Вантажознавство. РГР

Нм = Нпв – 0,1 + hп

Нм = 3,3 – 0,1 + 1,42

Нм = 4,62 м

12. bп – габаритна ширина пакету в плані, м (див. табл. 3).

bп = 1,2 м

13.В1 – ширина проїздів між штабелями, яка забезпечує необхідну маневреність перевантажувальної техніки, м

В1 = Rс + а + bп + (2 ∙ с) В1 = 1,94 + 0,445 + 1,2 + (2 ∙ 0,15) = 3,885 м

с – зазор, необхідний для проїзду навантажувача (приймається рівним 0,15 м)

14. lп – габаритна довжина пакету в плані, м (див. табл. 3).

lп = 1,6 м

15. В2 – ширина проїздів між штабелями, яка забезечує проїзд двох навантажувачів, що рухаються на зустріч, м

В2 = 2 * lп + 3 * с

В2 = (2 ∙ 1,6) + (3 ∙ 0,15) = 3,65 м

16.Впр - ширина проїзду для навантажувача, м

Впр = max {В1; В2}; Впр = max {3,885; 3,65} = 3,885 м

Розрахунок по всім іншим вантажам на інших складах наводиться у табл. 4.

Таблиця 4

3.2 Розрахунок експлуатаційного навантаження

Висота штабелювання вантажу в складі розраховується виходячи з висот, які обмежують висоту штабелювання.

Розрахунок для тих складів, на яких зберігання вантажів не допускається або недоцільно, не наводиться. Виключення розрахунків описано у пункті 3.1.

Розрахунки по всіх вантажах і складах приводиться у табл. 5: Таблиця 5

Розрахунок експлуатаційного навантаження для конфітюру у ящиках на кам’яному складі:

1.Рт – технічна норма навантаження, т/м2 (див. завдання на РГЗ).

Рт = 4,5 т/м2

2.Рп – питоме навантаження, т/м2 (див. табл. 3).

Рп = 0,8145 т/м2

3. mh’ – кількість рядів пакетів по висоті, виходячи з технічної норми навантаження, од. (значення mh’ – ціла частина результату ділення)

mh’ = Рт / Рп

mh’ = 4,5 / 0,8145 = 5 од.

4.hп – висота пакета вантажу, м (див. табл. 3). hп = 1,42 м

5.Н’ – висота штабеля, обумовлена технічним навантаженням, м

Н’ = hп * mh’

Н’ = 1,42 * 5 = 7,1 м

6. Нс– висота складу, м (див. завдання на РГЗ).

Нс = 4,3 (м)

7. Нтб – висота штабеля вантажу виходячи з вимог техніки безпеки, м (Додаток 3 - Припустима висота складування вантажів)

22

Hтб = 4 ряди.

Hтб = Hтб * hп = 4 * 1,42 = 5,68 м

8. Нт, Нфх – висота штабеля вантажу виходячи з міцності тари й фізико-хімічних властивостей, м (Додаток 3 – припустима висота складування вантажів)

Нт, Нфх = 4 м

hм = 31 см = 0,31 м

Нт, Нфх = (4 / hм) / nh * hп = (4 / 0,31) / 5 * 1,42 = 3,6645 м (Вантаж

№1)

Нт, Нфх = 4 / nh * hп = 4 / 9 * 1,8 = 0,8 м (Вантаж №2)

9. Нм – висота штабеля вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м (див. табл. 4).

Нм = 4,62 м

10. Нmax – максимально припустима висота складування вантажу, м Нmax = min {Нтб; Нт ; Н’; Нм; Нс ; Нф}

Нmax = min {5,68; 3,6645; 7,1; 4,62; 4,3; 3,6645} = 3,6645 м 11. mh –фактична кількість рядів пакетів по висоті, од.

mh = Нmax / hп

значння mh – ціла частина результату ділення. mh = 3,6645 / 1,42 = 2 од.

12. Нш – фактична висота штабеля, м

Нш = mh * hп

Нш = 2 * 1,42 = 2,84 м

13. РЕ – експлуатаційне навантаження на підлогу складу, т/м2

РЕ = Рп * mh

РЕ = 0,8145 * 2 = 1,629 т/м2

За умовою завдання РГЗ, Нтб, Нт і Нфх деяких вантажів не залежать від Нм, тому нижче приводиться розрахунок цих значень для конкретних вантажів.

