Вантажознавство. РГР

На підставі транспортних характеристик вантажів складена таблиця їх сумісності з урахуванням можливості їх пошаровим укладання (табл. 2). При складанні таблиці використане наступне кодування (по Козирєва, c. 151-154):

0- «сумісне перевезення на одному судні забороняється»;

1- сумісність без обмежень, можлива пошарова укладка:

2- «поодаль чи поряд» - вантажі сумісні в одному приміщенні, але горизонтальна відстань повинна бути не менше 3 м або між ними повинен бути нейтральний вантаж, або надійна сепарація;

3- «в одному відсіку, але в різних приміщеннях»- вантажі повинні бути розділені палублю або перегородкою;

4- «в іншому відсіку» - вантажі повинні бути розділені переборкою;

5- «через одне приміщення» - вантажі повинні бути розділені двома переборками чи палубами [1 С.151-154].

Таблиця 2

Виходячи з фізико-хімічних властивостей вантажів і тари, можна зробити висновок, що пошарове укладання можливе, але за деяких умов:

1.Не рекомендоване укладання маргарін на інші вантажі, через небезпеку перевантаження на нижні вантажі, її масу та займання;

2.Не рекомендоване укладання куточки на інші вантажі, через небезпеку розтрощення нижніх вантажів;

2. Укрупнення вантажних місць

Як укрупнення вантажних місць в роботі розглядається тільки частина різних видів укрупнення (а саме: піддон, зв'язка, вагон), причому основна увага приділяється укрупнення вантажних місць з використанням піддонів і зв'язок. При виборі конкретного вагона, краще вибирати ті, які дозволяють перевезти максимальну кількість вантажу, при цьому порожнього місця в обраному вагоні повинно бути якомога менше.

2.1. Визначення норми завантаження вагонів

При визначенні кількості вантажних одиниць треба враховувати, що норма завантаження вагона не може перевищувати вантажопідйомності вагона.

Вантаж № 1 прибуває вагонними відправкам поштучно в металевий критих, 4-вісних вагонах вантажопідйомністю 68 т, об’ємом кузова 120 м3, тарою 23 т, внутрішніми розмірами: довжина = 13,780 м , ширина = 2,760 м , висота = 2,798 м.

11

Вантажі № 2, 3 прибуває вагонними відправкам поштучно в металевий критих, 4- вісних вагонах вантажопідйомністю 65 т, об’ємом кузова 130 м3, тарою 19,6 т, внутрішніми розмірами: довжина = 14,850 м , ширина = 2,710 м , висота = 2,792 м

Вантаж № 4 прибуває вагонними відправками, в критих, 4-вісних металевих ізотермічних вагонах вантажопідйомністю 41 т, об’ємом кузова 130 м3 , внутрішніми розмірами: довжина 13,850 см; ширина 2,578 см; висота 2,410 см.

Куточок (Вантаж № 5) прибуває в 6-вісних металевих піввагонах, вантажопідйомністю 94 т, масою тари 31 т, об’ємом кузова 104 м3, внутрішніми розмірами: довжина 14,338 м, ширина 2,908 м та висота 2,365 м.

Розрахунок кількості та розміщення вантажних одиниць у вагонах: Конфітюри у ящиках:

За довжиною: L = Lв /lм= 13,780/0,59 = 23 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,760/0,4 = 6 од.

Bв − ширина вагону; bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,798/0,31 = 9 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H = 23 ∙ 6 ∙ 9 = 1242 од.

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 13,780/0,4 = 34 од. B = Bв/lм = 2,760/0,59 = 4 од. H = Hв/hм = 2,798/0,31 = 9 од.

Мв = L ∙ B ∙ H = 34 ∙ 4 ∙ 9 = 1224 од.

Вибираємо перший варіант розміщення вантажу, бо: 1242 1224 Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 1242 ∙ 0,05 = 62,1 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Солод у мішках:

За довжиною: L = Lв /lм= 14,850/0,76 = 20 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,710/0,55 = 5 од. Bв − ширина вагону;

bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,792/0,18 = 16 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H = 20 ∙ 5 ∙ 16 = 1600 од.

12

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 14,850/0,55 = 27 од. B = Bв/lм = 2,710/0,76 = 4 од.

H = Hв/hм = 2,792/0,18 = 16 од.

Мв = L ∙ B ∙ H = 27 ∙ 4 ∙ 16 = 1728 од.

Вибираємо другий варіант розміщення вантажу, бо: 1600 1728 Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 1728 ∙ 0,035 = 60,48 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Мінеральна вата у тюках:

За довжиною: L = Lв /lм= 14,850/0,80 = 19 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,710/0,80 = 3 од.

Bв − ширина вагону; bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,792/0,80 = 3 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H = 19 ∙ 3 ∙ 3 = 171 од.

