Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Вантажознавство. РГР

.pdf
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.09.2025
Размер:
2.39 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ Кафедра «Експлуатація портів и технологія вантажних робіт»

Розрахунково-графічне завдання «Схоронність та транспортування вантажів» З дисципліни «Вантажознавство»

Студента 1 курсу 3 групи

Напрямок підготовки: 27 «Транспорт»

Спеціальність: 275.01 «Транспортні технології

(на морському і річковому транспорті)»

Жукса І.С.

Керівник: .

Оцінка:

Національна шкала:____________________

Кількість балів:_________ECTS_________

Члени комісії _________

___________________

(підпис)

(прізвище та ініціали)

_________

___________________

(підпис)

(прізвище та ініціали)

_________

___________________

(підпис)

(прізвище та ініціали)

Одеса – 2021 рік

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ «Кафедра «Експлуатація портів и технологія вантажних робіт»

ЗАВДАННЯ з дисципліни «Вантажознавство»

на тему:

«Схоронність та транспортування вантажів»

Студентa: Жукси Ігоря Сергійовича 1 курсу 3 групи

Розрахункові данні по вантажах:

Буква прізвища

Найменування вантажу та вид тари

 

Ж

 

Конфітюр ящиках

 

У

 

Солод у мішках

 

К

Мінеральна вата у кіпах

 

С

Маргарін у бочках

 

А

Куточок № 5, 10 м. поштучно

 

Розрахункові данні по складах:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква імені

 

Тип складу

 

Навантаження, т/м2

 

Висота, м

I

 

Кам’яний

 

4,5

 

4,3

Г

 

Залізобетонний

 

5,3

 

6,0

О

 

Відкрита площадка

 

7,2

 

-

Керівник:___________

Зміст

Вступ

4

1.Транспортні характеристики вантажів

5

2.Укрупнення вантажних місць

11

2.1.Визначення норми завантаження вагонів

11

2.2.Формування пакетів

17

3.Визначення навантажень при складуванні

21

3.1.Вибір засобів механізації

21

3.2.Розрахунок експлуатаційного навантаження

24

4.Завантаження транспортних засобів

26

4.1.Завантаження вантажного відсіку судна

26

4.2.Завантаження суміжних видів транспорту

29

Висновок

34

Cписок літератури

35

Додаток 1

36

Вступ

З того моменту коли товар пред'явлений до перевезення, він переходить у новий стан – стає вантажем. При перетворенні товару в категорію вантажу, для процесу транспортування втрачає значення ряд його товарних характеристик (споживчих властивостей), але з'являється необхідність вивчення й врахування транспортних характеристик вантажу.

Основна функція транспорту – збережена (схоронна) доставка вантажів, у певний термін з певною швидкістю, без шкоди для навколишнього середовища. Під час перевезення вантаж повинен постачатися без псування й ушкоджень.

Вантаж є носієм небезпеки, що обумовлено:

-впливом стихійних сил;

-концентрацією в обмеженому об’ємі (вантажному приміщенні) різних видів небезпеки;

-недостатньою вивченістю взаємодії вантажів з навколишнім середовищем і між собою;

-впливом при аваріях.

Предметом вивчення Вантажознавства є:

-транспортні характеристики й транспортний стан вантажу;

-взаємодія вантажу та навколишнього середовища;

-взаємозв'язок транспортного стану вантажу з технологією та організацією транспортного процесу;

-оптимальні режими зберігання й перевезення.

Транспортні характеристики вантажу взаємно пов'язані з технікою перевезення. Форма пред'явлення вантажів до перевезення в значній мірі вплинула на спеціалізацію флоту. З'явилися такі судна як: танкери, лісовози, бавовно-вози, рефрижераторні судна й судна для перевезення генеральних вантажів; ціла серія принципово нових спеціалізованих суден– автомобілевозів, контейнеровозів, ліхтеровозів, суден для перевезення деревної тріски, пульпи рудних концентратів, газів і хімічних вантажів, суден-худобовозів та ін.

Аналогічна різноманітність типів транспортних засобів існує й на суміжних з морським наземних видах транспорту – залізничному та автомобільному.

У зв'язку із цим відповідно пред'являються нові вимоги до конструкції портового встаткування й перевантажувальної техніки.

