Вантажознавство. РГЗ

Солонина у бочках:

75

Made in Poland

Зроблено у Польщі

Ø50

Куточок:

800

800х18х18х1,1

305 kg

18

Продовження рисунку 1

На підставі транспортних характеристик вантажів складена таблиця їх сумісності з урахуванням можливості їх пошаровим укладання (табл. 2). При складанні таблиці використане наступне кодування (по Козирєва):

0- «сумісне перевезення на одному судні забороняється»;

1- сумісність без обмежень, можлива пошарова укладка:

2- «поодаль чи поряд» - вантажі сумісні в одному приміщенні, але горизонтальна відстань повинна бути не менше 3 м або між ними повинен бути нейтральний вантаж, або надійна сепарація;

3- «в одному відсіку, але в різних приміщеннях» - вантажі повинні бути розділені палублю або перегородкою;

4- «в іншому відсіку» - вантажі повинні бути розділені переборкою;

-«через одне приміщення» - вантажі повинні бути розділені двома

преборками чи палубами.

2. Укрупнення вантажних місць

Як укрупнення вантажних місць у РГЗ розглядається тільки їхня частина (піддон, зв’язування, вагонів), причому основна увага приділяється укрупненню вантажних місць із використанням піддонів і зв’язування. Треба вибирати вагони, які дозволяють перевезти максимальну кількість вантажу, при цьому порожнього місця, в якому, повинно бути якомога менше.

2.1. Визначення норми завантаження вагонів При визначенні кількості вантажних одиниць треба враховувати, що

норма завантаження вагона не може перевищувати вантажопідйомності вагона.

Вантаж № 4 прибуває вагонними відправками, в критих, 4-вісних металевих ізотермічних вагонах вантажопідйомністю 41 т, довжина вагона 13,850 см; ширина 2,578 см; висота-2,410 см.

Вантажі № 1 - 3 прибуває вагонними відправкам поштучно в критих, 4- вісних вагонах вантажопідйомністю 68 т, довжина вагона 13,844 см; ширина 2,762 см; висота - 2,798 см.

Металопрокат прибуває в 6-вісних металевих піввагонах, вантажопідйомністю 94 т, довжина піввагона14,338 см; ширина 2,908 см; висота-2,365 см.

Розрахунок кількості та розміщення вантажних одиниць у вагонах:

Сік у ящиках:

За довжиною: L = Lв /lм= 13,84/0,6 = 23 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,76/0,4 = 6,9 од.

Bв − ширина вагону; bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,79/0,2 = 13,9 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H = 23 ∙ 6,9 ∙ 13,9 = 2206 од.

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 13,84/0,4 = 35 од.

B = Bв/lм = 2,76/0,6 = 4,6 од. H = Hв/hм = 2,79/0,2 = 13,9 од.

Мв = L ∙ B ∙ H = 35 ∙ 4,6 ∙ 13,9 = 2238 од.

Вибираємо другий варіант розміщення вантажу, бо: 2206 < 2238 Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 2238 ∙ 0,03 = 67.14 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Солод у мішках:

За довжиною: L = Lв /lм= 13,84/0,76 = 18 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,76/0,55 = 5 од.

Bв − ширина вагону; bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,79/0,18 = 15 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H = 18 ∙ 5 ∙ 15= 1350 од.

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 13,84/0,55 = 25 од.

B = Bв/lм = 2,76/0,76 = 4 од. H = Hв/hм = 2,79/0,18 = 15 од.

Мв = L ∙ B ∙ H = 25 ∙ 4 ∙ 15 = 1500 од.

Вибираємо другий варіант розміщення вантажу, бо: 1500 > 1350 Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 1500 ∙ 0,035 = 52,5 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Бавовна у кіпах:

За довжиною: L = Lв /lм= 13,84/0,80 = 17 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,76/0,60 = 5 од.

Bв − ширина вагону; bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,79/0,65 = 4 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H =17 ∙ 4 ∙ 5 = 340 од.