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 14,850/0,80 = 19 од. B = Bв/lм = 2,710/0,80 = 3 од. H = Hв/hм = 2,792/0,80 = 3 од.

Мв = L ∙ B ∙ H = 19 ∙ 3 ∙ 3 = 171 од.

Вибираємо перший або другий варіант розміщення вантажу, бо:

171 = 171

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 171 ∙ 0,05 = 8,55 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Маргарін у бочках:

За довжиною: L = Lв /lм= 13,850/0,37 = 19 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,578/0,54 = 3 од.

Bв − ширина вагону; bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,410/0,1 = 3 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H = 19 ∙ 3 ∙ 3 = 171 од.

13

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 14,850/0,80 = 19 од. B = Bв/lм = 2,710/0,80 = 3 од.

H = Hв/hм = 2,792/0,80 = 3 од.

Мв = L ∙ B ∙ H = 19 ∙ 3 ∙ 3 = 171 од.

Вибираємо перший або другий варіант розміщення вантажу, бо:

171 = 171

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 171 ∙ 0,046 = 7,87 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Куточок у зв’язках:

За довжиною: L = Lв /lм= 14,338/10 = 1 од.

Lв − довжина вагону; lм − довжина тари;

За шириною: B = Bв / bм = 2,908/0,05 = 58 од.

Bв − ширина вагону; bм −ширина тари;

За висотою: H = Hв / hм = 2,365/0,05 = 47 од.

Hв−висота вагону; hм −висота тари;

Мв = L ∙ B ∙ H =1 ∙ 58 ∙ 47 = 2726 од.

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв ∙ gм = 2726 ∙ 0,03005 = 81,92 т.

Мв – кількість вантажних одиниць в вагоні gм – маса брутто ящика.

Приводимо схеми завантаження вагонів вантажами поштучно

(рис. 2.1- 2.5):

Рис. 2.1. Конфітюр у ящиках

L = 23; B = 6; H = 9;

14

Рис. 2.2. Солод у мішках

L = 20; B = 5; H = 16;

Рис. 2.3. Мінеральна вата у тюках

L = 19; B = 3; H = 3;

Рис. 2.4. Маргарін у бочках

15

L = 19; B = 3; H = 3;

Рис. 2.5. Куточок у зв’язках

L = 1; B = 58; H = 47.

2.2 Формування пакетів

Способи пакетування генеральних вантажів можна розділити на дві групи

– на піддонах та без піддона. Найчастіше пакети формуються на піддонах П4В та 2П2В, що мають розміри 1200х800х150 мм, масу 25 кг, вантажопідйомність 1 т та 1600х1200х180, 80 кг та 2 т відповідно.

При розміщенні вантажів на піддоні вони не повинні виступати за край піддона або цей виступ повинен бути мінімальним і не перевищувати 50 мм, також не завантажена площа піддона повинна бути мінімальною, розташування вантажів на піддоні не повинне зміщати центр ваги пакета.

Також, якщо на двох піддонах П4В розташовується більше місць чим на одному 2П2В, то вибирається піддон П4В і навпаки, а якщо кількість місць однакове – піддон вибирається довільно.

Для подальшого формування пакета керуються наступними правилами: по висоті пакет не повинен перевищувати 1,8 м та маса пакета не повинна перевищувати його вантажопідйомності відповідно до обраного піддона.

Розрахунок формування пакета та зв’язування для кожного з вантажів наводиться у табл.3:

Враховуючи фізико-хімічні властивості наведених вантажів, доцільно використовувати термоусадочну плівку для кріплення пакетів соку, солоду та вовни для запобігання потрапляння вологи у вантаж, та стрічки – для фарби у бочках та швелера.

Розрахунок формування пакета для солод:

1.ЗУМВ – піддон 2П2В (1600×1200×180 мм, gпід = 80 кг)

2.nр – число місць у першому шарі, од.

nр = 4 од.

16

Таблиця 3

3. nh’ – число шарів (рядів) вантажу по висоті, що може бути, виходячи з максимальної висоти пакета, од.

nh' = (Gmax – gпід) / (gм ∙ nр)

gпід – маса піддона, т.

Gmax – вантажопідйомність піддону, 2т. gм – маса місця, т.

nh’ = (2 - 0,08) / (0,035 ∙ 4) = 14 од.

4. nh’’ – число шарів (рядів) вантажу по висоті, яке може бути розміщено, виходячи з максимальної висоти пакета, од.

nh'' = (Hmax – hпід) / hм Hmax – максимальна висота пакету, 1,8 м.

hпід – висота піддона, м. hм – висота місця, м.

nh’’ = (1,8 - 0,18) / 0,18 = 9 од.