Мета вивчення Вантажознавства– одержання знань, необхідних для збереженого і безпечного транспортування вантажів.

Об'єктом дослідження Вантажознавства є вантаж як сукупність властивостей, які піддаються впливу внутрішніх і зовнішніх сил.

Учасниками виробничого процесу при транспортуванні морем є вантажовласник і перевізник (судновласник).

4

1. Транспортні характеристики вантажів

Конфітюр - у групу входить герметично закупорена конфітюрована продукція великої номенклатури, що відрізняється один від одного, як способом виготовлення, так і за походженням вмісту. Мають ПНО-1,4-1,7 м3/т. групи:

1)з морепродуктів - (кальмари, краби, креветки, криль, лангусти та ін.), температура зберігання 0-3 град. Термін зберігання 4-6 міс., повинен бути зазначений у сертифікаті якості та на етикетках разом з датою виготовлення та режимом зберігання. Вимагають ветеринарного контролю.

2)молочні - температура зберігання - 0-10 град., термін зберігання залежно від вмісту (рецепту, способу вироблення та ін.) - 3-12 міс., повинен бути зазначений у сертифікаті якості та на етикетках разом з датою виготовлення та режимом зберігання . Вимагають ветеринарного контролю.

3)м'ясні, м'ясорослинні (нестерилізовані) - оптимальна температура зберігання 0-4 град., допустимий термін зберігання 5-6 міс., повинен бути зазначений у сертифікаті якості та на етикетках разом з датою виготовлення та режимом зберігання. Вимагають ветеринарного контролю.

4)м'ясні, м'ясо-рослинні (стерилізовані) - не вимагають певного температурного режиму зберігання (від 0 до 15 град.), допустимий термін зберігання зазвичай 12 міс. (Деякі до декількох років), повинен бути вказаний у сертифікаті якості разом з датою виготовлення. Вимагають ветеринарного контролю.

5)рибні (нестерилізовані – пресерви) оптимальна температура зберігання

мінус 6 – плюс 2 град., допустимий термін зберігання залежно від рецепту виготовлення – 36 міс., повинен бути зазначений у сертифікаті якості та на етикетках разом з датою виготовлення та режимом зберігання. Вимагають ветеринарного контролю.

6)рибні (стерилізовані) – оптимальна температура зберігання – мінус 1-4 град., допустимий термін зберігання залежно від рецепту виготовлення та ін. – 6-10 міс. (деякі - до 2-х років), повинен бути зазначений у сертифікаті якості та на етикетках разом із датою виготовлення та режимом зберігання. Вимагають ветеринарного контролю.

7)фруктові та овочеві - (соки, соуси, варення, повидла, джеми, солоні та мариновані овочі та ін.) оптимальна температура зберігання 0-5 град., допустимий термін зберігання - 3-8 міс., деякі види продукції - до 1 року , повинен бути вказаний у сертифікаті якості та на етикетках разом з часом виготовлення та режимом зберігання.

У нашому випадку не зазначено, які саме конфітюр будемо перевозити, тому покладаємося на загальні правила транспортування вантажу, обираємо конфітюр в у ящиках розміром 59x40x31 см масою 50 кг, при цьому ПНО – 1,6

м3/т.

Солод - зерновий продукт, використовується для отримання пива а також як корм для с / г тварин. Знаходиться в стані безперервного обміну з

5

навколишнім середовищем - дихає і проростають; цей процес енергетичний і відбувається з виділенням тепла, чим вище температура і вологовміст зерна солоду, тим інтенсивніше цей процес; при цьому виділяється вуглекислий газ, вода, спирт та інші речовини, з одночасним поглинанням кисню. Концентрація вуглекислого газу і зниження вмісту кисню в вантажних приміщеннях можуть досягти небезпечних для людини величин, що слід враховувати при відвідуванні трюмів.

Гігроскопічний – здатний до поглинання і виділення вологи, в тому числі і парів води з навколишнього повітря. Зволоження зерна призводить до появи затхлого запаху, пліснявіння і псування вантажу. Запилюючий та пилоємкий вантаж. Сприйнятливий до сторонніх запахів. Збільшує обсяг (набухають) при зволоженні. Може бути заражений комахами і шкідниками. Схильний до природного убутку. Вантаж вимагають карантинного контролю.