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 13,84/0,60 = 23 од. B = Bв/lм = 2,76/0,80 = 3 од. H = Hв/hм = 2,79/0,65 = 4 од.

Мв = L ∙ B ∙ H = 23 ∙ 3 ∙ 4 = 276 од.

Вибираємо перший варіант розміщення вантажу, бо: 340 > 276 Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 340 ∙ 0,2= 68 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Солонина у бочках:

За довжиною: L = Lв /lм= 13,85/0,5 = 28 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,57/0,5 = 5 од.

Bв − ширина вагону; bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,41/0,75 = 3 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H = 37 ∙ 14 ∙ 12 = 420 од.

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 13,85/0,5 =28 од. B = Bв/lм = 2,57/0,5 = 5 од. H = Hв/hм = 2,41/0,75 = 3 од.

Мв = L ∙ B ∙ H = 73 ∙ 7 ∙ 12 = 420 од.

Вибираємо перший варіант розміщення вантажу, бо: 420 > 420 Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 420 ∙ 0,15 = 63 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Куточок:

За довжиною: L = Lв /lм= 14,33/8= 2 од. Lв − довжина вагону;

lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,90/0,18 = 16 од. Bв − ширина вагону;

bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,36/0,18 = 13 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H =2 ∙ 16 ∙ 13 = 416 од.

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 416 ∙ 0,244 = 101 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Норма завантаження вагону перевищує його вантажопідйомність, тому треба зменшити кількість до 385, відповідно:

Мв = Qв / gм = 94/0,244 = 385 од.

звідси:

Pваг = Мв ∙ gм = 385 ∙ 0,244 = 93,94 т.

H = Mв / (L ∙ B) = 385/32 = 12,04 = 12од. Неповних шарів – 0,04 ( Nн = 0,04 ).

Кількість профілів у верхньому (8-му) шарі:

N = Nн ∙ В = 0,04 ∙ 16 = 0,64=1 од. L = 2 од.

B = 16 од.

H = 12 од.

N = 1 од.

Мв = 2 ∙ 16 ∙ 12 + 1 = 385 од.

Pваг = Мв ∙ gм = 385 ∙ 0,244 = 93,94 т.

Приводимо схеми завантаження вагонів вантажами поштучно

(рис. 2.1- 2.5):

2798

13844

2798

2792

Рис. 2.1.Сіка у ящиках

L= 23; B= 7; H= 14;

РисL. 2=.218;. СолодB = 5;у Hмішках= 15; L = 25; B = 5; H = 15;

2798

Рис. 2.3. Вовна у кіпах

L = 17; B = 5; H = 4;

2410

13850

2578

Рис. 2.3. Солонина у бочках

L = 28; B = 5; H = 3;

2365

14338

2908

Рис. 2.5. Куточок №18

L = 2; B = 16; H = 13;

2.2 Формування пакетів Способи пакетування генеральних вантажів можна розділити на

дві групи – на піддонах та без піддона. Найчастіше пакети формуються на піддонах П4В та 2П2В, що мають розміри 1200х800х150 мм, масу 25 кг, вантажопідйомність 1 т та 1600х1200х180, 80 кг та 2 т відповідно.

При розміщенні вантажів на піддоні вони не повинні виступати за край піддона або цей виступ повинен бути мінімальним і не перевищувати 50 мм, також не завантажена площа піддона повинна бути мінімальною, розташування вантажів на піддоні не повинне зміщати центр ваги пакета.

Також, якщо на двох піддонах П4В розташовується більше місць чим на одному 2П2В, то вибирається піддон П4В і навпаки, а якщо кількість місць однакове – піддон вибирається довільно.

При формуванні зв’язування вантажні місця, що в нього входять, повинні розташовуватися так, щоб зв’язування займало мінімальний об’єм і його переріз наближався до квадрату.

Для подальшого формування пакета керуються наступними правилами: по висоті пакет не повинен перевищувати 1,8 м та маса пакета не повинна перевищувати його вантажопідйомності відповідно до обраного піддона.