Конфітюр у ящиках

Нтб = 4 ряди.

Нтб = 4 * hп = 4 * 1,42 = 5,68 м

Нт і Нфх = 4 од.

Нт і Нфх = (4 / hм) / nh * hп = (4 / 0,31) / 5 * 1,42 = 3,6645 м (значення див. табл. 3).

Солод у мішках Нтб = 4 ряди

Нтб = 4 * hп = 4 * 1,8 = 7,2 м

Нт і Нфх = 18 од.

Нт і Нфх = 18 / nh * hп = 18 / 9 * 1,8 = 3,6 м

Мінеральна вата у кипах Нтб = 4 рядів

23

Нтб = 4 * hп = 4 * 1,78 = 7,12 м

Нт і Нфх = 6 од.

Нт і Нфх = 6 / nh * hп = 6 / 2 * 1,78 = 5,34 м

Маргарін у бочках

Нтб = 3 рядів

Нтб = 3 * hп = 3 * 1,78 = 5,34 м

Нт і Нфх = 11 од.

Нт і Нфх = 11 / nh * hп = 11 / 2 * 1,78 = 9,79 м

Куточок Нтб = 4,5 м

Для всіх інших випадків Нтб, Нт і Нфх = Нм.

4. Завантаження транспортних засобів

Завдання завантаження транспортних засобів вирішується за критеріями забезпечення схоронності й сумісності вантажів під час перевезення, з урахуванням оптимального використання вантажопідйомності й вантажомісткості приміщень транспортних засобів.

4.1Завантаження вантажного відсіку судна

Здодаткової літератури вибирається судно яке дозволяє забезпечити необхідні режими перевезення заданих вантажів і з відповідним значенням

чистої вантажопідйомності. При виборі судна Dч повинна бути ближче до верхньої границі.

За завданням ніякі вантажі не потребують спеціальних умов.

За середнім ПНО вантажів визначаємо середнє значення, і за ним підбираємо найбільш «підходяще» судно, тобто порівнюємо середнє ПНО та питому вантажомісткість судна і вибираємо те судно, у якого різниця між ними мінімальна.

Середнє ПНО заданих вантажів, м3/т

Uср = (U1 + U2 + U3 + U4 + U5) / 5

де U1,2,3,4,5 – ПНО для вантажів (див. табл. 1).

Uср = (1,781+2,319+14,848+1,554+0,1626) / 5 = 4,13 м3/т

Вибираємо судно «Пула» (додаток 1) з наступними характеристиками:

Wс = 22292 м3

Dч = 11425 т

Питома вантажомісткість судна, м3/т

ω = Wс / Dч

ω = 22292/11425 = 1,95 м3/т

Різниця між Uср = 4,13 м3/т та ω = 1,95 мінімальна відносно інших типів суден.

Враховуючи раніше складену таблицю сумісності (табл. 2), визначаємо мінімальну потрібну кількість приміщень для розміщення вантажів. Нам необхідно одне вантажне приміщення.

24

По раніше обраних приміщенням методом «пропорційно кубатурі» визначаємо їх розподільну вагу:

Рп = Wп ∙ Dч / Wc

Рп – розподілена вага розрахункового приміщення, т. Виберемо трюм №1, трюм №2, трюм №3 та трюм №4. Трюм №1:

Wп – об’єм розрахункового приміщення, м3. Wп = 768 м3

Рп = 768 ∙ 11425/22292 = 393,61 т

Трюм №2: Wп = 2545 м3

Рп = 2545 ∙ 11425/22292 = 1304,35 т

Трюм №3:

Wп = 4512 м3

Рп = 4512 ∙ 11425/22292 = 2312,47 т

Трюм №4:

Wп = 3073 м3

Рп = 3073 ∙ 11425/22292 = 1574,96 т

Визначимо, які вантажі в нас «легкі», а які «важкі». Конфітюр

U = 1,781 м3/т

ω= 1,95 м3/т, U < ω, вантаж «важкий». Солод

U = 2,319 м3/т

ω= 1,95 м3/т, U ω, вантаж «легкий». Мінеральна вата

U = 14,848 м3/т

ω= 1,95 м3/т, U ω, вантаж «легкий» Маргарін

U = 1,554 м3/т

ω= 1,95 м3/т, U < ω, вантаж «важкий». Куточок

U = 0,1626 м3/т

ω= 1,95 м3/т, U ω, вантаж «важкий».