Органолептичної оцінкою, яка визначає хороший стан зерна солоду, є його свіжість, яку визначають порівнянням зі свіжим за запахом, смаком і кольором надходить на борт вантажу. Некондиційне зерно може бути прийнято до перевезення у виняткових випадках, за погодженням з перевізником, виходячи з конкретних умов (кліматичних) майбутнього морського переходу. При цьому слід мати на увазі, що такий вантаж більш схильний до самозігрівання, ймовірність якого залежить від багатьох, що визначають конкретний рейс, факторів, основні з яких наступні: тривалість морського переходу; температура вантажу і навколишнього повітря; перепад температури під час морського переходу (різниця температур зовнішнього повітря в портах вантаження і вивантаження під час перебування там судна); розміри вантажних приміщень. Наприклад, якщо перевезення некондиційного зерна солоду в одній кліматичній зоні (наприклад, з портів Північної Європи в порти Балтики) в цьому плані порівняно безпечна, то значно небезпечніше перевезення такого ж зерна з портів ПАР в порти Північної Європи, особливо в зимовий період. Зернові вантажі пред'являються до морського перевезення, як правило, насипом, рідше - в джутових мішках.

ПНО в м3/т у джутових мішках становить: 1,70-2,06 м3/т.

Для подальший розрахунків у РГЗ обираємо солод у джутових мішках розміром 76х55х18 см масою 35 кг. ПНО приймаємо у 2 м3/т.

Вата - Слабо ущільнена маса переплетених волокон, очищена від домішок. Розрізняють природну вату (вовняну, шовкову, пухову, бавовняну, азбестову та ін.) та штучну вату (скляну, шлакову та ін.). Природна за призначенням буває одежна, медична, меблева та ін., Штучна зазвичай застосовується для технічних цілей (тепло-, звукоізоляційний матеріал). Пред'являється до перевезення в тюках, небезпечних властивостей, як правило, не має (проте природна вата при контакті з нафтопродуктами або оліями може їх виявляти). Пиломісткий, легкий вантаж. Тара: ящики (картон), в які упакована зазвичай попередньо розфасована в споживчу упаковку продукція (вата вищих сортів: очищена, медична), або пакунки або стоси. ПНО-4-7 м3/т.

6

Визначимо мінеральну вату як і звичайну вату у стосах розміром 80х80х80 вагою 50 кг. ПНО приймаємо у 5 м3/т.

Маргарин - зазвичай відноситься до жирів рослинного чи тваринного походження. Основні властивості та транспортні особливості жирів:

1)схильні до окисної псування під дією атмосферного кисню

2)прогоркають під впливом світла

3)поглинають та утримують леткі ароматичні речовини

4)при високих позитивних температурах (25С. і вище) переходять у рідкий стан, можливе витікання вмісту з тари,

5)вентиляції не вимагають,

6)вимагають певного температурного режиму (мінус 5С і нижче), який зазвичай уточнюється вантажовласником.

Як правило, пред'являються до морського перевезення у дерев'яних бочках, стандартною масою 90-120кг, при перевезеннях в імпорті та між іноземними портами – у поліетиленових бочках. За погодженням з перевізником можуть бути пред'явлені до перевезення у фанерно-штампованих бочках або картонних навивних барабанах. Окремі вантажі цієї групи (фасоване вершкове масло, маргарин та ін) можуть бути упаковані в дощаті ящики, фанерні ящики, ящики з гофрованого картону або ящики з картону. ПНО (м3/т)

убочках – 1.6 – 1.9, у ящиках – 1.3 – 1.5 залежно від вмісту. Бочки дерев'яні заливні та сухотарні, зокрема використовувані для маргарину будуть відповідати ГОСТ 8777-80 і мати місткість: 5, 8, 15, 25, 50, 100, 120, 140, 150, 200, 225, 250

У нашому випадку маргарин перевозиться в бочках і матиме ПНВ - 1,7 м3/т. Для виконання РГЗ оберемо бочки розміром 50 дм3, що для маргарину щільністю 920 кг/м3 матимуть вагу 46 кг. Розміри бочки становитимуть Ø

37х54 см.

СТАЛЬ різна (кутовий профіль, лосося, прутки та ін) пред'являється до перевезення у зв'язках. Тяжкий, зазвичай довгомірний, нейтральний вантаж.