Значення nh' та nh'' дорівнюють цілій частині результату ділення. 5. nh – фактичне число шарів (рядів) по висоті пакета, од.

nh = min{nh'; nh''}

nh = min {14; 9} = 9 од.

6. n – загальна кількість місць у пакеті, од. n = np ∙ nh

n = 4 ∙ 9 = 36 од.

7. gп’ – маса пакета без піддона, т.

gп' = n ∙ gм

gп’ = 36 ∙ 0,035 = 1,26 т.

8. gп – маса пакета з піддоном, т.

gп = gп' + gпід

gп = 1,26 + 0,08 = 1,34 т.

17

9. hп – висота пакета з піддоном, м.

hп = nh ∙ hм + hпід

hп = 9 ∙ 0,18 + 0,18 = 1,8 м.

10.lп×bп – габаритний розмір пакета в плані, м. Якщо вантаж не виступає за кромки піддона, дорівнює габаритному розміру піддона.

lп×bп = 1,6×1,2 м.

11.Рп – питоме навантаження, яке створюється одним пакетом, т/м2

Рп = gп / ((lп + 0,05) ∙ (bп + 0,05))

Рп = 1,34 / ((1,6 + 0,05) ∙ (1,2 + 0,05)) = 0,6497 т/м2

Приводимо зовнішній вигляд пакетів (рис. 3.1-3.5.)

Рис. 3.1. Конфітюр у ящиках, n = 40

Рис. 3.2. Солод у мішках, n = 36

Рис. 3.3. Мінеральна вата у тюках, n = 8

18

Рис. 3.4. Маргарін у бочках, n = 26

gc = 50 ∙ 0,03005 = 1,5025 т.

bс = с ∙ nb + (nb –1) ∙ z = 70,7107 ∙ 2 + (2 - 1) ∙ 1 = 142,421 мм. = 14,2421 см. hс = Δh + (d+z) ∙ nh = 35,3554 + (4 + 1) ∙ 25 = 160,355 мм. = 16,0355 см.

Рис. 3.5. Куточок у зв'язках, n = 50

3. Визначення навантажень при складуванні

Навантаження на підлогу складу при складуванні вантажів залежать від багатьох факторів. При розміщенні вантажів на складі їхнє різне навантаження на підлогу складу більшою мірою визначається висотою складування вантажу, яке часто залежить від можливості перевантажувальної техніки.

3.1 Вибір засобів механізації

Основним засобом механізації при складуванні генеральних вантажів у критих складах є навантажувачі.

Проведемо розрахунок висоти складування вантажів, яка визначається

19

відповідно до вибраного навантажувача, та ширини проїздів між пакетами. Розрахунок по складам, на яких зберігання вантажів не допускається або

недоцільно, не приводиться.

Не допускається зберігання крохмалю у мішках на відкритому складі через розмокання мішків, а також солоду у мішках через її псування та втрати якості під впливом вологи та води. Не допускається зберігання сіна на відкритій площадці через псування вантажу при попаданні вологи.

Кабелі можливо зберігати як у закритому складі, так і на відкритому, тому що герметична металева бочка попереджає потрапляння вологи у вантаж і його псування. У записці наводиться розрахунок як по закритим складам, так і по відкритій площадці.

Куточок доцільно зберігати на відкритому складі, так як він не псується під впливом погодних умов, це дозволить збільшити висоту зберігання а також зменшити площу, яку займає штабель. Зв’язування сортового металу складуються за допомогою кранів, тому що їх довжина набагато більше їх ширини, тому ширину проїздів приймаємо рівної 1 м. Розрахунок по куточкам не наводиться.

Найменування навантажувача: Ф-17 БУ 32,33 1. Qп – вантажопідйомність навантажувача, т

Навантажувач вибирається так, щоб виконувалася умова Qп ≥ gп

Qп = 3,0 т 3,0 > 2,08

2.Нпв – висота підйому вил навантажувача, м

Нпв = 3,3 м

3.Rс – радіус повороту навантажувача, м

Rс = 1,94 м

4. Нг - габаритна висота навантажувача, м. Навантажувач вибирається так, щоб виконувалася умова

Нг ≤ (Нc - 0,1).

Нг = 4,18 ≤ (4,3 - 0,1) м

5.а – відстань від передньої осі навантажувача до піддона, м

а = 0,445

6.Вантажі:

Конфітюр у ящиках 7. Склади:

За шифром «I» (Кам’яний)

8.Висота складу (див. завдання на РГЗ).

Нс = 4,3 м

9.hп - висота пакету з піддоном, м (див. табл. 3).

hп = 1,42 м

10.gп – маса пакету с піддоном, м (див. табл. 3). gп = 1,68 т

11.Нм – максимальна висота укладання вантажу, виходячи з можливостей

перевантажувальної техніки, м

20