У нашому випадку в один трюм завантажується один «важкий» вантаж №4 – Маргарін. У другий трюм завантажуються інші вантажі,

25

з яких два «важкі» вантажі (конфітюр та куточок) і два «легкі» вантажі (солод та мінеральна вата)

Завантажується більше двох вантажів. Вибираються з них один «легкий» та один «важкий». Для решти вантажів їх кількість Q вибирається довільно, а значення РПОМ та WПОМ зменшуються на відповідну величину.

Для інших вантажів, які розміщуються роздільно і усі є важкими та легкими, приймається розрахунок:

Q = Pп (важкі) та Q = W / U (легені)

1)Конфітюр – «важ», Uв = 1,781 м3/т

2)Солод – «лег», Uл = 2,319 м3/т

3)Мінеральна вата – «лег», Uл = 14,848 м3/т

4)Маргарін – «важ», Uв = 1,554 м3/т

5)Куточок – «важ», Uв = 0,1626 м3/т

Завантаження трюму № 1 (маргарін):

Q4 = 393,61 т

Завантаження трюму № 2: Q2 = Pваг = 60,48 т

Q5 = 2 ∙ Pваг = 2 ∙ 81,92 = 163,84 т

V2 = Q2 ∙ U2 = 60,48 ∙ 2,319 = 140,25

V5 = Q5 ∙ U5 = 163,84 ∙ 0,1626 = 26,64 Pп = 1304,35 т

Wп = 2545 м3

Qв = Рп - Qл

Qл = (Wп - Рп ∙ Uв) / (Uл - Uв)

Qв1 = 2545 - 16,986 = 2528,014 т (Конфітюри)

Qл3 = (2545 - 1304,35 ∙ 1,781) / (14,848 - 1,781) = 16,986 (Мінеральна вата)

Після визначення кількості кожного вантажу на судні визначається їхній об’єм Vi , м3

Vi = Qi ∙ Ui, i = 1...5 Конфітюр: V = 2528,014 ∙ 1,781 = 4502,39 м3 Солод: V = 60,48 ∙ 2,319 = 140,25 м3

Мінеральна вата: V = 16,986 ∙ 14,848 = 252,21 м3 Маргарін: V = 393,61 ∙ 1,554 = 611,67 м3 Куточок: V = 163,84 ∙ 0,1626 = 26,64 м3

Висота шару j-го вантажу в приміщенні (Hj) визначається пропорційно кубатурі з вираження, м

Hj = Hпр ∙ Vj / Wпр

Конфітюр:

Hj = 6,5 ∙ 4502,39 / 2545 = 11,499 м

Солод:

Hj = 6,5 ∙ 140,25 / 2545 = 0,358 м

Мінеральна вата:

26

Hj = 6,5 ∙ 252,21 / 2545 = 0,644 м

Маргарін:

Hj = 4,5 ∙ 611,67 / 768 = 3,584 м

Куточок:

Hj = 6,5 ∙ 26,64 / 2545 = 0,068 м

Приводимо пошаровий план розміщення вантажу по приміщенням судна (рис. 4).

Куточок: V = 26,64 м3 Q =163,84 т

Рис. 4. План розміщення вантажів за приміщеннями судна

4.2Завантаження суміжних видів транспорту

Уданому розділі в масштабі, з урахуванням лінійних розмірів і маси пакетів, розмірів і вантажопідйомності вагонів, приводяться схеми розміщення пакетів вантажів у вагонах (рис. 5).

Вантажі № 1, 2, 3 будемо перевозити вагонними відправкам поштучно в металевий критих, 4- вісних вагонах вантажопідйомністю 65 т, об’ємом кузова 130 м3, тарою 19,6 т, внутрішніми розмірами: довжина = 14,850 м , ширина = 2,710 м , висота = 2,792 м

Вантаж № 4 будемо перевозити вагонними відправками, в критих, 4- вісних металевих ізотермічних вагонах вантажопідйомністю 41 т, об’ємом кузова 130 м3 , внутрішніми розмірами: довжина 13,850 см; ширина 2,578 см; висота 2,410 см.