Вантажні місця мають укладатися тільки на пайол або палуби твіндеків. Навантаження повинне проводитися в суху погоду, на вантажних місцях не повинно бути слідів снігу, льоду та ін.

Доцільне навантаження поверх цього вантажу інших легких вантажів після відповідної сепарації.

Рекомендований режим перевезення - герметизація трюмів, щоб уникнути активізації процесу корозії вантажних місць в результаті засоленості трюмного повітря (водяний пил, бризки та ін.)

ПНО - 0,2-0,5 м3/т.

Пред'являється для перевезення куточок №5 довжиною 10 м, з розмірами (м) l = 10 м, b = h = 0,05 м; d = 0,004 м; q = 3,05 кг/м, де l – довжина, b - ширина, h - висота, d - товщина, q - маса одного погонного метра профілю. При b=h можна зробити висновок, що куточок рівнобедрений. ПНО приймаємо

у0,3 м3/т.

7

Розрахунок об'ємно-масових характеристик вантажів показаний на прикладі конфітюру в ящиках, розрахунки по всім вантажам надано у табл.1:

1. Шифр вантажу (букви прізвища) - Ж

2.Вид тари - ящики

3.gм – маса місця бруто, кг. gм = 50 кг

4.lm×bm×hm - Габаритні розміри місця (lm – довжина, bm – ширина, hm -

висота місця), см. lm×bm×hm - 59x40x31

5.Vm = Габаритний об’єм місця, м3.

Vm = lm∙bm∙hm ,

Vm = 0,59*0,40*0,31 = 0,073 (м3)

6.Um - питомий об'єм місця, м3

Um =Vm/ gm ,

Um = 0,073/0,05 = 1,46 (м3/т)

7.Ктр – коефіцієнт трюмного укладання

Ктр = (bм + hм) = (0,4+0,31) = 0,71 (м) = 1,22 %

8.Кф – коефіцієнт форми Кф = 1,0 %

9.К′тр - коефіцієнт трюмного укладання з урахуванням Кф

К′тр = Ктр ∙ Кф ,

К'тр = 1,22 ∙ 1,0 = 1,22 % 10. U – ПНО, м3

U = Um ∙ К′тр

U = 1,46 ∙ 1,22 = 1,781 (м3/т)

Розрахунки для вантажів у зв’язці (Куточок № 5): gm = q ∙ l = 3,05 ∙ 10 = 30,05 кг = 0,03005 т.

Vm = lm ∙ bm ∙ hm = 10 ∙ 0,05 ∙ 0,05 = 0,025 м3

Um = (lm ∙ bm ∙ hm) / gm = 0,025 / 0,03005 = 0,832 м3

При кількості швелерів n = 50, маса зв’язки буде: gc = n ∙ gm = 50 ∙ 0,03005 = 1,5025 т.

(bc + hc) = 0,302 м → Ктр = 1,07 Кф = (bc ∙ hc)/(bm ∙ hm ∙ n) = 0,1827

К′тр = Кф ∙ Ктр = 0,1827 ∙ 1,07 = 0,1954

U = Um ∙ К′тр = 0,832 ∙ 0,1954 = 0,1626 м3

8

Таблиця 1

 

 

 

Найменування вантажів

 

 

Показники

Конфітюр

Солод

Мін. вата

Маргарін

Куточок № 5,

 

 

 

 

 

 

10 м.

1.

Шифр вантажу

Ж

У

К

С

А

2.

Вид тари

Ящики

Мішки

Кіпи

Бочки

Зв’язка

3. gm, кг

50

35

50

46

30,05

4.lm×bm×hm(×dm),см

59x40x31

76х55х18

80х80х80

Ø37х54

1000х5х5х0,4

5.

Vm, м3

0,073

0,075

0,512

0,074

0,025

6.

Um, м3

1,46

2,143

10,24

1,609

0,832

7.

Ктр

1,22

1,23

1,48

1,23

1,07

8.

Кф

1,0

0,88

0,98

0,785

0,1827

9.

К′тр

1,22

1,082

1,45

0,966

0,1954

10. U, м3

1,781

2,319

14,848

1,554

0,1626

Конфітюр у ящиках:

Солод у мішках:

9

Мінеральна вата у тюках:

Маргарін у бочках:

Куточок:

1000

Продовження рисунку 1

10