Вантажознавство. РГЗ

Розрахунок формування пакета та зв’язування для кожного з вантажів наводиться у табл.3:

Враховуючи фізико-хімічні властивості наведених вантажів, доцільно використовувати термоусадочну плівку для кріплення соки, солоду та вовни для запобігання потрапляння вологи у вантаж, та стрічки – для солонини у бочках та куточка.

Розрахунок формування пакета для соки:

1. ЗУМВ – піддон 2П2В (1600×1200×180 мм, gпід = 80 кг)

2.nр – число місць у першому шарі, од. nр = 8 од.

3.nh’ – число шарів (рядів) вантажу по висоті, що може бути, виходячи

змаксимальної висоти пакета, од.

nh' = (Gmax – gпід) / (gм ∙ nр)

gпід – маса піддона, т.

Gmax – вантажопідйомність піддону, 2т. gм – маса місця, т.

nh’ = (2 - 0,08) / (0,03 ∙ 8) = 8 од.

4. nh’’ – число шарів (рядів) вантажу по висоті, яке може бути розміщено, виходячи з максимальної висоти пакета, од.

nh'' = (Hmax – hпід) / hм Hmax – максимальна висота пакету, 1,8 м.

hпід – висота піддона, м. hм – висота місця, м.

nh’’ = (1,8 - 0,18) / 0,20 = 8 од.

Значення nh' та nh'' дорівнюють цілій частині результату ділення. 5. nh – фактичне число шарів (рядів) по висоті пакета, од.

nh = min{nh'; nh''}

nh = min{8; 8} = 8 од.

6. n – загальна кількість місць у пакеті, од. n = np ∙ nh

n = 8 ∙ 8 = 64 од.

7. gп’ – маса пакета без піддона, т.

gп' = n ∙ gм

gп’ = 64 ∙ 0,03 = 1,92 т.

8. gп – маса пакета з піддоном, т.

gп = gп' + gпід

gп = 1,92 + 0,08 = 2 т.

9. hп – висота пакета з піддоном, м.

hп = nh ∙ hм + hпід hп = 8 ∙ 0,2 + 0,18 = 1,78 м.

10.lп×bп – габаритний розмір пакета в плані, м. Якщо вантаж не виступає за кромки піддона, дорівнює габаритному розміру піддона.

lп×bп = 1,6×1,2 м.

11.Рп – питоме навантаження, яке створюється одним пакетом,

т/м2

Рп = gп / ((lп + 0,05) ∙ (bп + 0,05)) Рп = 2 / ((1,6 + 0,05) ∙ (1,2 + 0,05)) = 0,97 т/м2

Приводимо зовнішній вигляд пакетів і зв’язувань (рис. 3)

1200

1,78

1600

Рис. 3.1. Сіка у ящиках, n = 64

1800

1200

1600

Рис. 3.2. Солод у мішках, n = 36

800

510

1200

Рис. 3.3. Вовна у кіпах, n = 4

800 1650

1200

Рис. 3.4.Солонина у бочках, n = 4

3. Визначення навантажень при складуванні Навантаження на підлогу складу при складуванні вантажів

залежать від багатьох факторів. При розміщенні вантажів на складі їхнє різне навантаження на підлогу складу більшої мірою визначається висотою складування вантажу, що часто залежить від можливості перевантажувальної техніки.

3.1 Вибір засобів механізації Основним засобом механізації, при складуванні генеральних

вантажів в критих складах, є навантажувачі.

Зробимо розрахунок висоти складування вантажів, яка визначається використовуваним навантажувачем і ширини проїздів між штабелями для одного вантажу – сока в ящиках на кам'яному складі, розрахунки по решті вантажам наведемо в таблиці 4. Розрахунки по складах, на яких зберігання вантажів не допускається або недоцільно, не виробляються.

Враховуючи фізико-хімічні властивості наведених вантажів, доцільно використовувати термоусадочну плівку для кріплення солоду та бавовни для запобігання потрапляння вологи у вантаж, та стрічки – для солонини у бочках та куточка.

Не допускається зберігання, солоду в мішках на відкритому складі, виходячи з їх транспортних характеристик. Бавовна може зберігатися на складі не довгий час.

Куточок доцільно зберігати на відкритому складі - це дозволить підвищити висоту складування, а також зменшити площу, займану штабелем.

Зв'язки складуються на відкритих майданчиках за допомогою крана, так як їх значення lп набагато більше значення bп,тому ширину проїздів для них приймаємо рівною 1 м. Bпр= 1. Розрахунок по даному виду вантажу в таблиці 4 не наводиться.

16.Впр - ширина проїзду для навантажувача, м

3.2 Розрахунок експлуатаційного навантаження Висота штабелювання вантажу в складі розраховується

виходячи з висот, які обмежують висоту штабелювання.

Розрахунок для тих складів, на яких зберігання вантажів не допускається або недоцільно, не наводиться.

Розрахунок експлуатаційного навантаження для соки у ящиках на кам’яному складі:

1. Рт – технічна норма навантаження, т/м2 (див. завдання на

РГЗ).

Рт = 3,5 т/м2

2. Рп – питоме навантаження, т/м2 (див. табл. 3).

Рп = 0,97 т/м2

3. mh’ – кількість рядів пакетів по висоті, виходячи з технічної норми навантаження, од. (значення mh’ – ціла частина результату ділення)

mh’ = Рт / Рп

mh’ = 3,5 / 0,97 = 3 од.

