагонобудуванні та інших галузях.
Широке застосування двотаврових балок викликало поділ їх на різні за своїми характеристиками підвиди, завдяки чому, даний елемент конструкцій став застосовуватися більш широко. Використання унікальних властивостей двотаврових балок значно розширює можливості архітектури. Сучасні дизайнерські та архітектурні рішення вимагають застосування сталевих балок в якості несучого каркаса, оскільки при великих прольотах від 7 метрів застосовувати бетонні конструкції стають не ефективно. Двотаврова балка також може використовуватися і як елемент дизайнерського художнього оформлення будівлі.
10
Метали і металеві вироби, що перевозяться автомобільним транспортом, підрозділяються на такі групи:
-нормальні за вагою і габаритами;
-довгомірні, довжиною понад 8 м;
-великовагові, вагою одного місця понад 3 т.
Сортову сталь розміром до 30 мм і тонколистову сталь товщиною до 4 мм перевозять у міцно скріплених пачках (в'язках, пакетах). Кожна пачка повинна містити сталь однієї партії.
Допускається перевезення в пачках листової сталі товщиною до 6 мм включно, що прокатана на станах безперервної прокатки.
За погодженням сторін в пачках можна перевозити сортову сталь розміром до 50 мм і листову сталь товщиною до 10 мм.
Маса пачки під час ручного вантаження повинна бути не більш як 80 кг, механізованого - не більш як 10 т, а на вимогу вантажоодержувача - не більше ніж 5 т.
Пачки повинні бути міцно обв'язані дротом чи стрічкою не менше ніж у двох місцях, а кінці обв'язки надійно закручені.
Пачки листів треба міцно скріплювати стальною стрічкою у дві скоби. Для перевезення нормальних за вагою і габаритами металів і металови-
робів застосовуються автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою; для перевезення металу довжиною до 8 метрів - тягачі з напівпричепами і металовози; для перевезення довгомірних металів - автомобілі з причепами-розпусками; для перевезення важковагових листів - тягачі з напівпричепами і причепамиваговозами.
Кольорові метали, сплави і металеві вироби перевозяться критими автомобілями або в контейнерах. Оброблені поверхні відливків і нарізані вироби (болти, гайки, гвинти) повинні бути змащені нейтральним мастилом, що запобігає корозії.
Метали і металеві вироби під час перевезення повинні бути захищені від пошкоджень, а відливки із чорних металів, кольорові метали, сплави і металеві вироби - також і від атмосферних впливів. При перевезенні слід вжити заходів, що уберігають метали від залишкових деформацій. Метали і металеві вироби слід перевозити:
-стальний прокат, кутики, швелери і двотаври - в штабелях за профілями на дерев'яних підкладках. При перевезенні поміж окремими рядами прокатних виробів укладають дерев'яні прокладки;
-стальні канати - скрученими в бухти або намотаними на барабани;
-рулонні сітки - перев'язаними м'яким в'язальним дротом;
-плоскі сітки - пов'язаними в пакети;
-заклепки, болти, гайки, шайби, гвинти - укладеними в тару;
-електроди - обгорнутими папером та укладеними в ящики;
-дріт для автоматичного зварювання - скрученим в бухти, обгорнутим водонепроникним папером та упакованим у тарну тканину, рогожу чи в ящики;
-кольорові метали і сплави - зв'язаними в пачки та вкладеними в тару; забороняється підкладати під листи та профілі із алюмінієвих сплавів стальні під-