Куточок (Вантаж № 5) будемо перевозити в 6-вісних металевих піввагонах, вантажопідйомністю 94 т, масою тари 31 т, об’ємом кузова 104 м3, внутрішніми розмірами: довжина 14,338 м, ширина 2,908 м та висота 2,365 м.

Розрахунок L, B, H аналогічно з пунктом 2.1. (Розрахунок наведений нижче).

Конфітюр у ящиках:

За довжиною: L = Lв /lп= 14,850/1,6 = 9 од.

Lв − довжина вагону; lп − довжина пакету;

За шириною: B = Bв / bп = 2,710/1,2 = 2 од.

Bв − ширина вагону;

27

bп −ширина пакету;

За висотою: H = Hв / hп = 2,792/1,42 = 2 од.

Hв−висота вагону; hп −висота пакету;

Nв = L ∙ B ∙ H = 9 ∙ 2 ∙ 2 = 36 од.

Солод у мішках:

За довжиною: L = Lв /lп= 14,850/1,6 = 9 од.

Lп − довжина вагону; lп − довжина пакету;

За шириною: B = Bв / bп = 2,710/1,2 = 2 од.

Bв − ширина вагону; bп −ширина пакету;

За висотою: H = Hв / hп = 2,792/1,8 = 2 од.

Hв−висота вагону; hп −висота пакету;

Nв = L ∙ B ∙ H = 9 ∙ 2 ∙ 2 = 36 од.

Мінеральна вата у тюках:

За довжиною: L = Lв /lп= 14,850/1,6 = 9 од.

Lв − довжина вагону; lп − довжина пакету;

За шириною: B = Bв / bп = 2,710/1,2 = 2 од.

Bв − ширина вагону; bп −ширина пакету;

За висотою: H = Hв / hп = 2,792/1,78 = 2 од.

Hв −висота вагону; hп −висота пакету;

Nв = L ∙ B ∙ H = 9 ∙ 2 ∙ 2 = 36 од.

Маргарін у бочках:

За довжиною: L = Lв /lп= 13,850/1,6 = 9 од.

Lв − довжина вагону; lп − довжина пакету;

За шириною: B = Bв / bп = 2,578/1,2 = 2 од.

Bв − ширина вагону; bп −ширина пакету;

За висотою: H = Hв / hп = 2,410/1,78 = 1 од.

Hв−висота вагону; hп −висота пакету;

Nв = L ∙ B ∙ H = 9 ∙ 2 ∙ 1 = 18 од.

28

Куточок у зв’язках:

За довжиною: L = Lв /lп= 14,338/10 = 1 од.

Lв − довжина вагону; lп − довжина пакету;

За шириною: B = Bв / bп = 2,908/0,142 = 20 од.

Bв − ширина вагону; bп −ширина пакету;

За висотою: H = Hв / hп = 2,365/4,08 = 1 од.

Hв−висота вагону; hп −висота пакету;

Nв = L ∙ B ∙ H = 1 ∙ 20 ∙ 1 = 20 од.

Враховуючи лінійні розміри і маси пакетів, розміри і вантажопідйомність вагонів, наводимо схеми розміщення пакетів в вагонах (рис. 5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5)

L = 9; B = 2; H = 3; Nв = 36;

Рис. 5.1. Схема завантаження вагона пакетами конфітюру

L = 9; B = 2; H = 2; Nв = 36;

Рис. 5.2. Схема завантаження вагона пакетами солоду

29

L = 9; B = 2; H = 2; Nв = 36;

Рис. 5.3. Схема завантаження вагона пакетами мінеральної вати

L = 9; B = 2; H = 1; Nв = 18;

Рис. 5.4. Схема завантаження вагона пакетами маргаріна

L = 1; B = 20; H = 1; Nв = 20;

Рис. 5.5. Схема завантаження вагона зв’язками куточків

Для кожного вантажу розраховуємо коефіцієнт використання технічної норми завантаження вагонів:

Kваг = Nв ∙ gп / Pваг

Конфітюр: 36 ∙ 1,68 / 62,1 = 0,9739 Солод: 36 ∙ 1,34 / 60,48 = 0,7976 Мінеральна вата: 36 ∙ 0,48 / 8,55 = 2,021 Маргарін: 18 ∙ 1,28 / 7,87 = 2,9276 Куточок: 20 ∙ 1,5025 / 81,92 = 0,3668

Пакетизація спрощує роботу з завантаження та розвантаження

30