4.hп – висота пакета вантажу, м (див. табл. 3). hп = 1,78 м

5.Н’ – висота штабеля, обумовлена технічним навантаженням, м

Н’ = hп * mh’

Н’ = 1,78 *3 = 5,34 м

6.Нс– висота складу, м (див. завдання на РГЗ).

Нс = 3,8 (м)

7.Нтб – висота штабеля вантажу виходячи з вимог техніки безпеки, м

(Додаток 3 - Припустима висота складування вантажів)

Hтб = 2 ряди.

Hтб = 2 * 1,78 = 3,56 м

8. Нт, Нфх – висота штабеля вантажу виходячи з міцності тари й фізикохімічних властивостей, м (Додаток 3 – припустима висота складування вантажів)

Нт, Нфх = 8 од.

Нт, Нфх = 8 / nh * hп = 8 / 8* 1,78 = 1,78 м

9. Нм – висота штабеля вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м (див. табл. 4).

Нм = 4,48 м

10. Нmax – максимально припустима висота складування вантажу, м

Нmax = min {Нтб; Нт ; Н’; Нм; Нс ; Нф}

Нmax = min {3,56; 1,78; 5,34; 4,48; 3,8; 1,78} = 1,78 м

11. mh –фактична кількість рядів пакетів по висоті, од.

mh = Нmax / hп

значння mh – ціла частина результату ділення. mh = 1,78 / 1,78 = 1 од.

12. Нш – фактична висота штабеля, м

Нш = mh * hп

Нш = 1 * 1,78 = 1,78 м

13. РЕ – експлуатаційне навантаження на підлогу складу, т/м2

РЕ = Рп * mh

РЕ = 0,97 * 1 = 0,97 т/м2

За умовою завдання РГЗ, Нтб, Нт і Нфх деяких вантажів не залежать від Нм, тому нижче приводиться розрахунок цих значень для конкретних вантажів.

Соку у ящиках

Нтб = 2 ряди.

Нтб = 2 * 1,78 = 3,56 м

Нт і Нфх = 8 од.

Нт і Нфх = 8 / nh * hп = 8 / 8 * 1,78 = 1,78 м

Солод у мішках

Нтб = 4 ряди

Нтб = 4 * hп = 4 * 1,8 = 7,2 м

Нт і Нфх = 18 од.

Нт і Нфх = 18 / nh * hп = 18 / 13 * 1,8 = 2,49 м

Бавовна у кіпах

Нтб = 4 рядів

Нт = 4 * hп = 4 * 0,5 = 2 м

Нт і Нфх = 9 од.

Нт і Нфх = 9 / nh * hп = 9 / 2 * 0,5 = 2,3 м

Солонина у бочках

Нт і Нфх = 8 од.

Нт і Нфх = 8 / nh * hп = 8 /3 * 1,65 = 4,4 м

Куточок (сортовий метал)

Нтб = 2 - 4,5 м

Нт і Нфх = -

Для всіх інших випадків Нтб, Нт і Нфх = Нм.

Розрахунки по всіх вантажах і складах приводиться у табл. 5

Таблиця 5

4.1Завантаження вантажного відсіку судна

Здодаткової літератури вибирається судно яке дозволяє забезпечити необхідні режими перевезення заданих вантажів і з

відповідним значенням чистої вантажопідйомності. При виборі судна Dч повинна бути ближче до верхньої границі.

За завданням ніякі вантажі не потребують спеціальних умов.

За середнім ПНО вантажів визначаємо середнє значення, і за ним підбираємо найбільш «підходяще» судно, тобто порівнюємо середнє ПНО та питому вантажомісткість судна і вибираємо те судно, у якого різниця між ними мінімальна.

Середнє ПНО заданих вантажів, м3/т

Uср = (U1 + U2 + U3 + U4 + U5) / 5

де U1,2,3,4,5 – ПНО для вантажів (див. табл. 1).

Uср = (1,87+2,24+2,01+1,2+1,2) / 5 = 1,7 м3/т

Вибираємо судно типу «Дивногорск» (додаток 1) з наступними характеристиками:

Wс = 19154 м3 Dч = 10570 т

Питома вантажомісткість судна, м3/т ω = Wс / Dч

ω = 19154 /10570 = 1,81 м3/т

Різниця між Uср = 1,7 та ω = 1,81 мінімальна відносно інших типів суден.

Враховуючи раніше складену таблицю сумісності (табл. 2), визначаємо мінімальну потрібну кількість приміщень для розміщення вантажів. Нам необхідно одне вантажне приміщення.

По раніше обраних приміщенням методом «пропорційно кубатурі» визначаємо їх розподільну вагу:

Рп = Wп ∙ Dч / Wc

Рп – розподілена вага розрахункового приміщення, т. Виберемо трюм №1, трюм №2, трюм №3 та трюм №4. Трюм №1:

Wп – об’єм розрахункового приміщення, м3. Wп = 1000 м3

Рп = 1000 ∙ 10570/19154 = 552 т

Трюм №2: Wп = 2620 м3

Рп = 2620 ∙ 10570/19154 = 1446 т

Трюм №3:

Wп = 3900 м3

Рп = 3900 ∙ 10570/19154 = 2153 т

Трюм №4:

Wп =2050 м3

Рп = 2050 ∙ 10570/19154 = 1131 т

Визначимо, які вантажі в нас «легкі», а які «важкі». Сік

U = 1,87 м3/т

ω= 1,81 м3/т, U > ω, вантаж «легкий». Солод

U = 2,24 м3/т

ω= 1,81 м3/т, U > ω, вантаж «легкий». Бавовна

U = 2,01 м3/т