Вантажознавство. РГЗ

ω= 1,81 м3/т, U > ω, вантаж «легкий» Солонина

U = 1,2 м3/т

ω= 1,81 м3/т, U < ω, вантаж «важкий». Куточок

U = 1,2 м3/т

ω= 1,81 м3/т, U < ω, вантаж «важкий».

У нашому випадку в два трюми завантажується два вантажі (куточок та солод), з них один «важкий» (куточок) і один «легкий» (солод), а також у другий трюм обидва легких вантажі.

Для інших вантажів, які розміщуються роздільно і усі є важкими, приймається розрахунок:

Q кл = Wпр / U

Сік – «лег», Uв = 1,87 м3/т Солод – «лег», Uл = 2,24 м3/т Бавовна – «лег», Uв = 2,01 м3/т Солонина – «важ», Uв = 1,2 м3/т Куточок – «важ», Uв = 1,2 м3/т

Завантаження трюму № 1 (Бавовна): Q = 552/2,01=275

Завантаження трюму № 2 (Cолонина): Q = 1446/1,2=1205

Завантаження трюму № 3 (куточок та солод):

Pп = 2153 т Wп = 3900 м3

Qв = Рп - Qл

Qл = (Wп - Рп ∙ Uв)/(Uл - Uв)

Qв = 2153 – 1964 = 837 т (куточок)

Qл = (3900 - 2153 ∙ 1,2)/(2,24 – 1,2) = 1316 т (солод)

Завантаження трюму № 4 (сіка): Q = 1131/1,87=604

Після визначення кількості кожного вантажу на судні визначається їхній об’єм Vi , м3

Vi = Qi ∙ Ui , i = 1...5 Сік: V = 604 ∙ 1,87 = 1130 м3

Солод: V = 1316 ∙ 2,24 = 2947 м3 Бавовна: V = 275 ∙ 2,01 = 552,75 м3 Солонина: V = 1205 ∙ 1,2 = 1446 м3 Куточок: V = 837 ∙ 1,2 = 1004 м3

Висота шару j-го вантажу в приміщенні (Hj) визначається пропорційно кубатурі з вираження, м

Hj = Hпр ∙ Vj / Wпр

Сік:

Hj = 4,3 ∙ 1130 / 2050 = 2,4 м

Солод:

Hj = 7,8 ∙ 2947 / 3900 = 5,8 м

Бавовна:

Hj = 7 ∙ 1130 / 1000 = 7,8 м

Солонина:

Hj = 7,8 ∙ 1446 / 2620 = 4,3 м

Куточок:

Hj = 7,8 ∙ 1004 / 3900 = 2 м

Рис. 4. План розміщення вантажу по приміщеннях судна

4.2Завантаження суміжних видів транспорту

Уданому розділі в масштабі, з урахуванням лінійних розмірів і маси пакетів, розмірів і вантажопідйомності вагонів, приводяться схеми розміщення пакетів вантажів у вагонах (рис. 5).

Солонину в бочках будемо перевозити в критих, 4-вісних металевих ізотермічних вагонах вантажопідйомністю 41 т, довжина вагона 13,85 м; ширина 2,57 м; висота-2,41 см.

Соку у ящиках,солод у мішках,бавовна у кіпах перевозимо в критих, 4- вісних вагонах вантажопідйомністю 68 т, довжина вагона 13,84 см; ширина 2,76 см; висота - 2,79 см.

Металопрокат в 6-вісних металевих піввагонах, вантажопідйомністю 94 т, довжина піввагона14,33 см; ширина 2,90 см; висота-2,365 см.

Розрахунок L, B, H аналогічно з пунктом 2.1.

Враховуючи лінійні розміри і маси пакетів, розміри і вантажопідйомність вагонів, наводимо схеми розміщення пакетів в вагонах.

Рисунок 5.1. Схема завантаження вагона пакетами соку

2,79

Рисунок 5.2. Схема завантаження вагона пакетами солоду

2,79

13,84 2,76

Рисунок 5.3. Схема завантаження вагона пакетами бавовни

L = 17; B = 2; H = 1; Nв =34

Рисунок 5.3. Схема завантаження вагона пакетами бавовни

Рисунок 5.3. Схема завантаження вагона пакетами бавовни

Для кожного вантажу розраховуємо коефіцієнт використання технічної норми завантаження вагонів:

Kваг = Nв ∙ gп / Pваг

Соки: 16 ∙ 1,83 / 67,14 = 0,43 Солод: 16 ∙ 1,9 / 52,5 = 0,57 Бавовна:136 ∙ 0,425 / 68 = 0,85 Солонина: 34 ∙ 1,88 / 63 = 1,02 Куточок: 99 ∙ 0,244 / 93,94 = 0,25

Пакетизація спрощує роботу з завантаження та розвантаження транспортних засобів, але ефективність використання вантажомісткості в окремих випадках значно зменшується. Лише відправлення куточку у зв’язках має майже ідентичне значення технічної норми завантаження вагонів, що й при поштучному завантаженні вагону.

Висновок Розрахунково-графічне завдання «Зберігання і транспортування

вантажів» з дисципліни «Вантажознавство» складається з 4 основних розділів, які описують етапи підготовки вантажів до відправки і зберігання.

1.«Транспортна характеристика вантажів». У даному розділі визначення об'ємно-масові характеристики (вид тари, маса брутто, обсяг місця, питомий навантажувальний обсяг), навантажувальні характеристики (упаковка, коефіцієнти форми і трюмної укладання), складські характеристики і питання сумісності заданих вантажів, фізико-хімічні властивості, специфічні особливості вантажів, вказали пропонований вид тари, привели її опис та зовнішній вигляд, вимоги до тари й упаковки, вимоги до умов зберігання і транспортування, технічні умови перевезення;

2.«Укрупнення вантажних місць». Описано розрахунок норм завантаження вагонів, оптимальний розподіл вантажів по поддонам і розрахована навантаження на підлогу складу. Ілюстрували становище вантажу на піддоні, а також зв'язки для укрупнення вантажу - сортовий метал.

3.«Визначення навантажень при складуванні». Розрахунок експлуатаційної навантаження, обрані засоби механізації, що здатні витримати навантаження пакетів та типи навантажувачів. Визначили висоту штабелювання індивідуально для кожного з вантажів.

4.«Завантаження транспортних засобів». В даному розділі описана завантаження відсіків судна методом «пропорційності кубатури», а також суміжні види транспорту (вагони), спираючись на лінійні розміри і маси пакетів і вагонів. Також були розраховані коефіцієнти технічної норми завантаження вагонів, обрано тип судна, його характеристики застосовано під час розрахунків.

Список літератури:

1.Козырев В.К. Грузоведение: Учебник. – Издание 2-е, исправленное и дополненное - О.: Феникс; М.: РКонсульт, 2005. –360 с.

2.http://www.searates.com/

3.www.transrussia.net/CargoClassifier Справочник сюрвейера

4.http://tgr-project.at.ua/index/kharakteristiki_sudov/0-6

5.Тихонін В. І. Вантажознавство. Методичні вказівки, інструкції, завдання до лабораторних і практичних занять. – Одеса: «Магістр», 2017 р. – 136 с.

6. Тихонін В. І. Вантажознавство. Конспект лекцій. – Одеса: «Магістр», 2017 р. – 136 с.

7. Тихонін В. І. Вантажознавство. Навчальний посібник. – Одеса: «Магістр», 2017 р. – 136 с.